Справа №2-624/10  

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем        України

 22 грудня  2010 року                                                                            м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області-

під головуванням судді               Ковтуновича М.І.

при секретарі                                Бедик Н.Л.

з участю:

представника позивача               Миколаєнко Н.П.

відповідача                         ОСОБА_2                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до  ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

 в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

     В суд звернулося публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору в загальній сумі 154658,64 грн.  

     Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 25 травня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" (правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") укладено кредитний договір №Ф1-06/40235-125, згідно якого відповідачем було отримано кредитні кошти в розмірі 140000грн. із сплатою відсотків по процентній ставці 14,5% річних, зі строком повернення до 25 травня 2016 року. Позичальник зобов'язувався щомісячно, у термін до з 1 до 10 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем видачі кредитних ресурсів, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами відповідно до графіку зниження розміру заборгованості. З моменту отримання кредиту відповідач належним чином не виконував умови договору, кредит та відсотки за користування кредитом сплачував частково, внаслідок чого виникла заборгованість. З цих підстав позивач, згідно договору, вправі вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів та сплати процентів. За невиконання зобов'язань по кредитному договору передбачено сплату пені в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Станом на 01.06.2010р. заборгованість відповідача по кредиту становить: 100696,47 грн. - по тілу кредиту, 5062,26 грн. - по процентах, 1120,00 грн. - по комісії та нарахована пеня - 47779,91 грн.

     В забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договори поруки від 25 травня 2006 року. Поручителі прийняли на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором,  відповідати солідарно за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором.

     Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю. Однак при цьому пояснила, що після подачі позову до суду сторона відповідача здійснювала часткову оплату заборгованості по кредиту. На час розгляду  справи заборгованість по кредитному договору станом на 21.12.2010р. складається із таких сум: 95567, 51грн. - по тілу кредиту, 1167грн. - по процентах, 280 грн. - комісія  та 103419, 63 грн. пені. Представник  подала письмову інформацію до суду, де відображено вказані суми заборгованості по кредиту. Представник позивача зазначала, що хоч відповідачем і було частково оплачено заборгованість по тілу кредиту та відсотках, але про зміну розміру позовних вимог банк не заявляє, так як збільшився період прострочення виконання зобов'язань та зросла сума пені. Представник позивача просила позов задовольнити повністю.

     Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала повністю позовні вимоги щодо заборгованості: 95567, 51грн. - по тілу кредиту, 1167грн. - по процентах, 280 грн. – комісія. Щодо розміру пені, то зазначала, що не оспорює правильності її визначення, однак просить зменшити розмір пені, вважаючи суму пені несправедливою. При цьому покликалася, що позичальник не обслуговує отриманий кредит і вона теж припинила здійснювати оплату по кредиту з літа 2009р., через погіршення особистих відносин із позичальником. Банк неодноразово звертався до неї із питань виконання умов договору, однак відповідач не має змоги повернути кошти по договору кредиту. Просила врахувати, що відповідач ОСОБА_5 теж немає змоги виконувати зобов’язань за договором, так як відбуває покарання у місцях позбавлення волі.  

     Відповідач ОСОБА_5 направив до суду, із місця ув’язнення, письмові пояснення, в яких підтверджував отримання кредиту, визнавав пред’явлений позов і заперечень не мав.

     Відповідач ОСОБА_6 подавав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

     Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, приходить до висновку про задоволення позову частково.

     Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

     Статтею 1054 ч.1 ЦК встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

     Судом встановлено, що 25.05.2006р. між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" (правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит")  і ОСОБА_3 укладено  кредитний договір №Ф1-06/40235-125, згідно якого позичальником було отримано кредитні кошти в розмірі 140000грн. зі сплатою по процентній ставці 14,5% річних, зі строком повернення до 25 травня 2016 року. Пунктом 3.2 договору передбачено, що позичальник зобов’язується щомісяця в термін до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення позичкової заборгованості за виданими кредитними ресурсами у розмірі 1167 грн., згідно графіка зниження розміру заборгованості. П.4.7 договору передбачає сплату щомісячно комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 280 грн., а п.6.1 договору встановлено за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів сплату пені з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. За несвоєчасне внесення коштів на погашення заборгованості по кредиту п.3.4. договору передбачається право банку вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів та неустойки.

     Позивач звертався до позичальника із претензіями про необхідність погасити прострочену заборгованість та достроково повернути кредитні кошти. Відповідач ОСОБА_2 підтверджує, що і до неї з цих питань зверталися працівники банку.

     Згідно поданої представником позивача інформації станом на 21.12.2010р. заборгованість за кредитним договором складає: 95567, 51грн. - по тілу кредиту, 1167грн. - по процентах, 280 грн. - комісія  та 103419, 63 грн. - пеня. Зазначені суми, окрім пені, повністю визнаються відповідачем ОСОБА_2 і не виникає спору щодо правильності їх визначення, тому суд вбачає підстави для стягнення зазначених сум заборгованості по договору.

За розрахунком позивача розмір нарахованої пені станом на 21.12.2010р. в загальній сумі складає 103419, 63 грн. У позовній заяві розмір пені визначений в сумі 47779, 91 грн. Позивач не подавав заяви про збільшення розміру позовних вимог, тому спір слід вирішити в межах заявлених вимог.

Відповідач не оспорює правильності розрахунку пені, але просить суд зменшити розмір пені.

Вирішуючи питання про розмір стягнення пені із відповідача суд враховує, що однією із функцій неустойки є компенсаторна функція. Позивач не переконав суд доказами, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зазнав збитків, розмір яких був би близьким до нарахованої позивачем суми пені. Суд також враховує, що один із поручителів відбуває покарання у виді позбавлення волі й не має фінансової можливості виконувати свої зобов’язання перед позивачем.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.  

Щодо стягнення пені, то суд вбачає підстави для зменшення пені, яка підлягає стягненню із відповідачів до 20000грн., що буде співвідноситися із сумою отримуваного кредиту, а також покриватиме збитки сторони позивача, пов'язані із неналежним виконанням відповідачами зобов'язань по договору кредиту.  

За договорами поруки від 25.05.2006р. ОСОБА_5 та ОСОБА_2. взяли на себе зобов'язання перед банком солідарно відповідати по боргових зобов'язаннях ОСОБА_3, що виникають із умов кредитного договору.

Відповідно до ст.554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тому, є правові підстави для стягнення заборгованості по кредитному договору солідарно з відповідачів.

Стягненню із відповідачів підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 208-209, 212 ЦПК України, ст.ст. 526, 551, 554, 1050, 1054 ЦК України, суд, -  

 в  и  р  і  ш  и  в  :

     Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»   95567 (дев’яносто п’ять тисяч п’ятсот шістдесят сім) гривень 51 копійку заборгованості по тілу кредиту, 1167(одну тисячу сто шістдесят сім) гривень заборгованості по процентах, 280 (двісті вісімдесят) гривень заборгованості по щомісячній комісії, 20000 (двадцять тисяч) гривень пені, за кредитним договором від 25.05.2006р. та 1666 (одну тисячу шістсот шістдесят шість) гривень 58 копійок судових витрат.

 У задоволенні решти позовних вимог відмовити через безпідставність.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Кузнецовський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Головуючий:  

Ў