Справа № 2-6799/2010 рік                                                                                                                          

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 грудня 2010 року року   м.  Суми  

Зарічний районний суд м. Суми в складі:  

              головуючого - судді Бурда Б.В.  

            секретаря – Хілько Ю.А.            

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії   ,  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що є інвалідом ІІ групи І категорії постраждалим від Чорнобильської катастрофи. У період 2000-2010 років відповідач нараховував і виплачував йому пенсію значно меншому ніж гарантовано ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Так пенсія була нижчою восьми мінімальним розмірам пенсій за віком. Додаткова пенсія була нижчою 75% прожиткового мінімуму. Позивач звертався до відповідача з приводу проведення перерахунку. Проте, відповідач перерахунок здійснювати не бажає. Тому позивач просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати нарахувати недоплачену пенсію починаючи з 01.01.2000 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» та з виплатою компенсації втрати частини пенсії у зв’язку з порушення строків її виплати. Також просить звернути постанови до негайного виконання.  

  Сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.  

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, але його представник до суду не з’явився.  

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.  

Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи І категорії, що   настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи   . У зв’язку з цим він перебуває на обліку у відповідача. Відповідач нараховує і виплачує позивачу   пенсію по інвалідності, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи.  

Також встановлено, що у період з 01.01.2000 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року по час розгляду справи у суді розмір основної і додаткової пенсії позивача нараховані та сплачені у меншому розмірі ніж передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», що фактично не заперечується відповідачем, на думку якого у вказаний період діяли відповідні Постанови КМУ щодо визначення розмірів спірних виплат. .  

У період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року відповідач нараховував і виплачував пенсію позивачу відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції зі змінами внесеними   підпунктами 12 і 15 пункту 28 розділу II   Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року.  

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.  

  У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України в 2006 році доповнила Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

  Крім того, делегуючи повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку проведення таких виплат, Верховна Рада України зазначеним законом не надавала йому право змінювати розмір в сторону зменшення, передбачених законом виплат.  

  Також необхідно зазначити, що Постанови Кабінету Міністрів України на які посилається у своїх запереченнях відповідач є підзаконними нормативно-правовим актами  (прийнятими на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між їх нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення саме Закону.  

Спірні відносини регулюються з 01 січня 2000  року  по  31  грудня  2007  року статтею  50  та  ч. 4  ст. 54  Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”,  з  01 січня по 22 травня 2008 року - статтями 50  та 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи » у редакції зі змінами, внесеними підпунктами 12 і 15 пункту 28 розділу II Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28.12.2007 року,  а  починаючи з 22 травня 2008 року – статтею  50  та  ч. 4  ст. 54  Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення   підпунктами 12 і 15 пункту.  

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

З огляду на викладене, відповідач діяв на порушення зазначених положень Закону та прав позивача у період з 01.01.2000 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року по день постановлення рішення по цій справі.  

Відповідно до положень КАС України завданням адміністративного цивільного судочинства є захист прав,  свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних. Тобто захист порушених прав. Між тим зобов’язання відповідача на майбутнє викликане суто припущенням позивача про можливе продовження порушення відповідачем його прав у майбутньому. Тому ця вимога також не підлягає  задоволенню.  

Посилання відповідача на пропуск позивачем строків давності не можуть бути взяті до уваги аги, оскільки позивачем подані суду беззаперечні докази поважності пропуску строків звернення до суду і Ухвалою суду йому поновлено строк звернення до суду.  

За  таких  обставин, суд  приходить  до  висновку,  що  право  позивача  на  отримання  пенсії  у належному розмірі порушене,  є  підстави  для часткового задоволення позовних вимог,  спонукання  відповідача  до  здійснення  перерахунку  та  виплат позивачу  недосплачених сум пенсій  за  період  з 01.01.2000 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року по день постановлення рішення по цій справі. Крім того, зазначені виплати мають бути компенсовані з 01.01.2001 року (з часу набрання чинності вказаним законом) відповідно до положень ст. 1-4, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Підстав для звернення постанови суду до негайного виконання не має.  

Керуючись ст.ст. 6, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 13,  49-50,  53-54,  67,  70-71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп2008 року,   ст. 1-4, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 7-9, 11, 69-71, 159-163, 183-2, 256  КАС України   , суд  

  ВИРІШИВ:  

Позов     ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі протиправними.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням виплаченої пенсії за період з   01.01.2000 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.12.2010 року з одночасною виплатою компенсації втрати частини пенсії у зв’язку з порушення строків її виплати відповідно до положень ст. 1-4, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» починаючи з 01.01.2001 року.   .  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати з урахуванням виплаченої додаткової пенсії за період з   01.01.2000 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.12.2010 року з одночасною виплатою компенсації втрати частини додаткової пенсії у зв’язку з порушення строків її виплати відповідно до положень ст. 1-4, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» починаючи з 01.01.2001 року   .  

В іншій частині позовних вимог відмовити.  

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з одночасним поданням копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.  

Повний текст постанови виготовлений 30.12.2010 року.        

            Суддя