Справа № 2-1971
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого – судді Мички І.М.
при секретарі Сімонович С.О.
розглянувши у судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на домоволодіння,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вказуючи, що 03 листопада 2009 року ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2, подарував їй домоволодіння, а саме: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 33,7 м.кв., який складається з: 1-1 веранда площею 8,0 м.кв.; 1-2 кухня площею 9,4 м.кв.; 1-3 житлова площею 16,3 м.кв. та надвірні будівлі: літня кухня літ. «Б»; прибудова літ. «б»; сарай літ. «б1»; сарай літ. «Д»; льох літ. «В»; вбиральня літ. «Г», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказує, що обговоривши всі умови передачі подарованого майна, вона неодноразово зверталася до Відповідачки з проханням оформити договір дарування в нотаріальній конторі, але її прохання ігноруються та не виконуються, мотивуючи це тим, що в неї немає на даний момент коштів, часу і можливості для укладання такого договору в нотаріуса, передавши при цьому оригінали правовстановлюючих документів на вказане домоволодіння.
Стверджує, що частиною 2 ст.220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Просить суд визнати укладений між нею ОСОБА_1 з однієї сторони та відповідачем по справі ОСОБА_2 з іншої сторони правочин – Договір дарування від 03.11.2009 року домоволодіння АДРЕСА_1. Визнати право власності за нею, ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала і просить його задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_3 позов визнає та не заперечує проти задоволення.
Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідачки, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
03 листопада 2009 року ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2, подарував ОСОБА_1 домоволодіння, а саме: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 33,7 м.кв., який складається з: 1-1 веранда площею 8,0 м.кв.; 1-2 кухня площею 9,4 м.кв.; 1-3 житлова площею 16,3 м.кв. та надвірні будівлі: літня кухня літ. «Б»; прибудова літ. «б»; сарай літ. «б1»; сарай літ. «Д»; льох літ. «В»; вбиральня літ. «Г», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, віддавши при цьому оригінали правовстановлюючих документів на дане домоволодіння. Однак нотаріального оформлення договору не відбулося, оскільки відповідачка ухиляється від його нотаріального посвідчення.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 з однієї сторони та відповідачем по справі ОСОБА_2 з іншої сторони фактично відбулася угода – Договір дарування та передача домоволодіння АДРЕСА_1, відповідно до якої позивачка виконала передбачені умови договору – прийняла дане домоволодіння та почала утримувати його.
На підставі ч.2 ст.220 ЦК України суд не вбачає підстав для відмови від позову.
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.220 ЦК України, суд –
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, згідно Договору дарування від 03.11.2009 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
С у д д я І.М. Мичка