Справа №  1-214

                                                                  2010 р.

  j  

                                                          П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

                                                   І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

  1.    грудня   2010  року

 Дубенський  міськрайонний  суд  Рівненської  області

В особі   головуючого судді                          Стадійчука  А.О.

               при  секретарі                                   Лаврик  О.В.

               за участю прокурора                        Стецюка  О.М.

               розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно кримінальну справу по обвинуваченню    

                               ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, неповною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

           - за ст.186 ч.2  КК України,

                                                               В С Т А Н О В И В :

           Підсудний ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 3 травня 2010 року о 21 годині 30 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, попросив свого знайомого ОСОБА_2, жителя с. Малі Гірники Дубенського району,  відвезти його та його друзів – ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5, автомобілем, який належить ОСОБА_2,  в м. Дубно.

           Приблизно о 22 годині, усі вказані особи перебуваючи в автомобілі, та рухаючись поза межами населеного пункту неподалік від м. Дубно,  ОСОБА_1 попросив ОСОБА_2  зупинити автомобіль, яким керував останній.  Зупинивши автомобіль, ОСОБА_1 застосовуючи  насильство, що не є небезпечним для життя та здоров’я, за верхній одяг витягнув ОСОБА_2 із салону автомобіля  «ВМW – 318», номер кузова НОМЕР_1 із номерним знаком НОМЕР_2 та заволодів даним автомобілем, чим завдав потерпілому майнову шкоду на суму 1550 грн.

           В суді підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині визнав повністю та пояснив,  що після того як він витягнув із-за керма автомобіля ОСОБА_2, то за кермо автомобіля, на його прохання, сів ОСОБА_4 та почав керувати даним автомобілем.  

            Прокурором Стецюком О.М. було заявлено клопотання про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 на додаткове розслідування. В клопотанні прокурор зазначає,  що в ході судового розгляду даної кримінальної справи встановлено, що до вчинення відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_2 причетні не лише підсудний ОСОБА_1, а й свідки по справі – ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні свою причетність до вчиненого злочину заперечили, однак потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що під час вчинення злочину, крім  ОСОБА_1 його з автомобіля витягувала ще одна особа, яка конкретно він не може сказати.

           Підсудний ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в судовому засіданні вказали, що після того,  як потерпілий ОСОБА_2 під примусом був витягнутий з свого автомобіля, то за кермо автомобіля, на прохання ОСОБА_1, сів ОСОБА_4, якому ні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не передавали документи, які б дозволяли йому розпоряджатися або керувати автомобілем.  В подальшому ОСОБА_4 керував даним  автомобілем, що свідчить про його причетність до вчинення злочину.

          В ході судового розгляду справи встановлено, що не всі особи, що вчинили злочин, притягнуті до кримінальної відповідальності. Відповідно до вимог ст.278 КПК України суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя – постанову,  якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження  в справі для проведення досудового слідства чи дізнання.  

                Допитавши потерпілого, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що заявлене прокурором клопотання про направлення справи на додаткове розслідування з підстав, що не всі особи притягнуті до кримінальної відповідальності є обґрунтованим та підлягає до задоволенню.

              Стаття 22 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного  дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.  Ні суд, ні прокурор, ні слідчий не вправі перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого.

              Як пояснив потерпілий  ОСОБА_2, що крім підсудного ОСОБА_1, його з автомобіля випихала ще одна особа, але хто конкретно з присутніх він не знає.

              Свідки  ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, будучи присутніми при незаконному заволодінні автомобілем ОСОБА_6, бачачи як підсудний ОСОБА_1 та невстановлена особа, витягували з автомобіля потерпілого, сіли в автомобіль та поїхали в  напрямку м. Дубно.  При цьому ОСОБА_4, без дозволу потерпілого та будь яких документів на автомобіль, сів за кермо автомобіля та керував ним, при цьому знаючи, що даний автомобіль підсудному ОСОБА_1 не належить.

                Даючи аналіз вказаним доказам, суд прийшов до висновку, що досудове слідство по даній кримінальній справі проведено з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства,  не досліджені усі обставини по справі та не всі особи притягнуті до кримінальної відповідальності. В ході судового слідства неможливо усунути  неповноту та порушень КПК України, що було допущено під час досудового слідства і вони не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а тому справу необхідно направити на додаткове розслідування.  

                 Керуючись ст.ст. 246, 281 КПК України,  суд  

                                                                П О С Т А Н О В И В :

                 Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1  за ст.186 ч.2 КК України  направити Дубенському міжрайонному прокурору Рівненської області  для проведення додаткового розслідування.

                 Міру запобіжного заходу підсудному  ОСОБА_1 залишити попередню – тримання під вартою.  

                  На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Рівненської області протягом семи діб через Дубенський міськрайонний  суд.

                                                                 Суддя: