Справа №2-2851/2010р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі головуючого - судді Маньковської О.О., при секретарі Ляшенко Г.В., представника позивача – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості з аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась з позовом до суду. В обгрунтування зазначила, що згідно рішення Краснодонського міськрайсуду від 01.02.2008 року з позивача на користь відповідача по справі стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частки та на користь відповідача на її утримання до досягнення дитиною 3-х років по 1\4 частці зі всіх видів заробітку. Згідно ухвали Краснодонського міськрайонного суду від 03.02.2010р, виправлено описку в рішенні, стягнуто алмінети на утримання дружини в розмірі 1\6 частки до досягнення дитиною 3-х років.
Позивач зазначив, що відповідач своєчасно не отримав виконавчі документи щодо стягнення аліментів. До ВДВС в м.Краснодоні виконавчі листи було надано 31.03.2009р. Згідно постанови про закриття виконавчого провадження, за позивачем нараховано заборгованість з аліментів станом на 01.08.2009р. в сумі 8522,97 грн. на утримання дитини та 1310,54 грн. на утримання дружини, а разом заборгованість складає 9833,51 грн. З цією заборгованістю позивач не згодний, оскільки стягувачем виконавчі документи було пред’явлено до виконавчої служби понад 1рік 6 місяців, оскільки провадження за виконавчими документами було відкрито 17.08.2009року. Відповідач поважну причину несвоєчасного подання виконавчих листів не зазначила. Вказав, що до 03.01.2009р. вони проживали разом однією сім’єю й він забезпечував сім’ю.
07.12.2010р. позивачем було уточнено позовні вимоги. Зазначив, що в період з січня 2008р. по 01.07.2009р. ним було сплачено аліменти в розмірі 4501грн.Але державний виконавець ДВВС м.Краснодону погашену суму 4501грн. повністю визначив як таку, що йде на погашення аліментів на утримання дружини. З чим позивач не згодний, осікльки вважає, що цю суму 4501грн. добровільно сплатив в 2008-2009роках і її необхідно зарахувати в рахунок погашення заборгованості, що виникла за виконавчим листом щодо погашення заборгованості з аліментів на утримання сина в розмірі 1\4 частки на користь відповідача. Тоді за цим виконавчим листом залишиться заборгованість в сумі 4097,77 грн., а за виконавчим листом на утримання відпвоідача залишиться заборгованість 5811 грн. Але й з цією заборговністю позвач не згодний з підстав, зазначених вище. Просив звільнити його від сплати заборгованості з аліментів в сумі 9908 грн. по двом виконавчим листам за рішенням Краснодонського міськрайсуду від 01.02.2008 року на утримання сина в розмрі 1\4 частки та за ухволою Краснодонського міськрайсуду від 03.02.2010р. в розмірі 1\6 частини на утримання відповідача до виконання дитині 3-х років.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, додатково пояснив, що до 03.01.2009р. проживали разом з відповідачем однією сім’єю за адресою – АДРЕСА_1, мали спільний бюджет. Після звільнення з травня місяця 2008р. з філіалу «Краснодонський райавтодор», мав тимчасові заробітки, постійно виїзжав на заробітки за межи області та мав такий графік роботи – з січня по квітень 2008р. знаходився вдома, потім виїхав на заробітки, приїхав додому наприкінці травня на 2 тижні, в наступний раз приїхав напочатку вересня також на 2 тижні, черговий раз – перед Новим 2009роком. Аналогічно працював й в 2009 році. Вказав, що коли приїзжав додому, відповідач разом з дитиною проживала у нього постійно за адресою – АДРЕСА_1. Він надавав матеріальну допомогу - перерахував в жовтні 2008р. 700 доларів США, а також 2000рублів РФ. Крім того, привозив одяг, продукти. Відповідач приїзжала в 2008 році з дитиною до його матері, що також, на його думку, підтверджує подружні відносини. Вважає, що вказана відповідачем причина несвоєчасного подання виконавчого листа є неповажною, оскільки відповідач має родичів, мати, яка працює реалізатором на ринку до 14год., з якими можливим було залишити дитину, крім того, дитина не хворіла постійно, а тому, відповідач мала реальну можливість надати до ВДВС виконавчий лист на виконання.На цей час він постійного заробітку не має. В середньому щомісячний доход складає близько 1000грн. Проживає в Артемівському районі разом з матір’ю. Інших аліментних зобов’язань не має. Просив задовольнити позов в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов. Зазначила, що сторони проживали разом до січня 2009року, що підтверджується Актом депутата Суходільської міськради, рішенням суду про розірвання шлюбу, де вказано, що фактичні шлюбні відносини між сторонами припинено з 03.01.2009р. Крім того, свідком підтверджується, що в 2008 році сторонами по справі спільно проводився ремонт. Таким чином, сторони проживали разом, мали спільний бюджет. Дійсно, позивач не мав офіційного місця роботи, виїзжав на заробітки, але він висилав гроші, привозив одяг, продукти. Крім того, у відповідача відсутні поважні причини несвоєчасного подання виконавчого листа до виконання. Таким чином, заборгованість за виконавчими документами утворилась не з вини позивача по справі. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач по справі проти задоволення позову заперечувала. Вказала, що з лютого 2008 року вони не проживають разом. Позивач намагався налагодити відносини, але матеріально не допомагав. Він постійно виїзжав на заробітки, приїзжав раз в три місяці на 3 дні. Вона мешкала з дитиною зі своїми батьками, приходила з дитиною до нього в гості, раз чи два залишалась на ніч. В них були постійні розмолвки, вони то мирились, то знову розходились. Позивач постійно виганяв їх з дитиною з квартири. Вона з дитиною жила на гроші, якими допомагали її батьки, а також отримувала соц.допомогу на дитину щомісячно 300грн., а з квітня 2009р.- 400 грн. З січня 2009р. взагалі розійшлись з позивачем, припинили будь-яке спілкування. З серпня 2009р. працює в Суходольській школі-інтернаті. З лютого 2008р. по травень 2009р. надавала приватні уроки дітям щодо підготовки в школу як психолог, де була зайнята з 14 до 21 год, оскільки в першій половині дня дитину не було з ким залишити. Отримувала за 1 заняття 15 грн. Крім того, працювала на весіллях тамадой, оскільки мала матеріальну скруту. Дитину залишала з мамой. Вказала, що позивач просив виконавчий лист до ВДВС не надавати, обіцяв аліменти сплачувати добровільно, прохав щодо розстрочки сплати аліментів, вимагав відмовитись від стягнення аліментів.Вона пішла йому назустріч, пожаліла його, оскільки як тоді так і зараз, він не працює, сподівалась, що в майбутньому він поверне заборгованість. Але в березні 2009р. зрозуміла, що виконувати рішення суду й сплачувати аліменти позивач наміру не має, весь час складання заборгованості вводив її в оману з метою не виконання своїх обов’язків. Пояснила, що позивач вигнав їх з дому 15.12.2007 року разом з дитиною, звинуватив у пошкодженні його речей. Дійсно приїзжала в 2008 році з дитиною до матері позивача, оскільки бажала, щоб дитина спілкувалась як з бабусею, так і з батьком. Не заперечувала, що наприкінці 2008р. разом з позивачем по справі проводила ремонт. Вказала, що дійсно не здала виконавчий лист своєчасно, оскільки хворіла дитина та її ні з ким було залишити вдома. Крім перерахованих 700 доларів США та 2500 рублів РФ, більш ніякої допомоги не надавав. Привіз дитині влітку майку та шорти, взимку валянки. Зазначила, що дитина часто хворіє, 2-3 рази на рік стаціонарно лікується в лікарні з діагнозом-вушний отіт, ларінгіт, фарінгіт, а тому вона не мала реальної можливості подати виконавчий лист до ВДВС протягом 1 року. Просила в задоволенні позову відмовити за необгрунтованістю.
Представник третьої особи по справі ВДВС Краснодонського міськрйонного управління юстиції Красноярова К.В. в судовому засіданні пояснила, що постановою від 28.08.2009р. закінчено провадження щодо виконання виконавчого листа №2-952\08 від 01.02.2008р. про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини в розмірі 1\4 частки заробітку, оскільки боржник проживає в Артемівській області, куди було надіслано виконавчий лист для виконання за територіальністю 30.09.2009р. Зазначено заборгованість по аліментах з 21.01.2008р. по 01.07.2009р. в сумі 8522,97 грн. Також за територіальністю надіслано виконавчий лист щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дружини, з зазначенням заборгованості після перерахунку згідно ухвали Краснодонського міськрайсуду про виправлення описки в рішенні суду, на 01.07.2008 в розмірі 1310,54грн. Таким чином разом сума заборгованості складає 9833,51грн. Дійсно виконавчі документи було надано стягувачем 31.03.2009р. Вподальшому після надання підтверджуючих документів, а також надання ухвали суду про виправлення описки в рішенні від 01.02.2008р. щодо розміру стягнути аліментів на утримання дружини з 1\4 частини на 1\6 частину всіх видів заробітку щомісячно, було здійснено перерахунок 20.09.2010р., й правильною сумою заборгованості за виконавчим листом за період з 21.01.2008р. по 01.07.2009р. щодо стягнення аліментів на утримання дитини є - 8598,78 грн., на утримання дитини – 1361,40грн. За першим вл сплачено разом 195,30 грн., за другим – 4502,07 грн. Загальна заборгованість складає 9960,18 грн. До Артемівського райуправління юстиції було передано заборгованість за обома виконавчими листами в розмірі 9833,51 грн. Інформація щодо заборгованості в розмірі 9960,18 грн. не надсилалась.Зазначила, що зарахування суми 4502,07грн.в рахунок заборгованості з аліментів на утримання дружини було зрозблено державним виконавцем. Питання щодо зарахування сум за виконавчими листами нормативно не врегульоване. Будь-яких письмових заяв від боржника чи стягувача з цього приводу не надходило.
Враховуючи викладене, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін та оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог ч.3,4 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно рішення Краснодонського міськрайсуду від 01.02.2008 року з позивача на користь відповідача по справі стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частки та на користь відповідача на її утримання до досягнення дитиною 3-х років по 1\4 частці зі всіх видів заробітку. Згідно ухвали Краснодонського міськрайонного суду від 03.02.2010р, виправлено описку в рішенні, стягнуто аліменти на утримання дружини в розмірі 1\6 частки до досягнення дитиною 3-х років.
Відповідно до ч.3ст.197 СК України, суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Виконавчий лист видається особі на підставі її власної заяви.
Згідно п.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа про примусове виконання рішення за заявою стягувана або його представника.
Таким чином, для відкриття виконавчого провадження необхідні дві складові:
а) виконавчий документ, який відповідає вимогам закону і пред'явлений за належною територіальністю і
б) відповідна заява стягувача (ст. ст. 18, 19, 20 Закону «Про виконавче провадження»). ;
Згідно ч.4 ст.21 ЗУ «Про виконавче провадження» Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Стягувач має право в ході виконавчого провадження подати заяву про відмову від стягнення й повернення виконавчого документа (ч. 4 ст. 21, ч. 2 ст. 11-1 Закону «Про виконавче провадження»). Таким чином, заборгованість може виникнути в тому разі, якщо виконавчий документ протягом певного часу не пред'являвся до виконання.
В даному випадку, згідно заяви відповідача, було видано виконавчий лист щодо стягнення аліментів Краснодонським міськрайсудом 31.03.2009р. Даний вл за рішенням Краснодонського міськрайсуду від 01.02.2008р. було надано стягувачем до ВДВС 31.03.2009р.
Постановою від 28.08.2009р. закінчено провадження щодо виконання виконавчого листа №2-952\08 від 01.02.2008р. про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини в розмірі 1\4 частки заробітку, оскільки боржник проживає в Артемівській області, куди було надіслано виконавчий лист для виконання за територіальністю 30.09.2009р. Зазначено заборгованість по аліментах з 21.01.2008р. по 01.07.2009р. в сумі 8522,97 грн. Також за територіальністю надіслано виконавчий лист щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дружини, з зазначенням заборгованості після перерахунку згідно ухвали Краснодонського міськрайсуду про виправлення описки в рішенні суду, на 01.07.2008 в розмірі 1310,54грн.(а.с.9-18). Вподальшому після надання підтверджуючих документів, а також надання ухвали суду про виправлення описки в рішенні від 01.02.2008р. щодо розміру стягнутих аліментів на утримання дружини з 1\4 частини на 1\6 частину всіх видів заробітку щомісячно, було здійснено перерахунок 20.09.2010р., й правильною сумою заборгованості за виконавчим листом за період з 21.01.2008р. по 01.07.2009р. щодо стягнення аліментів на утримання дитини є - 8598,78 грн., на утримання дружини – 1361,40грн. Разом заборгованість складає 9960,18 грн. (а.с.89-90). До Артемівського райуправління юстиції було передано заборгованість за обома виконавчими листами в розмірі 9833,51 грн. Інформація щодо заборгованості в розмірі 9960,18 грн. не надсилалась.
Сторонами не оспорюється правильність нарахування суми заборгованості та сума сплачених аліментів.
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, „обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню”.
Таким чином, згідно довідки державного виконавця, за період з 21.01.2008р. до 01.07.2009р. за позивачем по справі утворилась заборгованість зі сплати аліментів - щодо стягнення аліментів на утримання дитини є - 8598,78 грн., на утримання дружини – 1361,40грн. Разом заборгованість складає 9960,18 грн.
Як випливає з пояснень позивача, він мав тимчасові заробітки, постійно виїзжав на заробітки за межи області та мав такий графік роботи – з січня по квітень 2008р. знаходився вдома, потім виїхав на заробітки, приїхав додому наприкінці травня на 2 тижні, в наступний раз приїхав напочатку вересня також на 2 тижні, черговий раз – перед Новим 2009роком. Аналогічно працював й в 2009 році. Вказав, що в них саме таким був звичайний сімейний уклад.Дійсно, він виїзжав на заробітки, але в них з відповідачем була сім’я, був єдиний бюджет,
вони разом з відповідачем наприкінці 2008р.робили в квартирі на вул.Гастелло ремонт.
Як пояснила відповідач, вони з позивачем не проживають разом з лютого 2008р. Пояснення відповідача в частині заперечення факту спільного проживання до січня 2009р разом з позивачем ,суд оцінює критично.
Так, згідно рішення Краснодонського міськрайсуду від 05.08.2009р. щодо розірвання шлюбу, позивачем ОСОБА_2 щодо визначення дати припинення фактичних шлюбних відносин зазначено дату 03.01.2009р.(а.с.7).
Як вбачається з Акта щодо дослідження матеріально-побутових умов від 01.02.2010р., складеного депутатом Суходільської міськради Гресивой С.Г., ОСОБА_3 за адресою- АДРЕСА_1 з квітня 2007р. до 03.01.2009р. мешкав разом з дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_4. На цей час в квартирі ніхто не проживає(а.с.20).
Згідно пояснень свідка ОСОБА_5., з сім’єю ОСОБА_2 перебував в дружніх відносинах, працював разом з позивачем в «Краснодонському автодорі». В квартирі на Гастелло сторони по справі разом робили ремонт, проживали разом. ОСОБА_3 покупав речі для дитини, продукти, одяг-комбінезон,куртку,чоботи. Приблизно з січня 2009р. вони розлучились. Зараз він доглядає за квартирою позивача.
З матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу вбачається, що позивачем позов до суду було подано 21.01.2008р. Ухвалою суду позов залишено без розгляду 12.11.2008р. в зв’язку з неявкою сторін.
Згідно заяви на перевод грошей, 04.10.2008р. (а.с.25), позивачем на ім’я відповідача було перераховано 700 доларів США, та 2500 рублів (а.с.26).
Згідно довідки від 24.02.2010р., ОСОБА_3 працював в філії «Краснодонський райавтодор» на посаді водія до квітня 2008р. включно, отримував заробітну плату в середньому 1397 грн. (а.с.38).
Крім того, сама відповідач в судовому засіданні пояснила, що саме з січня 2009р. вони припинили будь-які стосунки.
Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.12.2007р., в чергову частину 20.12.2007р. МВМ-1 Краснодонського МВ УМВС надійшла заява ОСОБА_3 щодо застосування заходів до його дружини ОСОБА_2, яка в нього вдома пошкодила носильні речі, чим спричинила йому матеріальну шкоду на суму 2000 грн. В порушенні кримінальної справи за фактом заяви ОСОБА_3за ознаками ст.194 КК України відмовлено на підставі ст.11ч.2КК України,ст.6п.2 КПК України (а.с.63). Таким чином, дійсно між сторонами відбулась сварка, в результаті чого ОСОБА_2 21.01.2008р. було подано позови щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позов щодо стягнення аліментів було обгрунтовано тими доводами, що ОСОБА_3матеріальної допомоги не надає. Крім того, ОСОБА_2 зазначила свою адресу – АДРЕСА_2 та адресу проживання ОСОБА_3-АДРЕСА_1. Рішення по справі щодо стягнення аліментів було прийнято 01.02.2008р. Відповідач проти задоволення позову не заперечував.Вказану постанову суд оцінює як неналежний доказ по цій справі, оскільки не містять інформації щодо періоду часу, який є предметом цього позову.
Таким чином, суд вважає, що в період до січня 2009р. сторони мали єдину сім’ю.Дійно, позивач виїзжав на заробітки, оскільки не мав можливості знайти роботу за місцем проживання, але підтримував сім’ю матеріально.Крім того, за поясненнями свідка, в квартирі ОСОБА_3 наприкінці 2008р. сторони разом проводили ремонт.Даний факт в судовому засіданні не заперечувався відповідачем.З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеним факт спільного проживання в період до січня 2009р. Так, згідно положень ч.2 ст.3 СК України, подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік в зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням…та з інших поважних причин не проживають спільно.
Крім того, в обгрунтування поважності причин несвоєчасного подання до ВДВС виконавчого листа відповідач вказала, що дійсно вона не подала виконавчий лист до ВДВС, оскільки позивач обіцяв виплачувати аліменти в добровільному порядку. Вподальшому, просив про розстрочку з виплати заборгованості, посилаючись на відсутність постійного заробітку. Вона його пожаліла, пішла йому назустріч в цьому питанні, сподіваючись в майбутнь Пояснення відповідача щодо неможливості надати виконавчий лист до виконавчої служби, оскільки в неї хворіла дитина, а вона сама працювала, надавала приватні уроки, крім того, дитину не було з ким залишити вдома, оскільки її мати працює реалізатором на ринку, її робочий час до 14 год, тоді як бабуся в неї похилого віку, й за станом здоров’я не має можливості доглядати за дитиною – суд оцінює критично.
Так, з епікрізу з історії хвороби вбачається, що ОСОБА_4 знаходився на лікуванні в стаціонарі Краснодонської дитячої лікарні з 18 по 27.12.2007 р. з діагнозом ОРВИ,ларинготрахеїт (а.с.69).
Згідно виписки з історії розвитку дитини ОСОБА_4, дитина хворіла з 04.01.2008р. по 08.02.2008р.-дістоз кішечника, з 10.03.2008р. по 01.04.2008р.-стоматіт, з 05.05.2008р. по 13.05.2008р.-фарінгіт, з 07.07.2008р. по 27.07.2008р.на стаціонарному лікуванні - гострий фарінготрахеїт, отіт (а.с.71,72). Згідно довідки лікаря, ОСОБА_4 лікувався в дитячій лікарні 16.03.2009р.-ОРВІ, 03.04.2009р.-гострий бронхіт (а.с.74).
Відповідачем надано копії виписки з розрахунку щодо отримання соц.допомоги в розмірі 400грн. за квітня 2008р. по лютий 2009р. (а.с.67).
Згідно Акту депутату Суходольської міськради Цибульської В.Г., ОСОБА_2 займалась з дітьми для підготовки до школи та проводила індивідуальні заняття як психолог з 02.2008року по травень 2009р.(а.с.70). Як пояснила відповідач в судовому засіданні, вказані заняття за часом займали приблизно 1-1,5 години.Відповідач по справі з квітня 2008р. по цей час отримує соціальну допомогу на дитину в сумі 300 грн.щомісячно (а.с.67-68)
Дослідивши,оцінив надані докази, суд вважає, що причини, зазначені відповідачем щодо несвоєчасного надання виконавчих листів до ВДВС не є поважними причинами з наступних підстав. Так, згідно наданого епікрізу дитини, ОСОБА_4 27.07.2008р. був виписаний зі стаціонару Краснодонської дитячої лікарні (а.с.72). Вподальшому дитина знову захворіла й лікувалася в дитячій лікарні 16.03.2009р. з діагнозом ОРВІ (а.с.74). Тобто, в період з 27.07.2008р. по 16.03.2009р. дитина була здорова. Крім того, пояснення відповідача щодо постійної зайнятості на роботі не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки як пояснила відповідач особисто в судовому засіданні, заняття з дітьми для підготовки до школи з 02.2008року по травень 2009р. за часом займали приблизно 1-1,5 години. Пояснення відповідача щодо відсутності можливості залишити дитину з будь-ким вдома, суд також оцінює критично, оскільки як вказала сама відповідач, вона має мати ІНФОРМАЦІЯ_2, батька, та бабусю. Батьки також мешкають в м.Суходольську. Мати працює реалізатором на ринку, її робочий день триває до 14 год. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність поважності причин щодо несвоєчасного подання виконавчих документів до виконавчої сліжби.
При розв’язанні питання щодо можливості звільнити позивача по справі від заборгованості від сплати аліментів на утримання дружини за період з 21.01.2008р. до часу подачі виконавчого листа до ВДВС, тобто, до 31.03.2009р., суд враховує той факт, що виконавчий документ не пред'являвся відповідачем до виконання без поважної причини, а також пояснення відповідача по справі, яка в судовому засіданні та своїх письмових запереченнях на позов, пояснила, що позивач прохав не подавати виконавчий лист до ВДВС й вона пішла йому назустріч, пожаліла його, оскільки як тоді так і зараз, він не працює, сподівалась, що в майбутньому він поверне заборгованість.Суд вважає, що відповідач свідомо, будучи обізнаною щодо необхідності надати виконавчий документ до виконання, не надавала виконавчий лист до ВДВС. Згідно п.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа про примусове виконання рішення за заявою стягувача або його представника. Таким чином, для відкриття виконавчого провадження необхідні дві складові: а) виконавчий документ, який відповідає вимогам закону і пред'явлений за належною територіальністю і б) відповідна заява стягувача (ст. ст. 18, 19, 20 Закону «Про виконавче провадження»). Тобто, в даному випадку зазначена норма права є диспозитивною, тобто, надання до ВДВС виконавчого документу є правом, а не обов’язком стягувача, який цим правом розпоряджається на свій розсуд.
Таким чином, об’єктивно поважних причин своєчасного неподання виконавчого документу в судовому засіданні не встановлено. Згідно довідки ВДВС від 24.09.2010р, сумою заборгованості за виконавчим листом за період з 21.01.2008р. по 31.03.2009р. щодо стягнення аліментів на утримання дитини є - 6995,82 грн., на утримання дружини – 292,77грн (а.с.87-88). Також згідно довідки ВДВС, за період з 21.01.2008р. до 01.07.2009р. за позивачем по справі утворилась заборгованість зі сплати аліментів - щодо стягнення аліментів на утримання дитини є - 8598,78 грн., на утримання дружини – 1361,40грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне звільнити позивача від заборгованості зі сплати аліментів на утримання дружини за період з 21.01.2008р. по 31.03.2009р. в сумі 292,77 грн. Залишок заборгованості за виконавчим листом на утримання дружини на 01.07.2009р. складає суму 1068,63грн.
Що стосується заборгованості з аліментів на утримання дитини, суд враховує, що в період до січня 2009 р. сторони мали єдину сім’ю, позивач надавав матеріальну допомогу, відповідач по справі працює в Суходільській обласній спеціальній школі-інтернаті, її заробітна плата складає в середньому 1100грн. (а.с.31), також отримує соц.допомогу на дитину в розмірі 400грн., аліменти на своє утримання та утримання дитини 300грн. Таким чином, середньомісячний доход відповідача разом з дитиною складає близько 2 000грн. Також судом враховується, що позивач проживає разом з матір’ю в Донецькій області, Артемівському районі, офіційного місця роботи не має, має мінливий дохід, який щомісячно складає близько 1000грн.
Таким чином, суд вважає, що дійсно, відповідачем виконавчі документи були передані до виконання несвоєчасно без поважних причин. Позивачем було сплачено загальну суму аліментів в розмірі 4502,07 грн.
Згідно пояснень представника ВДВС Красноярової К.В. вбачається, що питання щодо зарахування сум за виконавчими листами нормативно не врегульоване. Зарахування всієї суми сплачених аліментів було зрозблено державним виконавцем.Будь-яких письмових заяв від боржника чи стягувача з цього приводу не надходило.
Крім того, враховуючи, в даному випадку аліментні обов’язки перед стягувачем щодо виплати аліментів й на утримання дитини, й на утримання дружини є єдиними аліментними обов”язками ОСОБА_3 перед ОСОБА_2, враховуючи, що позивачем по справі сплачено суму аліментів за виконавчим листом щодо сплати аліментів на утримання дружини за період, за який його звільнено від сплати заборгованості, суд вважає за можливе сплачену суму аліментів в розмірі 4502,07грн. зарахувати в рахунок погашення заборгованості з аліментів на утримання дитини, що не суперечить загальним положенням діючого сімейного, цивільного законодавства та положенням закону щодо регулювання відносин в сфері виконавчого провадження.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність в задоволенні заявленого позову частково.
Керуючись ст.ст. 197 СК України, ЗУ «Про виконавче провадежння», ст.ст.10, 11,60,61, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості з аліментів – задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_3 від сплати заборгованості з аліментів за період з 21 січня 2008 року по 01.07.2009 року за виконавчим листом від 01.02.2008 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 по 1\4 частині всіх видів заробітку на суму 4502,07 грн. та за виконавчим листом від 01.02.2008 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на її утримання по 1\6 частині до виконання дитині 3-х років на суму 292,77 грн.
Вважати заборгованістю з аліментів за період з 21 січня 2008 року по 01.07.2009 року за віконавчим листом від 01.02.2008 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 по 1\4 частині всіх видів заробітку суму 4096,71 грн. та за виконавчим листом від 01.02.2008 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на її утримання по 1\6 частині до виконання дитині 3-х років суму 1068,63 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити за необгрунтованістю.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту проголошення рішення в Апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Суддя О.О.Маньковська