Справа № 2-268/10

    РІШЕННЯ  

Іменем України

      02 грудня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири, -

встановив:  

 Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що 06.04.1994 року він уклав шлюб з відповідачем по справі, яка у1995 році вступила до житлово-будівельного кооперативу ДБК та внесла перший пайовий внесок в розмірі 2170200 крб. В подальшому спірна квартира передана на баланс ЖЕК 15 ЖБК, відповідно у 3-му кварталі 1995 року на баланс ЖЕК 15 ЖБК внесено 3274000 крб., у 4-му кварталі 1996 року кошти в розмірі 32,74 грн., у 2006 році пайовий внесок за квартиру остаточно погашено. 28.06.1995 року його сім’ї була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Отримавши квартиру вони з відповідачем спільно погашали банківський кредит, 06.10.2006 року повністю виплатили пайовий внесок за квартиру в сумі 47700100 крб. Оскільки  будівництво квартири здійснювалося за кошти подружжя, однак, відповідач у справі не визнає придбану квартиру спільною сумісною власністю подружжя та чинить перешкоди у її користуванні, позивач просить визнати за ним право власності на  1/2   частину вказаної квартири.

      В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач вказав, що квартира придбана за час шлюбу та за спільні кошти подружжя, оскільки він також давав свої кошти на її придбання, а тому є спільною сумісною власністю як його, так і ОСОБА_2      

      Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що квартира придбана за особисті кошти ОСОБА_2, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

 Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 повідомила, що у січня 1995 року будинок по вулиці АДРЕСА_1 був переданий на баланс ЖЕК № 15 ЖБК (на даний час ТзОВ «СОВР-1») із залишком несплаченої суми 47190100 крб. при повній вартості квартири 49870300 крб.  

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідка, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини.

06.04.1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 335, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1

Згідно довідки ТзОВ «СОВР-1» № 142 від 20.05.2010 року квартира АДРЕСА_1 в 1-му кварталі 1995 року передана Домобудівним комбінатом на баланс ЖЕК 15 ЖБК із залишком коштів в сумі 47190100 крб. На час передачі квартири на баланс ЖЕК 15 ЖБК в рахунок пайових внесків ОСОБА_2 було внесено власні кошти в сумі 2170200 крб.  Остаточний розрахунок за квартиру проведено 06.10.2006 року.

Відповідно до ст. 22 КпШС України – майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження ним. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Суд вважає, що при вирішенні даного спору до застосування підлягають норми глави 6 Кодексу про шлюб та сім’ю України, які були чинним на час виникнення спірних правовідносин (придбання спірної квартири) та якими врегульовані майнові права та обов’язки подружжя.

Відповідно до ст. 28 КпШС України – в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Після передачі будинку на баланс ЖЕК 15 ЖБК залишок вартості квартири становив 47190100 крб., які позивач та відповідач продовжували сплачувати до повного погашення кредиту.

Судом встановлено, що при повній вартості квартири 49870300 крб. – сума коштів в розмірі 47190100 крб. сплачена сторонами спільно. Отже, частка позивача у спірній квартирі становить 47 % виходячи із наступних розрахунків: 47700100 (сума спільно сплачених коштів) x 100 / 49870300 (балансова вартість квартири) = 95,6% (спільна частка позивача та відповідача) / 2  = 47 % (частка ОСОБА_1

Посилання представника відповідача на те, що квартира придбана лише за кошти відповідача судом до уваги не беруться у зв’язку з їх голослівністю, оскільки спростовуються довідками ТзОВ «СОВР-1» № 305 від 16.10.2009 року, № 237 від 01.09.2010 року та показаннями свідка ОСОБА_3

Зважаючи на те, що право власності позивача ОСОБА_1 на спірну квартиру не визнаються відповідачем ОСОБА_2, останні підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання спірної квартири спільною сумісною власністю сторін у справі та визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 47/100  квартири  АДРЕСА_1 що є справедливим, законним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи способом захисту майнових прав позивача .       

 На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 28, 29 КпШС України, статтями 6, 8, 10, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

  вирішив:  

      Позовні вимоги задовольнити частково.

 Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 47/100 квартири АДРЕСА_1.

 Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду тернопільської області через тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Головуючий           В.Л. Дзюбич