Справа №   1-374/2010 р   .          

  ВИРОК  

Іменем України  

    27 грудня 2010 р.     м. Калуш  

  Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області  

  у   складі   : головуючого-судді      Бейка М.А.  

секретаря                  Гладенької Л.Ф.  

з   участю   : прокурора                 Форович С.М.  

потерпілих                               ОСОБА_1, ОСОБА_2  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу про   обвинувачення     ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, позапартійного, освіта вища, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, військовозобов’язаного, урядових нагород не має, громадянина України, за ст. 172 ч. 1 КК України, -  

встановив:  

    що підсудний ОСОБА_3 скоїв інше грубе порушення законодавства про працю. Злочин скоєно при слдіуючих обставинах:  

  Підсудний ОСОБА_3 19 лютого 1999 року зареєстрований у міськвиконкомі як суб’єкт підприємницької діяльності з правом найму робочої сили. І здійснював свою підприємницьку діяльність у сфері торгівлі в крамниці „ІНФОРМАЦІЯ_2” по АДРЕСА_2. Діючи за дорученням своєї дочки ОСОБА_4 від 10.07.2010 року всупереч вимог ст. ст. 24, 24-1, КзПП України та наказу № 260 від 2.06.2001 року Міністерства праці і соціальної політики „Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою” в серпні 2010 року прийняв на роботу на посаду продавця потерпілу ОСОБА_2, а в жовтні потерпілу ОСОБА_1 без укладення трудової угоди і реєстрації її в центрі зайнятості. А також трудових книжок не оформив, заробітної плати не виплачував і внесків в державні фонди не сплачував.  

  В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєному злочині визнав повністю і пояснив, що з 1999 року здійснює свою підприємницьку діяльність в крамниці „ІНФОРМАЦІЯ_2”, а з 10.07.2010 року згідно доручення і від імені своєї дочки ОСОБА_4  

  В серпні 2010 року з випробувальним терміном прийняв на роботу потерпілу ОСОБА_2, а в жовтні потерпілу ОСОБА_1, а тому зарплату їм не виплачував, трудових угод не укладав і трудових книжок не оформлював.  

  В скоєному розкаюється й просить його суворо не карати. А також просить обмежитись дослідженням доказів і фактичних обставин справи.  

  Судом дослідження доказів і фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудного ОСОБА_3, який повністю визнав свою вину в скоєному злочині і не бажає досліджувати в судовому засіданні зібрані під час досудового слідства докази, які він не оспорює, потерпілий й прокурор не заперечують проти цього. А тому судом дослідження доказів і фактичних обставин справи обмежено допитом підсудного ОСОБА_3  

  Таким чином, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в скоєному злочині доведена повністю, а його злочинні дії за ч. 1 ст. 172 КК України кваліфіковано вірно.  

  Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного й обставини, які пом’якшують і обтяжують відповідальність. Зокрема суд враховує, що підсудний судиться вперше, повністю визнав свою вину і розкаюється в скоєному, а також потерпілі просять його суворо не карати. То при таких обставинах суд вважає, що його виправлення можливе при сплаті штрафу.  

  На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –        

  засудив:  

    ОСОБА_3     визнати винним   за ст. 172 ч. 1 КК України й призначити йому покарання   600 грн   .   штрафу.    

  Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.  

  Вирок може бути оскарженим до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 діб з часу проголошення.  

  головуючий: