Справа № 2-а-655/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Мичка І.М.
при секретарі Сімонович С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Усенка О.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 18 липня 2010 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ винесено постанову серії ВК № 140643 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 600 гривень. В постанові вказано, що ОСОБА_1 18.07.2010 року об 11 год. 03 хв. на 333 км. автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем НОМЕР_1 перевищив максимальну швидкість руху на ділянці дороги, де проводяться дорожні роботи та встановлено дорожні знаки 3.29 (обмеження 50 км/год) 1.37 д ПДР, рухався із швидкістю 75 км/год. не маючи чинного договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника наземного Т.З, чим допустив порушення ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП. Швидкість вимірювалася приладом Візир № 0812518.
Постанову вважає неправомірною, оскільки рухався згідно правил дорожнього руху.
Вважає, що в його діях склад вказаного правопорушення відсутній, так як в даному випадку він рухався із допустимою швидкістю – порушення правил дорожнього руху не здійснював. Жодного доказу про те, що зафіксована швидкість руху належала його транспортному засобу працівник ДПС йому не надав, лише вказав на прилад з якого не було зрозуміло, що даний на дисплеї приладу автомобіль належить йому, оскільки дата на «Візирі» не співпадала з датою коли рухався він, а тому зробити висновок, що це саме його автомобіль не видається можливим. Крім того в постанові вказано, що водій керував автомобілем не маючи чинного договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземного Т.З., однак поліс (договір) був присутній у вигляді стікера на лобовому склі, котрий видається страховиком і є документом, а сам поліс він випадково залишив вдома. Він запропонував інспектору підвезти поліс пізніше, але інспектор на це ніяк не відреагував, а склав протокол про адміністративне правопорушення. А тому, просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Крім того, копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності йому ніхто не вручив, не надіслав. З нею ознайомився у відділі ДВС Здолбунівського районного управління юстиції 13 грудня 2010 року, а тому просить суд поновити строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду він пропустив з поважної причини.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
Відповідно до статей 248 та 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Згідно ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Суд не вважає достатнім доказом у даній справі постанову про адміністративне правопорушення, копія котрої наявна в матеріалах справи, оскільки її всупереч вимогам ст. 252 КУпАП складено без всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, без обґрунтування іншими, належними доказами.
Таких належних і достатніх доказів на доведення законності складеної постанови не надано суду відповідачем, тобто не доведено факту порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1, а отже – наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що порушення позивачем ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП в судовому засіданні не доведено, а тому даний факт є підставою для скасування постанови про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
З огляду на те, що копію постанови про накладення адміністративного стягнення позивач отримав у відділі державної виконавчої служби Здолбунівського управління юстиції, а тому суд вважає, що строк звернення до суду позивачу слід поновити, оскільки, строк звернення до суду він пропустив з поважної причини.
Керуючись ст. ст. 17, 94, 100, 159, 160, 162, 163, 167, 171-2 КАС України та на підставі ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, 287 КУпАП, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Строк звернення до суду поновити.
Скасувати постанову серії ВК № 140643 від 18 липня 2010 року, винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 грн.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя : І.М. Мичка