Справа № 2-а-6462/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
22 листопада 2010 року. м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Янголь Є.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач свої вимоги мотивує тим, що він належить до потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії та відповідно до чинного законодавства має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується органами соціального захисту населення щорічно в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Однак Управлінням праці та соціального захисту населення йому призначалася та виплачувалася допомога на оздоровлення в розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Посилаючись на те, що дії відповідача порушують його конституційні права і свободи, позбавляє законного права на отримання перерахованої грошової допомоги, просить визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах визначених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту виникнення у нього права на таку допомогу.
З наданих позивачем письмових доказів вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради є органом влади, який у м. Суми проводить нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідач здійснив нарахування та виплату щорічної грошової допомоги позивачу в розмірі 100 грн. 00 коп. у листопаді 2007 року, у квітні 2008 року та в жовтні 2009 року.
Дію положень статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення закону України про Державний бюджет України на 2007 рік, якими встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому при визначенні позивачу розміру щорічної допомоги на оздоровлення в 2007 році слід керуватися ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в редакції, яка передбачає, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року у 2009 році надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Як вбачається з паспорту бюджетної програми на 2009 рік, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України, підставою для виконання бюджетної програми в частині нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії є постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.
Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Конституцією України передбачено (ч. 2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, - будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.
Закони України про Державний бюджет України на 2008, 2009 роки були прийняті пізніше, а тому їх норми мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп визнані неконституційними положення закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” яким встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На момент виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в квітні 2008 року положення закону України про Державний бюджет України на 2008 рік були діючими. Щодо зазначеного положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», то воно неконституційним не визнано та діяло протягом 2009 року.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, на час виплати грошової допомоги у 2008, 2009 роках відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, підстав для визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними за ці роки немає, а тому в задоволенні позовних вимог за 2008-2009 роки слід відмовити.
Суд вважає, що позивачем не пропущений строк для звернення до суду, так як відповідно до вимог ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я, а ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення, які є компенсацією саме за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 3 ст. 183-2 та ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.
Керуючись ст.ст. 7-9, 11, 69-71, 159-163, 183-2, 256 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити перерахунок та дії щодо виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
В решті позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з місцевого бюджету м. Суми на користь ОСОБА_1 3,40 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.
Постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Є.В.Янголь