Справа № 2-9977/10  

                                                  РІШЕННЯ  

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 грудня 2010 року                                                         

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

головуючого судді:   Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:   Чубак С.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Відділення №5 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Відділення №5 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про розірвання кредитного договору, -

                                                                     ВСТАНОВИВ:  

 Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Відділення №5 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» звернулося в Тернопільський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 18152,28 грн.  

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього умовами кредитного договору зобов’язань щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків, в зв’язку з чим виникла заборгованість і є правові підстави для звернення до суду про стягнення дострокової суми кредиту.  

ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» в особі Відділення №5 ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про розірвання кредитного договору від 27.06.2008р. №598/08. В обгрунтування своїх зустрічних вимог, з посиланням на ст. 652 ЦК України зазначає, що договір підлягає розірванню, оскільки за час його дії істотно змінилися обставини, а саме настання світової економічної кризи, знецінення національної валюти, що значною мірою погіршило становище позичальника згідно кредитного договору. При укладанні договору він не міг передбачити такі обставини, протягом дії договору сторони не змогли усунути такі обставини, що позбавляє того, на що він розраховував при укладанні даного договору і якби передбачив настання таких обставин, то не укладав би кредитний договір, або уклав на інших умовах.

Крім цього зазначає, що в разі задоволення позовних вимог Банку буде стягнена вся сума заборгованості, а тому зобов’язання по кредитному договору в силу ст. 599 ЦК України припиняються і не має необхідності на продовження терміну дії договору.

Представник позивача по первісному позову позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підтримує повністю. Зустрічні позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що кредитний договір був підписаний без заперечень, прийнятий до виконання, вимоги є безпідставними і не грунтуються на вимогах законодавства.

Адвокат – представник ОСОБА_2 позовні вимоги щодо стягнення боргу заперечує, зустрічні вимоги підтримує з підстав, викладених у зустрічному позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши норми законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, прийшов до висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

27 червня 2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Відділення Тернопільської філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» та позичальником ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №598/08, за умовами якого Банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 16800 грн. строком до 27 червня 2011 року. За користування кредитом встановлюється плата в розмірі 24% річних.  

Як стверджує представник банку, вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником ОСОБА_2 умови кредитного договору в частині сплати кредитних платежів та процентів частково виконувалися.

Тобто, в силу ст. 638 ЦК України сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, а відтак, договір є укладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За таких обставин, ОСОБА_2 підписав договір, частково здійснював його виконання, тобто прийняв запропоновані Банком умови кредитного договору, усвідомлював та був попереджений умовами договору про можливість настання певних наслідків, а тому суд не вбачає підстав, передбачених ст. 652 ЦК України, на які посилається ОСОБА_2 для розірвання кредитного договору в зв’язку з істотною зміною обставин – настання економічної кризи.

Крім цього, згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний.

Однак, протягом розгляду справи сторонами не подано доказів, які б підтверджували вчинення дій, пов’язаних на досягнення відповідної згоди щодо приведення кредитного договору у відповідність з обставинами, які на думку позичальника істотно змінилися, а саме виникнення економічної кризи в державі.

Також, на думку суду, позивач по зустрічному позову невірно посилається на умови, за наявності яких можливе розірвання договору, а саме те, що в момент укладання договору ні позичальник, ні банк виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які ні позичальник ні банк не могли усунути після їх виникнення, виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позичальника того, на що вона розраховувала при укладанні договору, а також ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, оскільки наявність одночасно вказаних умов за положеннями статті 652 Кодексу застосовується при зміненні за рішенням суду договору у виняткових випадках, що ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві не заявлялося.

Твердження ОСОБА_2 про припинення зобов’язання в зв’язку із можливим стягнення всієї суми кредитних коштів на користь банку судом відхиляється, оскільки згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Умовами кредитного договору, а саме п. 7.3 чітко сторонами передбачено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, тобто до повного повернення позичальником отриманих та нарахованих сум за кредитним договором.

Позовні вимоги банку про дострокове стягнення суми заборгованості по кредитному договору підлягають до задоволення з наступних підстав.

27 червня 2008 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Відділення Тернопільської філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» та позичальником ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №598/08, за умовами якого Банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 16800 грн. строком до 27 червня 2011 року. За користування кредитом встановлюється плата в розмірі 24% річних.  

За обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата у вигляді комісії за обслуговування кредиту позичальника в розмірі 168 грн., що становить 1% від суми кредиту.

У відповідності до пункту 2.5 Кредитного договору позичальник зобов’язується щомісячно до дати, встановленої в Графіку поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням у сумах не менших сум чергового погашення відповідно частини кредиту та процентів, встановлених в графіку. Погашення відповідної частини кредиту, сплата процентів, погашення простроченої суми кредиту та прострочених процентів за його користування здійснюється відповідно до умов договору шляхом договірного списання банком коштів з поточного рахунка позичальника щомісяця в дату, зазначену в графіку.

Згідно п. 2.7 Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов’язань за цим договором. Пунктом 3.2.6 Договору надано право Банку вимагати дострокового повернення кредиту та спати процентів за користування ними у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором.

На позичальника умовами договору, а саме п. 3.3.3 покладено обов’язок щомісячно поверти частини кредитних коштів, згідно умовами договору, і не пізніше визначеного п. 1.3 цього договору терміну повернути банку всю суму наданих коштів, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу банку сплатити можливу неустойку (штраф, пеню).

У відповідності до п. 4.3 Кредитного договору за неналежне виконання зобов’язань, передбачених п. 3.3.3 цього договору позичальник сплачує банку штраф в розмірі 25% від суми неналежного виконання грошового зобов’язання.  

17 червня 2009 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Відділення №5 та ОСОБА_2 був укладений Додатковий договір №1 до кредитного договору №598/08 від 27.06.2008р., за мовами якого сторони продовжили строк користування кредитними коштами до 27 червня 2014 року.

17 червня 2009 року сторони уклали Додатковий договір №2 до кредитного договору №598/08 від 27.06.2008р., згідно з яким в період акції, а саме з дня укладення сторонами цього договору до 01.07.2009р. позичальник зобов’язаний здійснити погашення всієї свої простроченої заборгованості перед банком за основним договором, яка утворилася внаслідок прострочення терміну сплати частини основного боргу за кредитом, прострочення терміну сплати процентів за користування кредитними коштами, прострочення терміну сплати комісій.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Як підтверджується матеріалами справи банк свої зобов’язання по видачі кредитних коштів виконав належним чином.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, що не заперечується представником ОСОБА_2 останнім не належно виконувалися умови кредитного договору в частині своєчасної сплати суми кредиту та відсотків.  

Згідно розрахунку за відповідачем рахується заборгованість в сумі 18152,28 грн., яка включає заборгованість за кредитом – 14374,29 грн., заборгованість за відсотками в сумі 1120,26 грн., плата за пропуск платежів – 1738,47 грн., комісія в сумі 919,26 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За таких обставин, відповідачем були порушенні умови кредитного договору та норми чинного законодавства, в результаті чого виникла заборгованість.

За нормами ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник зобов’язувався повертати кошти частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився та сплати процентів.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредитному договорі в сумі 18152,28 грн. підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 611, 629, 651, 652, 1050, 1054 Цивільного кодексу України суд,  

                                                            ВИРІШИВ:  

 1.   В задоволенні зустрічного позову відмовити.

2.   Первісний позов задовольнити.

3.   Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Відділення №5 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 18152,28 грн., 181,52 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

  Суддя – підпис  

  З оригіналом згідно:  

Суддя                                                                                             Ю.І. Дзюбановський