Справа № 2-А-929  

2010 рік                                                                                                            

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

  06 квітня 2010 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі:  

головуючого – судді Гайдук В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій УПФУ в Лутугинському районі неправомірними та  стягнення  соціальної допомоги як дитині війни, -  

В с т а н о в и в:  

В лютому 2010р. позивач ОСОБА_1 звернулася з вказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила,   що вона має статус “дитини війни”, у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач у 2008-2009р.р. допомогу у зазначеному розмірі їй не виплачував, тому просить про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.  Позивач у судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності. У запереченнях проти позову він посилається на наступне. Позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду без поважних причин, саме тому відповідач наполягає на відмові їй в задоволенні позову. Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 01.01.2008р. у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виплату надбавки дітям війни було врегульовано Постановою Кабміну України  № 530 від 28.05.2008р., яка набрала чинності 22.05.2008р., згідно до якої надбавка виплачується в таких розмірах: з 22.05 – 48 грн. 10 коп., з 01.07 – 48 грн. 20 коп., з 01.10 –49 грн. 80 коп. Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” виплату надбавки дітям війни не передбачено. Тому, вимоги позивача про зобов’язання провести підвищення пенсії з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009р.  вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.  

15 березня 2010р. постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення  № НОМЕР_1 та копією паспорта. (а.с.3-4 ).  

Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що  виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Законом України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ ?несення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Законом України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року – 605 грн., з 1 липня 2008 року – 607 грн.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а дії  відповідача за цей період є неправомірними.    

Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання відповідача  здійснити підвищення до пенсії як дитиній війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2009р., суд виходить з наступного.  

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”  Кабміну України  надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені Постановою Кабміну України № 530 від 28 травня 2008р., на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.  

Отже, нарахування та виплата у 2009р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Поро соціальний захист дітей війни” згідно зі ст. 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість  пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” розмір мінімальної пенсії за віком встановлено з 01 січня 2009р. - 498 грн., з 01 листопада 2009р.- 73 грн. Відповідач щомісячно виплачував  позивачу надбавку дитині війни у сумі 49 грн. 80 коп. на підставі постанови Кабміну України № 530 від 28 травня 2008р., що підтверджується доданою до справи довідкою відповідача.  

В позовній заяві позивач просив суд зобов’язати  відповідача  нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 22 травня 2008р.по 31 грудня 2008р. та з 01 січня 2009р. без зазначення кінцевого строку стягнення. Суд вважає для повного захисту прав позивача  зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком без обмеження певною датою, оскільки Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не передбачено строк його дії.  

Частиною 2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав  чи інтересів.  

Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.  

Позивач просила поновити їй строк звернення до адміністративного суду, оскільки її законні права було обмежено шляхом прийняття нормативно-правових актів вищої сили.  

Враховуючи  віковий та соціальний стан позивача, її необізнаність у законодавстві, суд вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому поновлюється судом.  

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо  судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом  влажних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджетиу України, а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.  

    Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

П о с т а н о в и в:  

    Поновити строк звернення до адміністративного суду  ОСОБА_1  за захистом права на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.  

    Позов  ОСОБА_1  задовольнити.  

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі щодо нарахування  та виплати  ОСОБА_1  підвищення до пенсії, як дитині війни,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008року та з 01 січня 2009 року у розмірі, меншому, ніж передбачено ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”.    

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії  як дитині війни за період з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум.  

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 гривень.  

  Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства  України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Суддя: