Справа №  2-652/10                                                          

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

ІМЕНЕМ                  УКРАЇНИ  

28 грудня   2010 року  

Липовецький районний суд  Вінницької області

в складі :  головуючого – судді           МОЧУЛЬСЬКОЇ  Л.Т.,  

при секретарі           Белінській С.І.,  

розглянувши у   відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м.  Липовець цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 ДО   ІВАНЬКІВСЬКОЇ сільської ради Липовецького району про визнання права власності в порядку спадкування за  заповітом  на ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ                                                  

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

 Позивачка   звернулась  до суду з  зазначеним  позовом  до відповідача, посилаючись на те, що   ІНФОРМАЦІЯ_5 померла  її    мама  ОСОБА_2 .  Після   її   смерті залишилось майно, зокрема  земельна  ділянка,  на успадкування якої покійна  залишила заповіт на ім"я позивачки, вказавши у   ньому, що заповідає  сертифікат на земельну частку (пай) серії ВН №0217707.  За  життя мама отримала  Державний акт на  вказану земельну ділянку, а текст заповіту не змінила. Позивачка  протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця спадщину прийняла   у встановленому законом порядку. Тому просить визнати за нею право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

 В судовому засіданні  представник   позивачки  позов підтримав,  зіславшись на обставини, викладені в  позовній заяві.

 Відповідач в судове засідання не з'явився. Надав заяву про слухання справи без його участі  та про свою згоду на оформлення   спадщини на ім'я позивачки.

 Ухвалою Липовецького районного суду від 14 грудня 2010 року визнано третіми особами  по цивільній справі  дітей  спадкодавця  :ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які за даними спадкової справи можуть претендувати на обов»язкову частку  в спадщині.

 ОСОБА_3 в судове засідання  не з»явилась. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі та про свою відмову від обов»язкової частки у спадщині.

 ОСОБА_4 повторно в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

 Судом встановлено наступне:

 25  липня  2000 року, ОСОБА_2  склала заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Іваньківської сільської ради Липовецького району   25.07.2000 року, за реєстром №66,  згідно з яким спадкодавець свій сертифікат на земельну частку (пай) серії ВН №0217707 заповідала своїй дочці   ОСОБА_1.

 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2     -  померла( свідоцтво про смерть серії 1-АМ № НОМЕР_2).      

 Згідно з постановою  про відмову у вчиненні  нотаріальної дії від 19.10.2010 року,  винесеною державним  нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори Вінницької області,  позивачці відмовлено у видачі на її ім"я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку,  яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2  , оскільки заповідач   заповідав земельну частку (пай), право власності на яку підтверджується  сертифікатом.  А  вказаний правовстановлюючий документ не був наданий нотаріусу,  в зв"язку з тим, що взамін сертифікату був виданий державний акт  на землю.

В силу ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала  б кожному з них у разі спадкування за законом ( обов»язкова частка).

  Як вбачається з  матеріалів спадкової справи №169/2010 рік до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2, за довідкою виконкому Іваньківської сільської ради від 14.07.2010 року, до складу сім»ї ОСОБА_2 входили : чоловік ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3. ( а.с.37)

Згідно   з  матеріалами   справи,   ОСОБА_8 прийняла спадщину за законом, подавши про це відповідну заяву   08.04.2010 року до Липовецької  державної нотаріальної контори. За її письмовою згодою, у відповідності до ч.2 ст.1272  ЦК України, ОСОБА_1 05.10.2010 року подала заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ( а.с.28,29), тобто прийняла спадщину по заповіту в установленому законом порядку.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 01.10.2010 року надали нотаріальній конторі заяви, справжність   підпису під якими була посвідчена в нотаріальному порядку, про те, що вони спадщину  після смерті матері ОСОБА_2 не приймали, на неї не претендують, за продовженням строку до суду звертатись не будуть  і заперечень проти того, щоб  спадщина була оформлена на ОСОБА_1 – не мають ( а.с.30,31).

 До складу спадкового майна,  зазначеного у заповіті,  входить право на  земельну  частку (пай) ,  що  належало ОСОБА_2   на підставі  сертифікату  на право на земельну частку ( пай) серії ВН №0217707, виданого 25.08.1997 року..

 Взамін   сертифікату на право на земельну частку ( пай) серії ВН №0217707  від  25.08.1997 року , ОСОБА_2   був  виданий на підставі  розпорядження №61 Липовецької райдержадміністрації від 07.04.2005 року - Державний  акт  на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 502453 ,  на площу 2,9137 фізичних кадастрових гектарів, зареєстрований в  книзі записів реєстрації державних актів на право  приватної власності на землю 02.02.2007 року  за №010782000019( а.с.9).  Грошова оцінка земельної ділянки складає 37597,73 грн ( а.с. 10)  

 Таким чином,  позивачка має право на спадкування  за заповітом  на земельну ділянку, право на  успадкування якої  було посвідчено  заповітом ОСОБА_2  , у відповідності до  сертифіката на право на земельну частку (пай) , взамін якого  був виданий  Державний акт на право власності на земельну ділянку.

 ОСОБА_8, яка має право на обов»язкову частку у спадщині, як непрацездатна  за віком ( оскільки має 61 рік) дочка спадкодавця, від обов»язкової частки відмовилась, подавши про це відповідну заяву до суду.  

 В той же час,  із заяви позивачки , поданої до нотаріальної контори ( а.с.27), вбачається, що є ще один син спадкодавця – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який є  інвалідом і перебуває в будинку для інвалідів в с.Антопіль Томашпільського району Вінницької області.  Зі слів представника позивача – він є недієздатним, інвалідом з дитинства.  

Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити частково і за позивачкою визнати право   на спадщину за заповітом   на  частину спадкового майна  без врахування обов»язкової частки у спадщині,  на яку  має право ОСОБА_4.  Враховуючи, що на час смерті спадкодавця у неї було 5  спадкоємців,  обов»язкова частка у спадщині, яка належить  ОСОБА_4 буде складати 1/10 частину ( ? від 1/5),  тому  за позивачкою  необхідно визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на 9/10 частин спадкового майна.

 На підставі ст.ст. 1223, 1241, 1268, 1269, 1270 ,1296 1299 ЦК України, керуючись ст.  209-215 ЦПК України, суд  

В  И  Р  І  Ш  И  В:

 Позов задовольнити частково.

 Визнати  за   ОСОБА_1        право власності в порядку спадкування за заповітом, посвідченим секретарем виконкому Іваньківської сільської ради Липовецького району Вінницької області   25.07.2000 року і  зареєстрованим в реєстрі за№66,   на 9/10 частин      ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ , площею 2,9137 га,   (кадастровий номер земельної ділянки 0522282000: 04:000:0261), в межах згідно  з  планом, розташованої на території  Іваньківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, вартістю 37597,73 грн, що залишились  після смерті  матері ОСОБА_2  , яка настала  ІНФОРМАЦІЯ_5,  і  належала     спадкодавцю  на підставі    Державного  акту  на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 502453 ,  зареєстрованого в  книзі записів реєстрації державних актів на право  приватної власності на землю 02.02.2007 року    за №010782000019, виданого  на підставі розпорядження №61 Липовецької  райдержадміністрації від 07.04.2005 року, взамін  сертифікату на право на земельну частку ( пай) серії ВН № 0217707  від  25.08.1997 року .

 Цільове призначення (використання ) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

 На підставі ст.1299 Цивільного  кодексу України, право власності на зазначене  нерухоме  майно підлягає державній реєстрації.

 Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом десяти днів. Після закінчення цього  строку  рішення набирає законної сили, якщо не буде подано  апеляційної скарги на рішення суду.

СУДДЯ                                                                  Л.Т.МОЧУЛЬСЬКА