Справа №1-182/10  

В И Р О К  

Іменем          України  

 16 грудня  2010 року                                                                          м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області –

під головуванням судді:                                   Ковтуновича М.І.        

при  секретарі:                                                   Бедик Н.Л.,

з участю прокурора                                          Поліщука О.В.,

потерпілого                                                        ОСОБА_1                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кузнецовського міського суду кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_2,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Берестівка Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, непрацюючого, на підставі ст.89 КК України судимості не має, проживаючого в АДРЕСА_1,  за ч.1 ст.15,  ч.1  ст.185 КК України ,  

   в с т а н о в и в :

  27 липня 2010 р. близько 3 години 30 хвилин ОСОБА_2 на майданчику для паркування автомобілів поблизу АДРЕСА_2 Рівненської області умисно, з корисливих мотивів вчинив замах на таємне  викрадення чотирьох декоративних ковпаків загальною вартістю 602 грн. з коліс автомобіля марки «Москвич -2141» держномер НОМЕР_1 належного ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_2 зняв два декоративні ковпаки із коліс вказаного автомобіля і не довів умислу до кінця з причин, що не залежали від підсудного, так як помітив, що у салоні автомобіля «Москвич -2141» держномер НОМЕР_1 перебував ОСОБА_3, який вийшов на вулицю. ОСОБА_2 залишив на місці зняті декоративні ковпаки і зник із місця події. Своїми діями ОСОБА_2 посягав на майно, належне ОСОБА_1, на загальну суму 602 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і показав, що 27 липня 2010 року, він близько 3 год. 30 хв., після сварки із дружиною був у поганому настрої. Біля АДРЕСА_2 побачив автомобіль «Москвич» і вирішив викрасти декоративні ковпаки із коліс. Підійшов до автомобіля і зняв із правого боку два ковпаки із коліс. В цей час почув, що у автомобілі марки «Москвич» хтось є і тому ОСОБА_2 кинув зняті ковпаки, сів у свій автомобіль та поїхав з місця події до кафе «Піраміда». Через деякий час до кафе приїхав потерпілий і запитував чи саме підсудний намагався викрасти ковпаки із його автомобіля. ОСОБА_2 злякався і не зізнався у вчиненому. Через декілька днів підсудний повідомив у міліцію про вчинення ним злочину. ОСОБА_2 зазначав, що мав намір викрасти всі чотири декоративні ковпаки, але йому в цьому перешкодив громадянин, який був у автомобілі «Москвич».

В ході судового слідства підсудний ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_1 та прокурор просили суд не досліджувати  зібраних у справі доказів, стосовно фактичних обставин справи щодо часу, місця, способу замаху на викрадення ОСОБА_2 належних ОСОБА_1 чотирьох декоративних ковпаків вартістю 602 грн. і розміру шкоди, так як ці обставини сторонами не оспорюються. Просили обмежитися лише допитом підсудного, дослідженням доказів, що характеризують особу підсудного. Судом з”ясовано, що підсудний, потерпілий та прокурор правильно розуміють зміст обставин справи, які не оспорюються ними, вбачається також добровільність та істинність їх позиції в заявленні такого клопотання про недоцільність дослідження інших доказів у справі щодо фактичних обставин справи. Судом роз”яснено, що у такому разі сторони будуть позбавлені права оспорювати визнані фактичні обставини у апеляційному порядку.

Показання підсудного, дані у суді відповідають фактичним обставинам справи, тому, суд вважає їх достовірними.

Органами досудового слідства діяння ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.15, ч.1 ст.185 КК України – замах на таємне викрадення чужого майна.

 Із характеристики підсудного з місця проживання не вбачається негативних чи позитивних рис, що були б властиві йому. ОСОБА_2 судимості не має, має на утриманні малолітню дитину.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_2, суд враховує, що вчинено замах на злочин  проти відносин власності середньої тяжкості, те, що підсудний не працює.

 При призначенні покарання необхідно врахувати обставини, що відповідно до ст.66 КК України пом”якшують покарання підсудному – це з’явлення із зізнанням, щире каяття підсудного.  

 Обтяжуючих покарання ОСОБА_2 обставин в судовому слідстві не встановлено.

Сукупність пом”якшуючих покарання обставин та даних про особу підсудного, який судимості не має,  дає суду підстави вірити, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, і необхідно призначити ОСОБА_2 альтернативне покарання у виді штрафу в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, ближче до нижчої межі покарання.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

 з  а  с  у  д  и  в  :

 ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

До вступу вироку в законну силу стосовно засудженого ОСОБА_2 обрати  запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Речові докази у справі: два декоративні колісні ковпаки повернути законному володільцю ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області протягом 15-ти діб з моменту проголошення, шляхом подачі апеляції через Кузнецовський міський суд.

 Головуючий:

Ў