№ 1-651/10  

  ВИРОК  

іменем України  

  22 грудня 2010 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі

 головуючого – судді Нізельковської Л.В.

      при секретарі – Тороповській А.С.

      за участю прокурора – Попка О.В.

      адвоката – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ярославля Російської Федерації, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні 1 малолітню дитину, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

за ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2, 185 ч.2 КК України, -

  встановив:  

  1  . 22.01.2010 близько 10.00 год. ОСОБА_2 у торгівельному кіоску «Кулиничі» по вул.Фрунзе, 40 в м.Полтаві шляхом обману та зловживання довірою, під вигаданим приводом здійснити телефонний дзвінок, заволодів мобільним телефоном «Samsung С200 N»  вартістю 96 грн., в якому знаходився стартовий пакет вартістю 25 грн., з грошима на рахунку в сумі 10 грн., що належить ОСОБА_3, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на суму 131 грн.

  2.   23.01.2010 близько 18.00 год. ОСОБА_2 в приміщенні квартири АДРЕСА_1 повторно, шляхом зловживання довірою ОСОБА_4, під вигаданим приводом здійснити телефонний дзвінок, заволодів мобільним телефоном «Нокіа 6260» вартістю 1100 грн., в якому знаходилася карта пам’яті вартістю 100 грн., стартовий пакет МТС вартістю 15 грн., спричинив потерпілому матеріальної шкоди на суму 1215 грн.

  3.   03.02.2010 близько 02.00 год. ОСОБА_2 в  залі очікування залізничного вокзалу ст. Кременчук Південної залізниці в м.Кременчуці повторно таємно викрав мобільний телефон «Benq-Simens CF-75» вартістю 180 грн., що належить ОСОБА_5, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

 Допитаний в суді ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні шахрайства відносно ОСОБА_3 та крадіжки телефону ОСОБА_5 Розповів про обставини вчинення злочинів. Щиро розкаявся у скоєному. Факт вчинення шахрайства відносно ОСОБА_4 заперечив та вказав, що дійсно перебував у ОСОБА_4 вдома, здійснив з його телефону дзвінок, а потім пішов у своїх справах, залишивши телефон в квартирі потерпілого.  

 Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5, чиї показання досліджено в суді в порядку ст. 306 КПК України, розповіли про обставини заволодіння їх мобільними телефонами, аналогічні обставинам, викладеним в обвинувальному висновку. (а.с. 29 т.1, 23 т.2)

На підставі ч.3 ст. 299 КПК України докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались.

 Вина ОСОБА_2 у заволодінні мобільним телефоном ОСОБА_4 повністю доведена зібраними по справі доказами.

 Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 23.01.2010 близько 12.00 год. до нього додому прийшов ОСОБА_2 та був там протягом дня. Приблизно о 18.00 год. підсудний попросив його мобільний телефон нібито подзвонити. Він дозволив використати мобільний телефон та залишив ОСОБА_2 без нагляду, оскільки довіряв йому. Через деякий час виявив, що підсудний з квартири зник і мобільний телефон забрав із собою. Також потерпілий повідомив, що в цей час разом з ними в квартирі знаходились два його товариша – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Одразу, як тільки виявив зникнення телефону, він подзвонив на свій телефон. Спочатку пішов виклик, а коли він передзвонив вдруге, телефон вже був вимкнений. Обидва його товариша в цей час були поряд з ним, звуку телефонного дзвінка не було чутно і вимкнути телефон ніхто з них фізично не міг, а тому викрадення телефону кимось із них виключається. Інших осіб в цей час в квартирі не було.

 Законний представник потерпілого – ОСОБА_8 підтвердила факт заволодіння мобільним телефоном потерпілого та доповнила, що близько 18.00 год. вона поверталася додому та зустріла біля будинку ОСОБА_2, який дуже кудись поспішав. Коли прийшла додому, то з’ясувалось, що в ОСОБА_4 зник мобільний телефон.

 Згідно протоколу огляду від 24.01.2010 в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 працівники міліції виявили та вилучили спортивну сумку з одягом, що належить ОСОБА_2 (а.с.44-45 т.2)

  Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2, 185 ч.2 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що він заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно шляхом обману та зловживання довірою заволодів чужим майном, а також повторно таємно викрав чуже майно.

 Суд критично оцінює показання ОСОБА_2 про непричетність до заволодіння майном ОСОБА_4 та розцінює такі показання як дані з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені дії. Показання ОСОБА_2 спростовуються викладеними вище доказами.  

Підстав не довіряти показанням потерпілого, які узгоджуються з іншими доказами по справі, суд не вбачає.

 При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, конкретні обставини справи, особу підсудного, який характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий.

 Обставиною, що пом’якшує покарання за епізодами заволодіння майном ОСОБА_3 та ОСОБА_5, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

 Підсудний працездатний за віком та станом здоров’я.

 З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у виді обмеження волі.

 Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

    засудив:  

      ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:

      за ст. 190 ч.1 КК України – один рік обмеження волі,

      за ст. 190 ч.2 КК України – один рік три місяці обмеження волі,

      за ст. 185 ч.2 – один рік шість місяців обмеження волі.

 На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання один рік шість місяців обмеження волі.

 Початок строку відбуття покарання рахувати з 16.07.2010.

 Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити у виді взяття під варту.

 Речові докази:

мобільні телефони - залишити власникам (а.с. 47,48 т.1, 25,26 т.2);

сумку з речами – повернути ОСОБА_2 (а.с.62 т.2);

копії документів на мобільний телефон, паспорту – залишити зберігати при матеріалах справи. (а.с. 28, 29 т.2)

 На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 15 діб: засудженим – з моменту отримання копії вироку, іншими учасниками - з моменту оголошення.

      Суддя                     Л.В.Нізельковська