Справа № 2-А-1850
2010 рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2010 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі:
головуючого – судді Гайдук В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку та стягнення соціальної допомоги як дитині війни, -
В с т а н о в и в:
19 листопада 2010р. позивач ОСОБА_1 звернулася з вказаним адміністративним позовом до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має статус «дитини війни», у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п.2 п.41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважає неможливе їх застосування з 01.01.2008р., а тому просила поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав, визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування їй підвищення до пенсії як дитині війни у належному розмірі, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну допомогу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. Просила розглянути справу за її відсутності.
Від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності. В запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач зазначив, що ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, встановлених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Що стосується виплати підвищення до пенсії за 2007-2008р.р., позивач в 2009р. вже зверталася до Лутугинського районного суду з приводу зобов’язання нарахувати їй недоплачену щомісячну соціальну допомогу згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2007-2008р.р. Позовні вимоги позивача задоволені частково, за 2007-2008р.р. допомога до пенсії їй виплачена. Постанова набрала законної сили. Підстав для підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010р. немає, а тому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 01.12.2010р. постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Лутугинського районного суду від 10.12.2010р. відповідно до ст.157 КАС України провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. та з 01.01.2009р. до 23.03.2009р. закрите.
Що стосується вимог позивача про підвищення до пенсії за період з 23.03.2009р.-2010р., суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення та копією паспорту. (а.с.3-4).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабміну України № 530 від 28 травня 2008р., на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.
Отже, нарахування та виплата у 2009р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно ст.6 якого дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни підлягають задоволенню з 23 березня 2009р. по 31 грудня 2009р.
В позовній заяві позивач просила суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 22 травня 2008р. без зазначення кінцевого строку. У 2010р. будь-яких змін до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не вносилось, а тому суд вважає за можливе для повного захисту прав позивача зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати їй підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 23 березня 2009р. по 31 грудня 2009р. та з 01 січня 2010р. без обмеження певною датою, оскільки Законом України “Про соціальний захист дітей війни” не передбачено строк його дії.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а у випадку часткового задоволення позову – відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
По с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, з 23 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 23 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лутугинський районний суд Луганської області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя: