РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року Справа № 2-9720/10
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі: Чубак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Служба громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області, про виселення із будинку, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, надалі позивач, звернулася в Тернопільський міськрайоний суд з позовом до ОСОБА_2, надалі відповідач, за участю третьої особи – Служби громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області, враховуючи подані уточнення до вимог, про виселення ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 систематично погрожує її та життю дітей, ображає, побої роблять неможливим співжиття в одному помешканні, неодноразові заходи попередження та громадського впливу виявилися безрезультатними і єдиними способом захистити права є виселення відповідача без надання іншого житлового приміщення.
В судовому засіданні представник та адвокат – представник позивача позовні вимоги підтримують.
Відповідач в судове засідання, 25.11.2010р., не з’явився, хоча був повідомлений належним чином. Під час проведення засідання 04.11.2010р. позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що він не здійснює будь-яких дій, які б перешкоджали проживання в будинку, також зазначив, що після повернення із місць позбавлення волі проживає в будинку своєї сестри, в помешкання позивача приходить, щоб побачитися із дітьми, однак із неадекватною поведінкою ОСОБА_1 між ними виникають сварки.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Як було встановлено судовим рішенням Тернопільського міськрайонного сулу від 28.12.2007р. про справі №2-7109/2007р. житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 1991 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який 18.10.2006р. розірвано. В листопаді 1990 року ОСОБА_2 з дозволу всіх повнолітніх членів сім’ї був зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_1.
Під час проживання в шлюбі в ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народилися діти, а саме дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Як стверджує позивач, між нею та відповідачем ОСОБА_2 постійно виникають скандали, оскільки ОСОБА_2 постійно перебуває у нетверезому стані, під час яких порушує правила співжиття, фізично та психологічно наносить травми їй та дітям, будь-які попередження та бесіди щодо належного поводження не дають результатів і ОСОБА_2 продовжує порушувати правила співжиття.
Так, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.12.2006р. по справі №2-6979/06 було відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у задоволенні позову щодо виселення ОСОБА_2 із житлового будинку по АДРЕСА_1, попереджено ОСОБА_2 про недопущення в майбутньому порушень правил співжиття.
Крім цього судом при розгляді вказаної справи було встановлено наступні факти, що 17.09.2006р. в житловому будинку по АДРЕСА_1, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння вчинив сварку, під час якої наніс ОСОБА_4 тілесні ушкодження. 22 вересня 2006 року, ОСОБА_2, перебуваючи в даному будинку в нетверезому стані вчинив сварку, наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4, вигнав ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з будинку, які змушені були перебувати в нічних сорочках в літній кухні до ранку.
Із досліджених судом постанов про відмову в порушенні кримінальних справи від 25.09.2006р., 12.10.2006р., 13.10.2006р. в Тернопільський РВУ МВС України в Тернопільській області встановлено, що надійшли повідомлення про отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 В ході проведеної перевірки було виявлено, що ОСОБА_2 в нетверезому стані вчиняв сварки в будинку по АДРЕСА_1 та безпричинно наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 Так, 02.10.2006р. і 17.09.2006р. ОСОБА_2, будучи в нетверезому стані вчинив скандал в будинку та наніс удар в обличчя ОСОБА_4 З ОСОБА_2 була проведена профілактична бесіда виховного характеру та винесено офіційне застереження про недопущення порушень громадського порядку, зловживання спиртними напоями та вчинення протиправних дій відносно колишньої дружини.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.12.2007р. по справі №2-7109/2007р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_4 щодо виселення ОСОБА_2 з житлового будинку по АДРЕСА_1 та попереджено ОСОБА_2 про недопущення в майбутньому порушень правил співжиття.
Судом при розгляді вказаної справи встановлено, 26.09.2007р. ОСОБА_2, прийшовши додому в нетверезому стані безпричинно розпочав сварку, виражаючись при цьому нецензурними словами та погрожуючи фізичною розправою. Як вбачається із постанов про відмову в порушенні кримінальних справи від 03.10.2007р., 21.10.2007р., 23.10.2007р. та 03.11.2007р. Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області від ОСОБА_1 і ОСОБА_4 надходили повідомлення про отримання тілесних ушкоджень та вчинення сварок від ОСОБА_2 В ході проведено перевірки встановлено, що ОСОБА_2 в житловому будинку по АДРЕСА_1 в нетверезому стані вчиняє сварки та безпричинно наносить тілесні ушкодження ОСОБА_1 і ОСОБА_4 Так, 18.10.2007р. мав місце черговий конфлікт, з приводу якого ОСОБА_2 був офіційно попереджений працівниками міліції. 20 жовтня 2007 року ОСОБА_2, прийшовши додому в нетверезому стані наніс декілька ударів кулаком ОСОБА_1 в обличчя, 30.10.2007р. ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1
Також, як встановлено вироком Тернопільського міськрайонного суду від 29.07.2008р. по обвинувачені ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, 06.03.2008р. між ОСОБА_2, який перебував у нетверезому стані та між дружиною ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 обзивав ОСОБА_1 нецензурними словами та вдарив її рукою в обличчя та повторно наніс їй удар кінцем ручки коси в область ребер, чим завдав ОСОБА_1 тілесні ушкодження середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розгляд здоров’я.
До матеріалів справи позивачем в підтвердження викладеним нею в позовній заяві тверджень щодо порушення відповідачем правил співжиття та наявності підстав для виселення додані постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.11.2006р., з якої вбачається, що ОСОБА_2 06.11.2006р. близько 23 год., будучи в стані алкогольного сп’яніння безпричинно почав чіплятися до колишньої дружини, висловлював в її адресу нецензурну лайку та погрожував фізичною розправою. При приїзді лікаря ОСОБА_2 почав висловлюватися до неї нецензурними словами та наніс один удар рукою в обличчя, а також удар в обличчя ОСОБА_7
Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.10.2007р. вбачається, що 18.10.2007р. гр. ОСОБА_2 по місцю проживання, будучи в стані алкогольного сп’яніння вчинив сімейний конфлікт, в ході якого погрожував ОСОБА_4 фізичною розправою та наніс їй тілесні ушкодження. ОСОБА_2 винесено офіційне застереження про недопущення в подальшому протиправної поведінки.
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.11.2007р. було встановлено, що 30.10.2007р. між гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла суперечка, в ході якої останній наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження ОСОБА_2 винесено офіційне застереження про недопущення в подальшому протиправної поведінки.
Як вбачається із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.02.2008р. гр. ОСОБА_2, який проживає в с. Стегниківці по АДРЕСА_1, разом з своїми дітьми та колишньою дружиною та тещею, 20.02.2008р. будучи в стані алкогольного сп’яніння вчинив конфлікт із малолітнім сином ОСОБА_8 в ході якого ОСОБА_2 висловлювався до сина нецензурною лайкою, через що останній утік до баби ОСОБА_1
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.12.2007р. встановлено, що гр. ОСОБА_2 22.12.2007р., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння вчинив скандал із своєю колишньою дружиною, розбив дві шибки в житловому будинку, де вони спільно проживають та наніс їй декілька ударів рукою в область голови. ОСОБА_2 було винесено офіційне застереження про недопущення в подальшому протиправної поведінки.
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.01.2008р. встановлено, що 01.01.2008р. близько 12 год. гр. ОСОБА_2 перебував в будинку в нетверезому стані. Після приходу додому колишньої дружини ОСОБА_2 почав сваритись, під час конфлікту наніс їй декілька ударів рукою в область тулуба. ОСОБА_2 надано офіційне попередження щодо недопущення антигромадської поведінки.
Як вбачається із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.11.2010р. ОСОБА_2, прийшовши 22.11.2010р. близько 09 год. до будинку по АДРЕСА_1, безпричинно вчинив з ОСОБА_1 скандал, під час якого виражався нецензурними словами та погрожував їй фізичною розправою.
Відповідно до довідки характеристики від 06.03.2008р. №37, наданої Стегниківською сільською радою ОСОБА_2 не працює, постійно зловживає спиртними напоями, веде антигромадський спосіб життя, постійно скандалить, вчинює постійні конфліктні ситуації, наносив побої дружині, матері, підносив руку на дітей, викрадав з дому продукти, одяг, а також здійснював крадіжки з дому ОСОБА_9
Згідно наданої Стегниківською сільською радою характеристики від 23.11.2010р. №202 свідчить, що за час проживання в с. Стегниківці, після повернення з місць обмеження волі до гр. ОСОБА_2 були неодноразові зауваження із сторони виконкому сільської ради із-за залякування дітей – дочки ОСОБА_5 і сина ОСОБА_6, а також матері колишньої дружини ОСОБА_1 Поступають заяви від громадян села через залякування їх, в зв’язку з чим були неодноразові звернення до дільничного інспектора, ОСОБА_2 постійно зловживає спиртними напоями, на зауваження виконкому сільської ради не реагує.
Як свідчить довідка від 07.03.2008р. №34 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Стегниківці ОСОБА_10 навчається у даній школі. Його батько ОСОБА_2 впродовж тривалого часу негативно впливає на його виховання своєю поведінкою. Декілька разів ОСОБА_2 приходив у школу в нетверезому стані і своїми діями перешкоджав навчально-виховному процесу. ОСОБА_8, убачивши свого батька переживав негативні емоції, тремтіння, страх, заїкання, переляк.
Актом від 29.02.2008р. в складі комісії засвідчено факт поломки дверних замків в жилому будинку по АДРЕСА_1, ОСОБА_2
Крім цього, на клопотання позивача в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8.
Свідок ОСОБА_11 в засіданні показала, що вона є матір’ю позивача по справі, відповідач колишній чоловік її сестри. Стверджує, що протягом декількох років ОСОБА_2 безпричинно вчиняє сімейні скандали, постійно з’являється в будинку ОСОБА_1 в нетверезому стані, погрожує фізичною розправою, неодноразово застосовував фізичну силу, особисто погрожував її та дітям, виламує двері. Діти бояться ходити в школу і виходити на вулицю. Поведінка ОСОБА_2 постійно погіршується, існує реальна загроза для життя і здоров’я дітей. На її думку спільне життя та перебування ОСОБА_2 в будинку не сумісне із правилами співжиття, діти отримують психологічну травму.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вона є дочкою ОСОБА_2 Стверджує, що батько постійно приходить в стані алкогольного сп’яніння, вчиняє сварки, застосовує силу, виганяв на вулицю, наносить моральну травму, яка виражається у перебуванні в стані постійного душевного хвилювання за своє здоров’я при присутності батька. Від прикладення до брата фізичної сили останній почав заїкатись. Переконливо зазначає, що не хоче такого батька і просить виселити з будинку.
Свідок ОСОБА_8 в засіданні показав, що він є сином ОСОБА_2 Пояснює, що батько постійно приходить п’яний, свариться з бабцею, застосовує фізичну силу, погрожує життя, ламає меблі в будинку. Стверджує, що від таких дій батька переносить сильне душевне хвилювання, моральну та психологічну травму, боїться батька.
У відповідності до ст.ст. 116, 157 ЖК Української РСР членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено, якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують лиже приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними і одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
За положенням Постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1985р. №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» (із змінами та доповненнями) при вирішення питань про виселення осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушення, якщо раніше заходи попередження, які застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справи, адміністративними комісіями виконкомів або громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача не дали позитивних результатів.
За таких обставин, матеріалами справи доведено порушення прав позивача у справі, передбачених ст. 150 ЖК Української РСР, факт порушення правил співжиття з боку відповідача, враховуючи те, що на неодноразові офіційні застереження, які були дані органом міліції і судом ОСОБА_2 не реагує, продовжує антигромадську діяльність, що негативно впливають на здоров’я та вихованні дітей, які проживають в будинку, неодноразові звернення до правоохоронних органів про порушення ОСОБА_2 правил співжиття, застосування фізичної сили, вчинення сімейних скандалів не дали позитивних результатів, приймаючи до уваги те, що згідно довідки Стегниківської сільської ради від 08.11.2010р. №534 ОСОБА_2 проживає в домі своєї сестри ОСОБА_13 по АДРЕСА_2, а тому суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для застосування наслідків такого порушення, а саме виселення члена сім’ї власника жилого будинку без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 116, 150, 157 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 214, 215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Виселити ОСОБА_2 із житлового будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
3. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; 8,50 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя Ю.Дзюбановський