ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   17.12.2010 року                         справа № 2а-589/2010р.

 Кам’янобрідський  районний суд м. Луганська  в складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

при секретарі: П’ятак О.Л.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС взводу Дорожньо-патрульної служби мдм Чугуєв про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

 ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 18.10.2010 року він, рухаючись по трасі Київ-Харків-Довжанський, з дозволеною на даному відрізку дороги швидкістю, був зупинений інспектором ДПС взводу Дорожньо-патрульної служби. За словами інспектора причиною зупинки було порушення п. 12.9 Правил дорожнього руху. Порушення фіксувалось приладом «Радіс 2241». Позивачем були заявлені клопотання щодо надання йому правової допомоги, та направлення матеріалів для розгляду за місцем мешкання позивача, але інспектор проігнорував ці вимоги. Постановою інспектора по справі про адміністративне правопорушення від 18.10.2010 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, та було накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Однак, позивач не згоден із вказаним рішенням інспектору та вважає постанову, складену у відношенні нього, незаконною, та просить скасувати її, оскільки, правил дорожнього руху він не порушував, рухався з дозволеною швидкістю, що може підтвердити свідок – ОСОБА_4,  вину позивача у вчиненні правопорушення не доведено та постанову складено інспектором з порушенням вимог законодавства.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю, чи інших документів та доказів до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою серії АХ № 314686 від 18.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, згідно протоколу про адміністративне  правопорушення АХ1 № 067392 від 18.10.2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с. 3).

Як зазначено у постанові 18.10.2010 року, у 13.28 годин, позивач, рухаючись на 522 км а/д Київ-Харків-Довжанський, у населеному пункті зі швидкістю 82 км/год., чим порушив вимоги п. 12.9 ПДР України.

Вищезазначена постанова ґрунтується виключно на додатному протоколі про адміністративне правопорушення. При тому, що з винесеною постановою ОСОБА_3 був повністю не згоден, про що зазначив у протоколі, інспектором не притягнуто жодного свідка та не відібрано відповідних письмових пояснень, особисті пояснення позивача інспектором до уваги не прийняті, жодних інших доказів на підтвердження скоєння позивачем правопорушення, як то показання приладів, що фіксують швидкість руху автотранспорту не додано.

Слід зазначити, що при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень інспектором не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, допитаний у судовому засіданні свідок, ОСОБА_4, пояснила, що вона знаходилась у машині, разом з ОСОБА_3, та на ділянці дороги, на якої їх зупинив інспектор ДПС вони рухались зі швидкістю, що не перевищувала
72 км/год.

Також, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови інспектором не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина позивача у скоєні правопорушення ніяким чином не доведена, тому постанову серії АХ № 314686 від 18.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення не можна визнати законною та обґрунтованою і встановлені в судовому засіданні докази у своїй сукупності повністю це підтверджують, тому суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 17, 71, 72, 86, 99 – 102, 159 – 163 КАС України, ст.ст. 33, 280, 287, 293 КУпАП, суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

 Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АХ № 314686 від 18.10.2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень, скасувати.

Постанова оскарженню не підлягає.

       Суддя                                                                                   І.Ю. Котлярова