Справа № 2-2
за 2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
23 грудня 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:
головуючого судді - Борисенко В.В.
при секретарі - Мриц Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» в особі філії «Мостиське управління по експлуатації газового господарства», ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", Зав’язанцівської сільської ради Мостиського району за участю третьої особи – ВАТ «Агромонтаж», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
17.04.2002р. позивачі звернулися до суду із зазначеною позовною заявою, покликаючись на те, що 27 січня 2001р. о 04.00 год. в житловому будинку, розташованому в с. Зав’язанці Мостиського району, який належить їм на праві особистої власності, стався вибух природного газу. Внаслідок пожежі, яка виникла після вибуху, і самого вибуху усі вони отримали термічні опіки полум’ям 1-2 ступенів і були доставлені на лікування в лікарню. Спеціальною комісією визнано, що після цієї події будинок для проживання непридатний. Крім того, були знищені усі речі домашнього вжитку, які їм належали.
Зазначали, що «Актом спеціального розслідування групового нещасного випадку, пов’язаного з використанням природного газу в побуті, який стався 27.01.2001р. о 4-ій год.» від 12.02.2001р. встановлено, що причинами нещасного випадку стали неякісне технічне обслуговування підземного сталевого газопроводу філією «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз»; незабезпечення газорозподільною станцією «Луки» Комарнівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Львівтрансгаз» нормативної одоризації природного газу, що призвело до порушень вимог п.4.3.1. «Правил безпеки систем газопостачання України» та ГОСТ 5542-87 «Газы горючие природные для промышленного и комунально-бытового назначения. Технические условия».
Вказували, що по даному факту СВ Мостиського РВУМВСУ у Львівській області 05.02.2001р. була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.105 КК України. Згідно листа прокурора Мостиського району № 331 від 05.03.2002р. розслідування по даній справі зупинено у зв’язку з тим, що не встановлено особу, яка вчинила злочин. Вищевказаним вибухом позивачам була нанесена значна шкода, оскільки будинок став непридатним для проживання і були знищені усі їх речі. Залишкова вартість будинку становить 3811 гривень. Всього згоріло та було пошкоджено речей на суму 21226 гривень.
Крім того, вони в різні періоди часу перебували на стаціонарному лікуванні і ними було придбано ліків за власні кошти на суму 17035 грн. 63 коп.. Також їм було завдано значних моральних страждань, так як вони отримали опіки обличчя та інших частин тіла різних ступенів важкості, які на протязі тривалого часу спричиняли та надалі спричиняють їм сильний фізичний біль і призвели до непоправного знівечення обличчя і різних частин тіла. Вони терпіли і терплять додаткові незручності, пов’язані із знищенням усього їхнього майна. Вони змушені проживати у сусідів та родичів, користуватися чужими речами тощо. Усе це вимагало для них додаткових зусиль для організації свого життя. У них були відсутні кошти для життя, так як були понесені значні витрати на лікування, відбудову і відновлення пошкодженого будинку, покупки особистих речей і предметів домашнього вжитку. В їхній сім’ї через це виникали сварки, вони не сплять ночами, втратили нормальні життєві зв’язки із близькими друзями та родичами. Моральну шкоду оцінюють в 100 000 грн..
З огляду на усе наведене та беручи до уваги те, що матеріальна та моральна шкода була завдана їм з вини працівників філії ВАТ «Львівгаз» - Мостиського УЕГГ та Комарнівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Львівтрансгаз», просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з останніх в їх користь матеріальні збитки в розмірі 42072 гривні 63 коп., моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень та понесені ними судові витрати.
В судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збільшили своїм позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди і кожен з них просить стягнути з ВАТ «Львівгаз» та УМГ «Львівтрансгаз» по 100 000 грн. моральної шкоди кожному з урахуванням того, що з часу заявлення позову минуло більше десяти років і моральні страждання у них не минули, так як вибух призвів до непоправного знівечення обличчя та рук, вони продовжують відчувати страх, зміни в організації їх життя тривають і досі. Крім того, вони страждають і через тривалу безкарність винних у заподіянні шкоди організацій. Позивачка ОСОБА_5 також подала письмову заяву відповідного змісту про збільшення розміру моральної шкоди.
Також позивачами було збільшено суму матеріальної шкоди з 42072 грн. 63 коп. до 99794 грн. 63 коп. у зв’язку з тим, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1070/1652 від 15.05.2010р. ринкова вартість будинку, знищеного внаслідок вибуху, з урахуванням зносу на момент проведення експертизи становить 61533 гривні, а ними в позовній заяві зазначалася залишкова вартість такого у розмірі 3811 гривень. При цьому просять вартість самого будинку стягнути на користь ОСОБА_1, так як саме він є власником такого, а в користь ОСОБА_3 стягнути вартість санаторно-курортного лікування.
Представники відповідача – ВАТ «Львівгаз» в особі Мостиської філії УЕГГ, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили в повному обсязі та пояснили, що при зверненні до суду із даним позовом позивачі не представили правовстановлюючих документів на будинок, що був пошкоджений внаслідок вибуху, а тому немає підстав стверджувати, що шкода завдана саме їм. Крім того, причинами вибуху, окрім вищезазначених в позовній заяві позивачами, були також корозійне руйнування труби сталевого підземного газопроводу з створенням наскрізних отворів, відсутність (пошкодження) ізоляції в частині труби газопроводу, незахищеність підземного сталевого газопроводу від електрохімічної поляризації катодною станцією тощо. Тому вину за нещасний випадок повинні нести також завод виробник труби, підприємство, яке здійснювало будівництво газопроводу і підприємство, працівники якого засипали газову трубу і спричинили потрапляння туди залізобетонної бордюри.
Також вказували, що саме власник газопроводу повинен вживати заходів до ліквідації корозійно-небезпечних зон. Строки виконання таких робіт визначаються організацією, яка виконує роботи з захисту газопроводів, але не більше 3-х місяців. Оскільки перший витік газу стався 18.12.2000р., то роботи по капітальному ремонту газопроводу повинні були проводитися до 18.03.2001р., тобто працівники ВАТ «Львівгаз» не порушили строків, встановлених законодавством.
В акті, на який посилаються позивачі, крім того, зазначено, що час розкомплектування катодної станції КС-1200 встановити неможливо, отже вона могла бути розкомплектована і за декілька годин до нещасного випадку, тому вини ВАТ «Львівгаз» у експлуатації газопроводу без катодної станції немає.
Представник відповідача - ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів) проти задоволення позову заперечив та пояснив, що в самому акті спеціальної комісії, яка розслідувала причини нещасного випадку, є невідповідність матеріалам справи та висновкам комісії щодо одоризації газу. Адже весь природний газ, який поступав на труби середнього і малого тиску в с. Зав’язанці, де комісією перевірявся ступінь його одоризації, проходить туди після його одоризації на одній і тій же ГРС – Луки, тому не міг в трубу, яка йде до котельні школи, попасти газ з меншим ступенем одоризації, ніж до житлового будинку. Газ, одоризація якого замірялася комісією в котельні школи, вже не в повній мірі відповідав тим властивостям, якими його подавали в трубу перед нещасним випадком, тому що труба на котельню була перекрита після вибуху газу в будинку і одорант з неї на той час вивітрився. Крім того, вони постійно одоризують газ згідно встановлених норм. Контроль інтенсивності запаху одорованого газу здійснюється ВАТ «Львівгаз» згідно п.2.14 укладеної між ними технічної угоди про умови прийому-передачі природного газу на газорозподільних станціях і одоризація газу на ГРС «Луки» перевірялася спеціальними приладами до нещасного випадку і після нього, жодних претензій до кількості одоризації газу до них ніколи не було.
Вказує, що після вибуху газу в будинку ОСОБА_3 було чути запах газу, що свідчить про те, що він був одоризованим. Позивачі не чули запаху газу, бо спали. До того ж газ поступив у будинок не одразу. Звечора його не було. Крім того запах газу в повній мірі міг появитися не одразу, адже газ пройшов кілька метрів ґрунту як через природний фільтр. Певну роль зіграло і притуплення відчуття внаслідок поступовості та плавності збільшення кількості газу в житлі позивачів. В тому, що одоризацію газу зменшив кількаметровий шар ґрунту, своєї вини не вбачають.
Також зазначив, що не всі члени комісії, які складали акт, мають уявлення про газотранспортну систему та інші спеціальні знання, щоб бути експертами в такій складній справі, а двоє із членів комісії до того ж є працівниками відповідачів, тому висновки комісії не можна брати за достовірний доказ вини відповідачів. Більше того, як вважає, ОСОБА_1 допустився грубої необережності, так як з його слів несподівано 27.01.2001р. відчув головний біль незрозумілого походження, а тому повинен був зорієнтуватися по запаху газу, що цей біль є наслідком потрапляння в організм газу та одоранту, і не запалювати відкритого вогню, а знайти ліхтарик і провітрити приміщення.
Представник відповідача - Зав’язанцівської сільської ради Мостиського району в судовому засіданні вирішення спору поклав на розсуд суду.
Представник третьої особи у справі - ВАТ «Агромонтаж», в судове засідання не з’явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно пояснень представника ВАТ «Агромонтаж», даними у судовому засіданні 18.07.2002р., для проведення газопроводу їхня організація отримувала труби з Львівського дослідно-експериментального заводу тресту «Облагроспецмонтаж». На дані труби було видано сертифікат і копію паспорта на ізоляцію. Ними було зварено трасу в с. Зав’язанці Мостиського району, заізольовано стики на трубі. Земельні роботи виконував Мостиський Райагробуд. Коли було завершено усі роботи, трасу приймала комісія, до складу якої входив також представник «Львівгаз». Крім цього, при здаванні траси проводилося випробування труб під тиском, які вони пройшли.
Свідок ОСОБА_7, який на момент настання нещасного випадку працював на посаді майстра філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз», в судовому засіданні пояснив, що 18.12.2000р. було виявлено витік газу в с. Зав’язанці Мостиського району, який він спільно з іншими працівниками філії ліквідували. При цьому вони перекрили засувку до школи і проводили шпилькування в діаметрі 50 м. від місця витоку. Витік газу був на відстані близько 20 м від будинку потерпілих. Запах газу при цьому було чути. Оскільки на трубі була корозія, говорив головному інженеру, що трубу треба було міняти. Катодна станція на момент вибуху була розукомплектована. Якби цього не було, катодна станція могла б попередити корозію труби, особливо в тих місцях, де пошкоджена ізоляція, і вибуху можна було б уникнути.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що безпосередньо після вибуху був біля будинку сім’ї ОСОБА_1 і чув, як працівники філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» говорили між собою, що вони завинили у настанні нещасного випадку. На вулиці біля будинку було чути запах газу. Наскільки йому стало зрозуміло, витік газу мав місце поза будинком, але в будинку зняли підлогу, щоб витік було виявлено в приміщенні, а не на зовні. До вибуху неодноразово за межами села було чути запах газу, також мав місце витік газу біля школи. Коли біля будинку розкопали трубу, було видно, що під нею лежав бордюр і вона була знищена корозією.
Свідок ОСОБА_9, заступник голови правління ВАТ «Львівгаз», який входив в склад комісії з розслідування групового нещасного випадку, 18.11.2010р. подав суду письмову заяву, в якій просив справу слухати у його відсутності і підтримує свої покази, дані у попередніх судових засіданнях. Відповідно до даних ним попередньо пояснень власника газопроводу під час складання акту нещасного випадку не було виявлено. У випадку, якщо фіксується витік газу, обстеження проводиться в радіусі 50 м, а якщо газопровід не знаходиться на балансі газового управління, - в радіусі 15 м. Якби на момент складання акту був встановлений власник труби, висновки щодо винних осіб були б іншими, оскільки відповідальність мав би нести саме власник труби.
Заслухавши пояснення сторін та свідків, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 січня 2001р. в житловому будинку, що належить ОСОБА_1 на праві особистої власності, біля 04.00 год. внаслідок запалювання сірника сталося загоряння газоповітряної суміші, що проникла до будинку, і стався вибух. Технічними причинами даного вибуху згідно акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, зв’язаного з використанням природного газу в побуті, який стався 27.01.2001р. о 4 год., було корозійне руйнування труби сталевого підземного газопроводу з утворенням наскрізних двох отворів, через які природній газ під промерзлим ґрунтом і через фундамент проник в приміщення будинку; відсутність ізоляції на частині труби підземного сталевого газопроводу в місці корозійного руйнування і незахищеність його від ґрунтової корозії; незахищеність підземного сталевого газопроводу від електрохімічної корозії (катодною поляризацією); знаходження підземного сталевого газопроводу в ґрунтах з високою корозійною агресивністю, що сприяло інтенсивному корозійному руйнуванню металу труби в місці пошкодження її ізоляції залізобетонним бордюром та без катодної поляризації; заводський брак труби (забрудненість сталі неметалевими включеннями і передусім загальною окалиною в процесі виготовлення трубної заготовки), що призвів до різкого зниження механічних властивостей металу труби і невідповідність його вимогам ГОСТ 10705-74; значні внутрішні напруження в трубі, які могли виникнути як результат неправильного складування, транспортування, монтажу та експлуатації газопроводу.
Організаційними причинами даного нещасного випадку стали неякісне виконання Мостиським райагробудом робіт з присипки і засипки труб газопроводу в траншеї ґрунтом з залізобетонним бордюром, яким було пошкоджено ізоляцію труби; неякісне технічне обслуговування підземного сталевого газопроводу філією «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» без проведення комплексного приладного обстеження газопроводу після виявлення 18.12.2000р. двох наскрізних отворів і витоків газу, оскільки не було зобов’язано власника газопроводу відремонтувати і ввести в експлуатацію катодну станцію КСС-1200 і систему електрохімзахисту газопроводу, неякісно проведено обхід траси газопроводу 26.01.2001р. – без проведення шпилькування траси газопроводу з відбором проб повітря; допущення філією «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» експлуатації підземного газопроводу середнього тиску до котельні школи без катодної поляризації або без дозволу, виданого Держнаглядохоронпраці в установленому порядку; незабезпечення ГРС «Луки» Комарнівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» нормативної одоризації газу.
Згідно вищевказаного Акту особами, відповідальними за даний нещасний випадок, є:
? майстер Мостиського Райагробуду, який неякісно виконував роботи з присипання труб газопроводу;
? головний інженер філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» Рак В.В., який не організував належним чином технічне обслуговування підземного сталевого газопроводу шляхом проведення комплексного приладного обстеження газопроводу після виявлення 18.12.2000р. та 28.12.2000р. двох наскрізних отворів і витоків газу, не зобов’язав власника газопроводу відремонтувати та ввести в експлуатацію катодну станцію і систему електрохімзахисту, допустив експлуатацію газопроводу без катодної поляризації або без дозволу Держнаглядохоронпраці, виданого в установленому порядку;
? слюсарі філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які неякісно провели 26.01.2001р. обхід траси підземного газопроводу середнього тиску до котельні школи с. Зав’язанці Мостиського району, при промерзлому ґрунті не шпилькували трасу газопроводу і не виявили витоки газу із нього, що призвело до загазованості приміщень житлового будинку ОСОБА_1 і до вибуху газоповітряної суміші в будинку та травмування п’яти членів сім’ї власника будинку;
? начальник лінійно-експлуатаційної служби Комарнівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Львівтрансгаз», який не організував належним чином на ГРС «Луки» роботи з одоризації природного газу, що призвело до подачі недостатньо одоризованого газу в газопровід до котельні школи с. Зав’язанці і призвело до вибуху газоповітряної суміші в житловому будинку ОСОБА_1 та травмування п’яти чоловік, а при збігу обставин могло призвести до смертельного травмування усіх п’яти членів сім’ї ОСОБА_1.
На момент складення Акту і до сьогодні Мостиський Райагробуд тимчасово не функціонує, а тому місцезнаходження майстра ОСОБА_13 невідоме і його не притягнуто до відповідальності.
З показів директора Зав’язанцівської СШ Мостиського району ОСОБА_14, доданих до акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, зв’язаного з використанням природного газу в побуті, який стався 27.01.2001р. о 4.00 год., видно, що у 1996р. було призупинено подачу газу до школи в с. Зав’язанці, оскільки мали місце витоки газу. Коли працівники Самбірського УЕЕГ включили газ, виявилося, що були дуже значні пропуски такого, газ аж піднімав «вверх дорогу», проте капітальний ремонт працівники УЕГГ не робили, оскільки вказували, що газопровід новий і вони не можуть проводити його капітальний ремонт. Саме тому вказали, що будуть лише ремонтувати пропуски на місцях з’єднання труб. Коли в грудні 1996р. розкопали половину газопроводу, виявили, що труба дуже дірява, а ізоляція повідставала. Працівники Самбірського УЕГГ пускали газ і крейдою відмічали місця витоків. У 1998р. було замінено ту частину газопроводу, де в 1996р. були виявлені витоки газу. У 2000р. її було повідомлено, що газ перекрито, оскільки на непоміняній частині газопроводу виявлено витоки газу. В цей же день витік газу було ліквідовано. Десь 28.12.2000р. знову було виявлено витік газу, який також було ліквідовано. При цьому працівники Мостиського УЕГГ ходили вздовж газопроводу, біля будинків і перевіряли щось. Проте коли запустили газ, в котельні школи через слабий тиск газ не загорівся. Працівники Мостиського УЕГГ запалили газ лише вночі, коли в с. Зав’язанці піднімається тиск газу.
Згідно акту перевірки технічного стану газопроводу, затвердженого начальником філії Мостиське УЕГГ 15.07.1999р., при будівництві чи експлуатації газопроводу в с. Зав’язанці Мостиського району було лише одне відхилення від чинних на той час норм і правил, а саме: відсутність електрозахисту газопроводу. Витоків газу, пов’язаних з наскрізними корозійними пошкодженнями, не було і газопровід визнано придатним до експлуатації. 20.12.2000р. працівниками філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» проводилося контрольне випробування газопроводу в с. Зав’язанці Мостиського району, яке газопровід витримав, що підтверджується актом контрольного випробування газопроводу від 20.12.2000р..
Відповідно до заключення про відповідність матеріалу зразка електрозварної прямошовної труби вимогам ГОСТ та встановлення причин утворення каверн (отворів) причиною утворення язв та пор може бути окалина, яка в свою чергу викликала інтенсивну ґрунтову корозію у місці порушення гідроізоляції ділянки труби. Причинами, що викликали пластичну деформацію, можуть бути неправильне складування і транспортування труби, а також монтаж та експлуатація трубопроводу. Можливою причиною утворення свища та каверни є несприятлива дія кількох факторів, а саме: забрудненість сталі неметалевими включеннями і передусім закатаною окалиною у процесі виготовлення трубної заготовки, розташування підкладки відносно місця зосередження значної кількості окалини, порушення щільності гідроізоляції, що зумовило прискорену ґрунтову корозію, неправильна експлуатація трубопроводу, зокрема перепади тиску та дія значного за величиною зовнішнього, можливо зосередженого, зусилля.
Листом з прокуратури Мостиського району Львівської області повідомлено, що кримінальна справа, порушена 05.02.2001р. за фактом отримання тяжких тілесних ушкоджень громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ст.105 КК України, постановою слідчого від 30.04.2008р. зупинена у зв’язку з невстановленням осіб, винних у вчиненні злочину.
Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана із використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку та імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об’єктів виробництва господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяна діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерел підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або інших підстав.
Як вбачається із Акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, зв’язаного з використанням природного газу в побуті, який стався 27.01.2001р. о 4 год., проектну документацію на будівництво цього газопроводу і на газифікацію котельні школи розробив Дрогобицький відділ Львівського філіалу Республіканського проектного інституту «Укржитлоремпроект» Міністерства житлово-комунального господарства України в 1990р. на замовлення Районного відділу освіти м. Мостиська виконкому Мостиської районної ради. Робочий проект будівництва газопроводу і газифікації школи в с. Зав’занці було погоджено з ВАТ «Львівгаз» та іншими відповідними організаціями і зареєстровано в Львівській обласній газотехнічній інспекції 14.09.1990р. за № 9356. З листопада 1998р. система газопостачання с. Зав’язанці Мостиського району знаходиться на балансі та технічному обслуговуванні філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз».
Технологічною схемою магістральних газопроводів Львівщини газопостачання с. Зав’язанці Мостиського району передбачено від автоматичної ГРС “Луки» Комарнівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Львівтрансгаз» НАК «Нафтогаз України». Тобто останнє є газопостачальною організацією, а філія «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» є газозбутовою організацією.
Відповідно до п.35 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 09.12.1999р. за № 2246 в редакції, що діяла станом на січень 2001р., газопостачальник та газотранспортна організація несуть відповідальність згідно із законодавством за шкоду, заподіяну споживачу, його майну та житловому приміщенню.
Згідно п.4.3.20 «Правил безпеки систем газопостачання України», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 01.10.1997р. № 254, при технічному обстеженні підземних сталевих газопроводів повинно проводитися визначення фактичного місцезнаходження газопроводів, стану споруд і обладнання на них, герметичності, стану захисного покриття і електрозахисту. При виконанні КПО перевіряються місцезнаходження, а за необхідності – глибина закладання газопроводу, герметичність газопроводу , суцільність і стан захисного покриття. Пункт 4.3.22 цього ж акту передбачає, що позачергові технічні обстеження газопроводів повинні проводитися, якщо в процесі експлуатації виявлені нещільності або розриви зварних стиків, наскрізні корозійні пошкодження, а також у разі перерв у роботі електрозахисних установок або зниженні величини потенціалу «газопровід-земля» до значень нижче від мінімально-припустимих: понад 1 місяць – у зонах випливу блукаючих струмів; понад 6 місяців – в інших випадках, передбачених ГОСТ 9.602-89. Пункт 4.3.24 вказує, що перевірка герметичності і виявлення місць витоків газу з підземних газопроводів в період промерзання ґрунту, а також на ділянках, розташованих під удосконаленим покриттям доріг, повинні проводитися шляхом буріння свердловин (або шпилькуванням) з подальшим відбором з них проб повітря.
Судом не приймаються до уваги заперечення проти позову представників ВАТ «Львівгаз», оскільки газопровід після його прокладання приймався в експлуатацію комісією, до складу якої входив представник ВАТ «Львівгаз», тобто на той момент не було виявлено ніяких дефектів труби чи процедури її присипання, ВАТ «Львівгаз» є газозбутовою організацією і метою його діяльності є безаварійне та безперебійне забезпечення споживачів, яких воно обслуговує, природнім і зрідженим газом. Предметом діяльності ВАТ «Львівгаз», крім цього, згідно його статуту є виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту систем газопостачання населення. Представниками філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» не заперечувалося в судовому засіданні, що вони знали про витоки газу, які, на їх думку, було ліквідовано. Проте, як вважає суд і представник ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів), працівники філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» не вжили усіх необхідних заходів, не зобов’язали власника газопроводу провести заміну такого, не організували і не провели комплексне приладне обстеження цього газопроводу, не відреагували належним чином на розкомплектування катодної станції, а при промерзлому ґрунті працівники філії здійснили обхід траси газопроводу без шпилькування та відбору в отворах проб повітря, внаслідок чого не виявили 26.01.2001р. наявність газу в ґрунті. Вказані обставини також підтверджуються актом спеціального розслідування групового нещасного випадку, зв’язаного з використанням природного газу в побуті, який стався 27.01.2001р. о 4.00 год..
Крім того, суд не приймає до уваги пояснень представників філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» в тій частині, що катодна станція могла бути розкомплектована за декілька годин до вибуху, а тому вини ВАТ «Львівгаз» у експлуатації газопроводу без катодної станції немає, оскільки згідно акту перевірки технічного стану газопроводу від 19.12.2000р. при перевірці працівниками філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» технічного стану газопроводу в с. Зав’язанці було виявлено, що КСС-1200 не працює і розкомплектована, тобто ще задовго до нещасного випадку працівники філії «Мостиське УЕГГ» знали про стан катодної станції. Крім того, із пояснень свідка ОСОБА_7 - майстра філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз», виходить, що якби катодна станція не була розкомплектована, вона могла б попередити корозію і нещасного випадку можна було б уникнути.
На думку суду, така бездіяльність працівників філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» поряд з іншими обставинами і призвела до вибуху газу в побуті, оскільки у випадку належного проведення обстеження траси газопроводу та належного реагування на витоки газу працівниками філії можна було б передбачити наслідки такого та уникнути вибуху.
Крім того, судом також частково не приймаються до уваги заперечення проти позову представників ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів), оскільки працівниками останнього не було організовано належним чином роботи з одоризації газу, що призвело до подачі недостатньо одоризованого газу в газопровід, що також підтверджується актом спеціального розслідування групового нещасного випадку, зв’язаного з використанням природного газу в побуті, який стався 27.01.2001р. о 4.00 год., який не оскаржувався до цього часу представниками відповідача. Згідно акту від 29.01.2001р., складеного за участю заступника начальника Комарнівського ЛВУ МГ Ленець Б.О., газ в газопроводі середнього тиску, прокладеного до котельні школи, неодоризований. Даний акт підписаний був з доповненням представником Комарнівського ЛВУ МГ. Крім того, як вбачається із розпорядження ДК «Укртрансгаз» № 3 від 05.03.1999р., уже на той час мали місце звертання від різних організацій про передозування або про недостатній рівень одоризації газу, внаслідок чого було взято під особистий контроль виконання першими керівниками підрозділів наказу № 344 від 28.08.1995р. «Про дотримання діючих норм одоризації газу».
Як вбачається з пояснень позивачів, в момент вибуху запаху газу ні в будинку, ні на подвір’ї чути не було, що свідчить про його недостатню одоризацію. Більше того, працівниками філії «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» 26.01.2001р. здійснювався обхід траси газопроводу, в тому числі поблизу будинку ОСОБА_1, проте за зовнішнім оглядом витоків газу не виявлено, що було б неможливим, якби рівень одоризації газу відповідав стандартам, оскільки в такому випадку працівники філії почули б запах газу вздовж місця його витоку.
Суд вважає за необґрунтовані посилання представника ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів) на те, що ОСОБА_1 допустив грубу необережність під час того, як запалював сірник, оскільки сім’я ОСОБА_1 не чула запаху газу в процесі вибуху і до цього, а тому ОСОБА_1 не міг допустити того, що голова в нього боліла саме від потрапляння в організм газу і одоранту та передбачити наслідки запалювання сірника.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що філія «Мостиське УЕГГ» ВАТ «Львівгаз» несвоєчасно забезпечила технічне обслуговування газопроводу, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів) порушила вимоги забезпечення нормативної одоризації газу природного газу, що в своїй сукупності призвело до нещасного випадку. Проте, суд враховує ту обставину, що часткову вину також несе працівник Мостиського райагробуду, який неякісно виконав роботи із присипання труби газопроводу. При цьому в судовому засіданні не доведено жодної вини у настанні вибуху Зав’язанцівської сільської ради, не вказана вона також серед осіб, винних у настанні нещасного випадку, в Акті спеціального розслідування групового нещасного випадку, зв’язаного з використанням природного газу в побуті, який стався 27.01.2001р. о 4 год.. Крім цього, позивачами в судовому засіданні з огляду на вищевказані обставини вимоги до сільської ради не заявлялися.
Оскільки Акт спеціального розслідування групового нещасного випадку, зв’язаного з використанням природного газу в побуті, який стався 27.01.2001р. о 4 год., складений компетентною комісією і ніким не оскаржувався, суд вважає, що його слід приймати до уваги як належний доказ по справі.
Згідно наявних у матеріалах справи документів внаслідок вибуху природного газу у будинку було знищено та пошкоджено особисті речі та предмети побутового вжитку на загальну суму 21226 грн.. Суд приймає до уваги вказану суму, так як бралися за основу середні ціни на такі предмети на момент настання нещасного випадку і на даний момент не можливо провести відповідну оцінку такого майна, так як вибух мав місце у 2001р. і усі ці речі були знищені та пошкоджені. На лікування позивачів було витрачено 3279 грн. 14 коп., що підтверджується розрахунком вартості медикаментозного забезпечення хворих сім’ї ОСОБА_1 № 43 від 05.03.2001р., а також 1296 грн., витрачених на санаторно-курортне лікування ОСОБА_3, що підтверджується квитанцією № 002517. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1070/1652 від 15.05.2010р. будинок в с. Зав’язанці, що належить ОСОБА_1, після вибуху відновленню не підлягає. Його ринкова вартість з урахуванням зносу на день проведення експертизи становить 61533 грн..
Таким чином документально матеріалами справи підтверджено заподіяння матеріальної шкоди на суму 87334 гривні 14 коп.. В цій частині позов підлягає повному задоволенню.
Беручи до уваги усі вищенаведені обставини, а також ступінь вини кожного із вищевказаних, суд вважає, що з ВАТ «Львівгаз» слід стягнути в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 61533 гривень та в користь ОСОБА_3 1296 гривень витрат за санаторно-курортне лікування, а з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів) матеріальну шкоду в розмірі 24505 грн. 14 коп. солідарно в користь усіх позивачів.
Згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. П.9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У судовому засіданні позивачі довели, що окрім матеріальної шкоди їм було заподіяно і моральну шкоду, яка полягає в тому, що вони терпіли страх і фізичний біль у зв’язку із вибухом, тривалий час знаходилися на лікуванні, від чого змінився їх звичний спосіб життя і у зв’язку з чим змушені були докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи характер і ступінь моральних страждань, їх тривалість і наслідки, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задоволити частково і стягнути з ВАТ «Львівгаз» в користь кожного з позивачів по 20000 грн. моральної шкоди, а з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів) в користь кожного із позивачів по 5000 грн. моральної шкоди.
Також у відповідності з вимогами п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України та ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з ВАТ «Львівгаз» та з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів) судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись п п.4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», п.35 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 09.12.1999р. за № 2246, п.п. 4.3.20, 4.3.22, 4.3.24 «Правил безпеки систем газопостачання України», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці 01.10.1997р. № 254, ст.1167, 1187 та п.4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, ст. ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –
У Х В А Л И В:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» в користь ОСОБА_1 61533 (шістдесят одну тисячу п’ятсот тридцять три) гривні матеріальної шкоди та 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» в користь ОСОБА_2 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» в користь ОСОБА_3 1296 (одну тисячу двісті дев’яносто шість) гривень матеріальної шкоди та 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» в користь ОСОБА_4 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» в користь ОСОБА_5 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» солідарно в користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24505 (двадцять чотири тисячі п’ятсот п’ять) гривень 14 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в користь ОСОБА_1 5000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в користь ОСОБА_2 5000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в користь ОСОБА_3 5000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в користь ОСОБА_4 5000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в користь ОСОБА_5 5000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» 467 (чотириста шістдесят сім) гривень судового збору, які перерахувати на р/р 31419537700253, Банк ГУДКУ у Львівській області, МФО: 825014, ЄДРПОУ: 23968201, одержувач: місцевий бюджет Мостиського району Львівської області, призначення платежу: судовий збір.
Стягнути з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» 143 (сто сорок три) гривні 30 коп. судового збору, які перерахувати на р/р 31419537700253, Банк ГУДКУ у Львівській області, МФО: 825014, ЄДРПОУ: 23968201, одержувач: місцевий бюджет Мостиського району Львівської області, призначення платежу: судовий збір.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Борисенко
Рішення набрало законної сили «__»______________ 20__ р.
Суддя В.В. Борисенко