Судове рішення #12949841

 

Справа № 2-10162/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

17 грудня 2010 року                                                         

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

головуючого судді:   Дзюбановського Ю.І.

при секретарі:   Чубак С.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Тернопільська фірма Будівельник» про визнання майнових прав на квартиру, -

  ВСТАНОВИВ:  

 

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», з врахуванням уточнень позовних вимог, про визнання майнового права, посилаючись на те, що 31 грудня 2005 року між ним та відповідачем укладено договір про участь у пайовому будівництві на двохкімнатну квартиру № 197 на 6 поверсі, сьомому під’їзді, проектною загальною площею 65,54 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. На виконання умов договору він повністю виконав свої зобов'язання відповідно до умов договорів, однак, відповідач безпідставно, не здає будинок в експлуатацію, чим порушує його права як споживача. За вказаних обставин, просить визнати за ним майнові права на незавершену будівництвом дану квартиру та зобов'язати ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» подати відповідні документи в усі компетентні органи для оформлення права власності на вказану квартиру.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги уточнив та просить посилаючись на мотиви викладені в позовній заяві визнати за ним майнові права на незавершену будівництвом двохкімнатну квартиру № 197 на 6 поверсі, 357 квартирному будинку, загальною площею 65,54 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте подав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що майнове право у позивача виникає з моменту сплати коштів, згідно договору на пайове будівництво.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

31 грудня 2005 року між сторонами у справі було укладено договір про участь позивача у пайовому будівництві на двохкімнатну квартиру № 155 на шостому поверсі, проектною загальною площею 65,54 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, Блок «Б». За умовами зазначеного договору відповідач зобов'язався планово закінчити будівництво та здати будинок в експлуатацію у 4 кварталі 2007 році, позивач - при укладанні договору внести грошові кошти у сумі 192000 грн.

25 травня 2010 року між сторонами у справі було укладено додаток №1 до договору від 31.12.2005р., згідно якого п. 1.1. договору викладено у новій редакції, а саме: відповідач приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на двохкімнатну квартиру № 197 на 6 поверсі, 7 під’їзд, проектною загальною площею 65,54 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1  

Судом установлено, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором від 31 грудня 2005 року, відповідно до п. 2.1 зазначеного договору повністю сплатив вартість квартири, що становить 100% оплати і є фіксованою до закінчення будівництва.

Натомість, відповідач, взятих на себе зобов'язань не виконав, у встановлені договором строки, будинок в експлуатацію не здав, чим суттєво порушує, охоронювані законом майнові права позивача.

Відповідно до вимог ст. ст. 509, 525, 526, 629 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вимог договору, і не допускається одностороння вимога відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 190 ЦК України передбачено, що майнові права вважаються майном.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права або інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та Інтересів може бути визнання права.

За таких обставин, суд, оцінивши зібрані по справі докази, враховуючи дійсність договору та оплату, яка здійснена відповідно до його умов ОСОБА_1, що не заперечується відповідачем, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення та за ними слід визнати майнові права на незавершену будівництвом двохкімнатну квартиру № 197, на 6 поверсі, 7 під’їзд, загальною площею 65,54 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 16, 190, 509, 526, 629 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:  

 1.   Позов задовольнити.

2.   Визнати за ОСОБА_1 майнові права на незавершену будівництвом двохкімнатну квартиру № 197, загальною проектною площею 65,54 кв.м., на шостому поверсі, під’їзд сьомий, в 357 квартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1

3.   Стягнути із Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» на користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 1700 грн. судового збору.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      

  Суддя                                                                                                Ю.І. Дзюбановський  

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація