Справа № 2-440  

за 2010рік  

Р І Ш Е Н Н Я  

І м е н е м   У к р а ї н и  

  13 грудня 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:  

головуючого - судді                       Білоус Ю.Б.,  

при секретарі -                                Крив”як О.В.,  

  за участю:  

позивачів – ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  

представника відповідача – ОСОБА_3,  

  розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про: стягнення моральної шкоди,  

В С Т А Н О В И В:  

  20.07.2010р.  позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення з неї в користь ОСОБА_1  30 000 гривень та в користь ОСОБА_5 20 000 моральної шкоди.  

Покликаються на те, що постановою Городоцького районного суду Львівської області постановлено звільнити відповідачку – ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ознаками ч.1 ст.125 КК України відповідно до п «г» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008р. В зазначеній постанові вказано, що відповідачка – ОСОБА_6 14.07.2008року по місцю свого проживання під час суперечки без будь – яких причин, умисно нанесла позивачці – ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження ударами дошкою по важливих та небезпечних для здоров’я потерпілої частинах тіла. Окрім того, ОСОБА_6 23.11.2008року під час суперечки, через неприязні відносини, умисно подряпала ОСОБА_5 груди та спричинила садна, чим спричинила їй легке тілесне ушкодження.  

Зазначають, що моральна шкода виражається в тому, що відповідачка нанесла їм тілесні ушкодження, а вказані дії були спричиненні в присутності свідків та сторонніх осіб, чим принижено честь та гідність позивачів та членів їх сімей.  

12.08.2010року позивачі подали до суду заяву, в якій зменшили позовні вимоги та просять постановити рішення, яким стягнути з відповідача – ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 30 000 гривень моральної шкоди та в користь ОСОБА_5 5 000 гривень моральної шкоди.  

Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.  

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.  

Судом встановлено, що постановою Городоцького районного суду Львівської області від 02.06.2009 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ознаками ч.1 ст.125 КК України відповідно до п «г» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008р., а кримінальну справу провадженням закрито.  

Згідно із зазначеною постановою ОСОБА_6 14.07.2008року о 12 год. 00 хв. по місцю проживання в АДРЕСА_1, у спільному дворі з будинком НОМЕР_1, під час суперечки з ОСОБА_1, що виникли на ґрунті неприязних відносин, умисно нанесла останній удар дошкою по правому плечі та сумкою по лівій нозі, чим спричинила потерпілій легке тілесне ушкодження. Окрім того, ОСОБА_6 23.11.2008року о 10 год. 00 хв. по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 на спільному із квартирою ОСОБА_5 балконі, що в будинку НОМЕР_1, під час суперечки, через неприязні відносини, умисно подряпала останній груди та спричинила садна, чим нанесла потерпілій легкі тілесні ушкодження.  

Позивачі звернулися до суду в порядку цивільного провадження з позовом до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди, завданої вищезазначеними діями відповідача у розмірі: в користь ОСОБА_1 30 000 гривень та в користь ОСОБА_5 5 000 гривень.  

Визначаючи розмір моральної шкоди позивачі виходили із того, що відповідачка нанесла їм тілесні ушкодження, а вказані дії були спричиненні в присутності свідків та сторонніх осіб, чим принижено честь та гідність позивачів та членів їх сімей.  

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.    

Відповідно до ст. 60 ЦПК України   кожна сторона зобов’язана довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідно до  ст. 212 ЦПК України  суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  

Відповідно до ст.23 ЦК України  моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.  

В силу ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

Відповідно до положень зазначеної статті цього Кодексу, компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.  

Виходячи із положень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України, що «відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.  

Згідно ст.14 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 амністія не звільняє  від  обов'язку  відшкодувати заподіяну злочином шкоду.  

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВСУ від  23.12.2005  № 1 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності ”, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.  

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що винність відповідача у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України, підтверджується оглянутими матеріалами кримінальної справи №1-115/09 та   наявними у справі письмовими доказами: копією постанови Мостиського районного суду від 17.12.2008року; копією постанови Городоцького районного суду Львівської області від 02.06.2009року; копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.07.2008року та від 25.11.2008року та іншими матеріалами справи   .  

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв’язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.  

Під моральною шкодою Пленум Верховного Суду України розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.  

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.  

У відповідності п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.  Зокрема,  враховуються стан  здоров'я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача. При заподіянні особі моральної шкоди обов’язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб.  

  Судом встановлено, що в результаті злочину вчиненого відповідачем, позивачам були завдані тілесні ушкодження та фізичні страждання, що вплинуло на стан їх здоров’я. Усвідомлення того, що тілесні ушкодження були завдані відповідачем умисно, доповнюють страждання образою та почуттям незахищеності.   Моральна шкода ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заподіяна неправомірними діями ОСОБА_6 Між неправомірними діями останньої і шкодою існує причинний зв'язок, вина останньої в заподіянні шкоди встановлена.  

Приймаючи до уваги вищенаведене, те, що в наслідок злочину позивачі зазнали фізичний біль та страждання у зв’язку з ушкодженням здоров’я, душевні страждання, у зв’язку з протиправною поведінкою щодо них, а також з урахуванням характеру заподіяних моральних страждань ОСОБА_1 та ОСОБА_5, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, її майнового стану, те що, відповідач є пенсіонеркою та людиною похилого віку, вимог розумності та справедливості, суд для відшкодування завданої позивачам моральної шкоди вважає необхідним стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 800 гривень та в користь ОСОБА_7- 500 гривень.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У разі часткового задоволення позову, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст.ст.10,11,15,57,60,62,79,84,88,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд,-                                        

  В И Р І Ш И В:  

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_2, в користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_3 800 (вісімсот) гривень  моральної шкоди, в користь ОСОБА_7 мешканки АДРЕСА_3 500 (п’ятсот) гривень моральної шкоди; сплачені 127,50 грн. державного мита; 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення процесу.  

В решті позовних вимог – відмовити.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.                                

  Суддя                          (підпис)                                   Ю.Б. Білоус  

  З оригіналом згідно :  

  Суддя                                                                               Ю.Б. Білоус  

  Рішення набрало законної сили «___»___________   20       р   .  

          Суддя                                           Ю.Б. Білоус