РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Справа № 2-10086/10
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Чубак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, за участю третьої особи на стороні відповідачів – ПАТ КБ «Приват Банк» в особі Тернопільської філії ПАТ КБ «Приват Банк», про визнання права власності на Ѕ частки майна та виключення майна з Акту опису у арешту, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, надалі позивач звернувся в Тернопільський міськрайонний суду з позовом до ОСОБА_2, Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, за участю третьої особи на стороні відповідачів – ПАТ КБ «Приват Банк» в особі Тернопільської філії ПАТ КБ «Приват Банк», про визнання права власності на Ѕ частини майна та виключення його з Акту опису й арешту серії АА №036423 від 21.10.2010р., а саме стінку меблеву коричневого кольору, яка складається з п’яти секцій, комп’ютер персональний: монітор марки LG FLATRON та системний блок, принтер, мишка, клавіатура, дві колонки; фотоапарат марки SONY модель Cyber shot, що нагальну суму становить 3400 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що описане майно є спільною сумісною власністю подружжя і він має право на Ѕ частини майна, деяке майно було подароване подружжю ще до укладення шлюбу.
Позивач в судовому засіданні вимоги щодо визнання права власності на Ѕ частки майна та виключення його з Акту опису як частину майна подружжя підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 проти позовних вимог не заперечує.
Представник Відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції позовні вимоги заперечує.
Представник третьої особи в судовому засіданні зазначає, що позивачем не подано доказів, які б підтверджували, що описане майно належить йому на праві особистої власності, в даному випадку предметом позову не є поділ майна подружжя, а тому позовні вимоги про визнання права власності на Ѕ частини майна та виключення даної частки майна з Акту опису й арешту до задоволення не підлягають.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб 05.10.1991р., що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу у серії НОМЕР_1 від 05.10.1991р.
Актом опису й арешту від 21.10.2010р. серії АА №036432 на виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «Приват Банк» 24946,07 грн. боргу, було описане майно, а саме стінка меблева коричневого кольору, яка складається з п’яти секцій, придбана приблизно 1980-1981 роках вартістю 250 грн., комп’ютер персональний: монітор марки LG FLATRON та системний блок, принтер, мишка, клавіатура, дві колонки – вартість 2500 грн., фотоапарат марки SONY модель Cyber shot – вартістю 700 грн.
Показаннями свідка ОСОБА_4, яка була викликана на клопотання позивача встановлено, що вона є матір’ю позивача і стверджує, що меблеву стінку вона придбала до одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою передачі у користування дітям.
Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
За таких обставин, позовні вимоги в частині виключення з Акту опису й арешту серії АА №036423 від 21.10.2010р. меблевої стінки коричневого кольору, яка складається з п’яти секцій підлягають до задоволення.
В задоволенні позовних вимоги щодо визнання права власності на Ѕ частини майна – комп’ютер персональний: монітор марки LG FLATRON та системний блок, принтер, мишка, клавіатура, дві колонки – вартість 2500 грн., фотоапарат марки SONY модель Cyber shot – вартістю 700 та виключення його з Акту опису й арешту слід відмовити, оскільки із матеріалів справи вбачається та не заперечується самим сторонами вказане майно було придбано під час шлюбу, а відтак є їх спільною сумісною власністю і кожен з них має рівне право на їх користування, володіння та розпорядження, частки майна сторін є рівними.
Так як вказане позивачем майно не поділене між подружжям, не встановлено частки належності майна кожному із них за можливої компенсації, а тому позовні вимоги про визнання права власності на Ѕ частину переліченого вище майна та виключення частки майна із Акту опису і арешту є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимог законодавства.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 328, 368-371, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Виключити з Акту опису й арешту серії АА №036423 від 21.10.2010р. майно під номером 1, а саме стінку меблеву коричневого кольору, яка складається з п’яти секцій
3. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Суддя – підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Дзюбановський Ю.І.