Справа № 2-415 /10                                                                                                                                                                                              9.11.2010 року

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  22   листопада     2010  року    Старовижівський   районний   суд  Волинської  області  

в  складі  головуючої   - судді Кошелюк  Л.О.  

при  секретарі Сулеві Н.С.  

за  участю  позивачки – ОСОБА_1  

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  смт. Стара Вижівка  справу  за  позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 і  ОСОБА_3   про  визнання права  власності  на  садибу  у порядку   спадкування,  

  В С Т А  Н О В И Л А :  

    Позивачка  ОСОБА_1  покликається  на  те, що  ІНФОРМАЦІЯ_1  помер чоловік , ОСОБА_4, з яким  проживала  у  спільному  будинку  у АДРЕСА_1.  І  таким  чином,  спадщину  прийняла.  

Через  відсутність  у  покійного  правовстановлюючих  документів   на  будинковолодіння  держнотконторою  відмовлено  у  видачі   свідоцтва  про  право  на  спадщину.  

Просить   визнати    за  нею  право  власності  на  будинок  і  господарські  споруди  у  порядку   спадкування.  

У  судовому  засіданні  позивачка  ОСОБА_1 позов  підтримала  з  наведених   підстав  і  пояснила,  що  відповідачі  є  їх  дітьми. Вони  проживали   окремо.  

Відповідачі  ОСОБА_2  і ОСОБА_3  у  судове   засідання  не з’явилися.  Передали  заяви   про  розгляд   справи  у їх  відсутності. Претензій    до  спадщини  не мають.  

Заслухавши  пояснення  позивачки , вивчивши  матеріали  справи, суд  приходить  до  висновку , що  позов  підставний.  

У  відповідності  зі  ст.ст.1217,1220,1261,1268 ч.1,3  ЦК  України  спадкування  здійснюється   за  заповітом  або  за законом.  

Спадщина  відкривається  внаслідок  смерті  особи…  

У  першу  чергу  право  на  спадкування  за законом  мають  діти  спадкодавця …, той  з  подружжя,  який  його пережив , та батьки.  

Спадкоємець  за  заповітом  чи  за  законом  має  право  прийняти спадщину    або  не  прийняти  її.  

Спадкоємець, який  постійно  проживав  разом  із  з  спадкодавцем   на  час  відкриття  спадщини, вважається  таким, що  прийняв  спадщину, якщо   протягом  шести  місяців з  часу  відкриття   спадщини   він не  заявив    про  відмову  від  неї.  

Судом  встановлено  з  пояснень  позивачки   і  письмових  доказів  

( копій :  свідоцтва  про  одруження  і  пенсійного   посвідчення  позивачки;  

копії свідоцтва  про  смерть  спадкодавця  і  довідки  про  його  склад  сім’ї;  

технічної   документації    на  садибу   і  повідомлення    держнотаріуса , що  за  прийняттям   спадщини ( станом   на  сьогоднішній  день)  ніхто   не  звертався), що  дівоче  прізвище  її  - ОСОБА_1.  Вона  перебувала     у  зареєстрованому   шлюбі  з   покійним  чоловіком. Є 2-є  дітей : відповідачі  по  справі. Останні  за  прийняттям  спадщини   не зверталися; мають  власне  помешкання. А позивачка   спадщину  прийняла  шляхом  постійного   проживання   зі   спадкодавцем   на  час   відкриття  спадщини. Садиба  побудована   подружжям  у  1967-1968  р.р.  Отже, спадщина  відкрилася на Ѕ  частину, яку  позивач  успадкувала. І  доцільно  погодитись  з  позовом  про визнання    за  нею  права  на  спадщину  на  весь  будинок, виходячи  з  її  віку   та   стану  здоров’я.  

З  врахуванням  викладеного  позов  підлягає  до  задоволення, бо  згідно  зі  ст.328  ЦК   України   позивачка    набуває   права  власності   на  законних підставах.  

Керуючись  ст.ст. 10,60,212-213  ЦПК  України, ст..ст. 328,1217,1220,1261,1268 ч.1,3  ЦК  України,  

  суд  

ВИРІШИВ:  

    Позов  задовольнити.  

Визнати  право  власності    на  садибу, що знаходиться  у АДРЕСА_1,  за  ОСОБА_1  ( у  порядку  спадкування).  

Рішення   набирає    законної  сили  через  10  днів   з  дня   проголошення, якщо  протягом  цього  не  поступить  до  апеляційного  суду  Волинської  області  через  Старовижівський    районний  суд  апеляційна  скарга.  

Голова   суду                         Л.О.Кошелюк