Справа №2а-575/10  

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем        України

        01 грудня 2010 року                                                                                  м. Кузнецовськ

   12 год. 40 хв.

Кузнецовський міський суд Рівненської області-

під головуванням судді               Ковтуновича М.І.

при секретарі                        Бедик Н.Л.

з участю:

представника позивача              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до  управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про  перерахунок пенсії,  

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

 В суд звернулася ОСОБА_2 із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську (далі - УПФ) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання відповідача провести перерахунок державної пенсії позивачу, як інваліду ІІІ групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 15 березня 2010р. Ухвалою суду від 01.12.2010р. залишено без розгляду позов в частині вимог за період з 15.03.2010р. по 11.04.2010р. у зв’язку із закінченням строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду.

     Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи по захворюванню, пов'язаному із наслідками аварії на ЧАЕС і відповідно отримує державну пенсію, передбачену ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796 - ХІІ). Однак розмір призначеної та виплачуваної пенсії не відповідає розмірам, що встановлені нормою ч.4 ст.54 того ж Закону, згідно якої розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено  зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що на підставі положень ст. 28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід брати за базову величину мінімального розміру пенсії за віком  розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Крім того, відповідач не у повному обсязі проводить виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 1 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Хоча відповідно до ст.50 Закону № 796 - ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІІІ групи - в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Позивач отримує пенсію в значно менших розмірах, тому й звернулася до суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги і дав пояснення за змістом аналогічні обґрунтуванням позовних вимог. З його пояснень також вбачається, що позивач до 19.03.2010р. отримувала пенсію по інвалідності, але за загальним захворюванням. Просив позов задовольнити.

     Представник відповідача Сільман О.М. позову не визнала повністю. Заперечуючи проти позову відповідач покликається на те, що відповідно до ст.67 Закону № 796 – ХІІ конкретні розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.  Спірний розмір пенсії, призначений ОСОБА_2, відповідає розмірам, встановленим постановою КМ України №530 від 28.05.08р. та постановою КМ України №654 від 16.07.08р. Крім того, представник відповідача зазначала, що позивачу із 2006р. виплачувалася пенсія  по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З 14.03.2010р. по 30.05.2010р. ОСОБА_2 отримувала пенсію по ІІІ групі інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до ст.54 Закону № 796 – ХІІ. 31.05.2010р. позивач звернулася із письмовою заявою до УПФ про переведення на пенсію по віку і такий вид пенсії отримує з того часу.  

Відповідач у запереченнях вказує на неможливість застосувати для визначення нижчої межі пенсії, передбаченої ст.54 Закону № 796 - ХІІ, той мінімальний розмір пенсії за віком, що визначений ст. 28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши інші докази у справі приходить до висновку про задоволення позову частково.

З пояснень  представників сторін та копії посвідчення НОМЕР_1 (із вкладкою №НОМЕР_2) вбачається, що дійсно ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Згідно копії довідки МСЕК №126103 ОСОБА_2 після повторного огляду з 25.07.2007р. визначено третю групу інвалідності і її захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Протоколом №148 від 22.02. 2006р. ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком (арк.пенс. справи 1-2). 19.03.2010р. позивач звернулася до УПФ із заявою про переведення її на пенсію, як інваліду внаслідок катастрофи ЧАЕС (арк. пенс. справи 55). Розпорядженням УПФ від 30.03.2010р. позивачу призначено з 19.03.2010р. пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків (арк. пенс. справи 54) відповідно до ст.54 Закону № 796 - ХІІ. Розмір пенсії із вказаної дати становив 685, 95 грн. Далі, 31.05.2010р. ОСОБА_2 звернулася до УПФ із заявою про переведення її на пенсію по віку (арк. пенс. справи 78). Розпорядженням відповідача від 14.06.2010р. призначено позивачу пенсію за віком з 31.05.2010р. (арк. пенс. справи 75-77).

З листа УПФ від 29.03.2010р. №650/М -23 вбачається, що позивачу виплачувалася додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як передбачено п.4 постанови КМ України №530 від 28.05.08р. - в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

     Відповідно до ст.54 ч.1 Закону № 796 - ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Ч.4 тієї ж статті Закону визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

За ст.50 Закону № 796 - ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. передбачена інша редакція частини 4 статті 54 Закону № 796 - ХІІ -  частину 3 і 4 ст.54 замінено чотирма частинами іншого змісту. Тим же Законом України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" викладено  у іншій редакції і норму ст.50 Закону № 796 - ХІІ.

Положення пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

 Отже, з 22.05.2008 року діє вказана норма ст.54 та ст.50 Закону № 796 - ХІІ в редакції, що була чинною в період  до внесення змін  підпунктом 15 і підпунктом 12 п. 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).  

  Безпідставними є доводи відповідача, що позивачу в період 12.04.2010р. по 30.05.2010р. у належному розмірі визначено розмір пенсії, у відповідності до норм постанов КМ України №530 від 28.05.08р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та №654 від 16.07.08р. "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", оскільки вказані постанови є підзаконними нормативно-правовими актами. А відповідно до  ч. 4 ст. 9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Так як розмір пенсії позивачу, що визначений за нормами постанов КМ України №530 від 28.05.08р. та від 16 липня 2008р. №654 не відповідає нормі ст.54 ч.4 та ст.50  Закону № 796 - ХІІ, тому необхідно задовольнити позов про перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог статті 54 і статті 50 Закону № 796 - ХІІ,  за період з 12.04.2010р. по 30.05.2010р. як інваліду ІІІ групи інвалідності, пов'язаної із Чорнобильською катастрофою в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та з виплатою додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (постраждалому категорії 1) - в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, оскільки в цей період позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до ст.ст.50 і 54 Закону № 796 - ХІІ.

Суд визнає неспроможними заперечення відповідача в частині неможливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком, що визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Не визначається такого розміру і нормами спеціального Закону № 796 - ХІІ. Тому, на думку суду, є підстави для застосування загальної норми ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Суд також приймає до уваги, що за змістом ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується в тому числі для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку  мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати у розумінні ч.4 ст.54 та ст.50 Закону № 796 - ХІІ мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути фактично вирахувано нижчу межу пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по ІІІ групі інвалідності (6 мінімальних пенсій за віком), а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю таких осіб, є встановлений законом прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу з 12.04.2010р. по 30.05.2010р. пенсії у розмірі не нижчому за 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, є протиправною.

Виходячи із досліджених доказів, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог за період з 31.05.2010р., оскільки позивачу за її ж заявою, згідно ст.ст. 44, 45 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із вказаної дати призначено інший вид пенсії – за віком,. В цій частині позов слід відхилити.

Керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167 КАС України, ст.49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд , -

п о с т а н о в и в  :

     Позов задовольнити частково.

     Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії з 12.04.2010р. по 30.05.2010р. як інваліду третьої групи інвалідності, пов’язаної із Чорнобильською катастрофою, у розмірі, встановленому ст. 54 ч.4 та ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

     Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську  здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 12.04.2010р. по 30.05.2010р.: відповідно до положень ст. 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду ІІІ-ї групи інвалідності, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою - в розмірі не нижчому  шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 1, на підставі положень ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.  

     У задоволенні решти позовних вимог відмовити, за безпідставністю.

На підставі п.1 ч.1 ст.256 КАС допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати пенсій, у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 Головуючий:

Ў