2-а-928-10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Кузіна Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДПС м.д.м. Богодухів БДПС для ОДДЗ в Харківській області Сітнікова Валерія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 293551 від 09 листопада 2010 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. визнати незаконною та скасувати, провадження по справі - закрити в зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 293551 від 09 листопада 2010 року зазначає, що ОСОБА_1 09.11.2010 року о 21 год. 45 хв. в м. Богодухові по площі Червоній, 1 керуючи автомобілем марки ГАЗ-24 д.н. НОМЕР_1, не дотримався вимог дорожнього знаку 2.2. “Рух без зупинки заборонено”, чим порушив п.п. 33, 8.1 ПДР України, за яке передбачена адміністративна відповідальність, за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що 09.11.2010 року він рухався на автомобілі марки ГАЗ-24 д.н. НОМЕР_1 по вул. Чернієнка у напрямку площі Червоної, плануючи на перехресті Чернієнка / Червона повернути праворуч у напрямку місця проживання. Під’їхавши до перехрестя, рухаючись по правій смузі, згідно до ПДР, він зупинився перед дорожнім знаком пріоритету 2.2 “Проїзд без зупинки заборонено”. Згідно до розділу 33 ПДР в п. 2 п.п. 2.2 зазначено: “Проїзд без зупинки заборонено”. Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня – перед знаком”. Враховуючи відсутність розмітки 1.12.. він вчинив згідно до ПДР, не порушуючи їх вимог, зупинившись перед знаком 2.2, для подальшого руху праворуч. Після чого його зупинив співробітник ДАІ Сітніков В.М. і заявив, що ОСОБА_1, нібито не зупинився перед вказаним знаком. За цим фактом склав протокол, в яком позивач зазначив, що незгоден з такими висновками. Також ОСОБА_1 зазначає, що при винесенні постанови не були враховані вимоги закону, зокрема вимоги передбачені ст. ст. 251, 254, 280, 283, 284 КУпАП, відповідно до яких відповідачем не було пред’явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, правопорушення не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу.
Позивач в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, на позовних вимогах наполягав.
Відповідач - інспектор ДПС ВДПС м.д.м. Богодухів БДПС для ОДДЗ в Харківській області Сітніков В.М. в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, повідомлений належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ст. 122 ч. 4 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого:
Відповідно до вимог ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.
Згідно ст. 11 ч. 2 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ст.ст. 9-10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 1 КУпАП Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП яка передбачає “порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг,...”.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, тобто на посадову особу покладається обов'язок довести винність особи.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не надав суду жодних доказів, які спростовують заперечення позивача та які можуть свідчити про не дотримання ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 2.2. “Рух без зупинки заборонено”.
Згідно зі змістом ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач жодних доказів правомірності свого рішення суду не надав.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ст. 268 цього Кодексу.
У даному випадку позивач був обмежений в правах, наданих йому ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доказів протилежного відповідачем надано не було.
При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова серії АХ № 293551 від 09 листопада 2010 року про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а також без врахування положень ч. 2 ст. 33 КУпАП (загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення - щодо врахування особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність), а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова визнанню протиправною, скасуванню, а справа закриттю.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 86, 122 ч. 4, 159, ст. ст. 160 - 163, 167, 171-2 ч. 2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИЛА:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДПС м.д.м. Богодухів БДПС для ОДДЗ в Харківській області Сітнікова Валерія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АХ № 293551 від 09 листопада 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, про застосування у відношенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу, у розмірі 340 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя:
Постанову отримали: