Справа № 2-762/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2010 року Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого: судді Чалого А.В.,
при секретарях: Кущовій І.В., Калашниковій М.О., П’ятак О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Кам’янобрідського районного суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди не дійсною в наслідок вчинення під впливом психічного тиску, -
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в обґрунтування вимог зазначила, що 27.08.2009 року між нею та ОСОБА_2 було укладено угоду про погашення заборгованості, згідно умов якої, ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_1 зобов’язався в строк до 28.08.2009 передати у її власність незавершене виробництво соняшнику (посіви), розташоване на земельній ділянці площею 300 га., з мінімальним обсягом урожайності в розмірі 250 тонн соняшника. Вказана заборгованість виникла в наслідок позичання 15.09.2008р. ОСОБА_1 грошових коштів ОСОБА_2 в розмірі 357000 гривень. У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 не виконав зобов'язання з погашення заборгованості передбачених угодою, просить суд стягнути з ОСОБА_2 751750 гривень упущеної вигоди за порушення угоди про погашення заборгованості від 27.08.2009 року, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та покласти на відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник позивачки - відповідачки уточнив позовні вимоги, вказавши, що заборгованість ОСОБА_2 перед позивачкою складає 357000 гривень, крім того ОСОБА_2 зобов’язаний сплатити вказану суму з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. У зв’язку з чим, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 394823,31грн. та судові витрати по справі.
Представником відповідача заявлено зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання угоди не дійсною в наслідок вчинення під впливом психічного тиску, в обґрунтування своїх вимог вказавши, що угода про погашення заборгованості від 27.08.2009 року була підписана ОСОБА_2 проти його волі, внаслідок застосування до нього, та його близьких психічного тиску з боку ОСОБА_1 Договору позики ОСОБА_2 з ОСОБА_1 не укладав, грошові кошти не отримував. ОСОБА_2 звернувся з заявою до органів внутрішніх справ, щодо психологічного тиску невстановленими особами, за результатами перевірки Кам’янобрідським РВ ЛМУ УМВС порушено кримінальну справу за ст. 355 ч. 1 КК України, за фактом примушування до виконання цивільно-правових обов’язків. Крім того, ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_1 скосила та заволоділа 300 га соняшнику, які належали ОСОБА_2, причинивши таким чином останньому матеріальні збитки в розмірі 650 100 гривень. У зв’язку з чим, ОСОБА_2 просив суд, визнати угоду про погашення заборгованості від 27.08.2009 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не дійсною, та згідно зі ст. 231 ч. 2 ЦК України зобов’язати ОСОБА_1 відшкодувати збитки заподіяні ОСОБА_2, а також моральну шкоду.
У судовому засіданні представник відповідача-позивача уточнив зустрічні позовні вимоги, просить визнати угоду про погашення заборгованості від 27.08.2009 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не дійсною.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.1047 ч. 2 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, якою передбачено, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Судом встановлено, що 15.09.2008р. ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 357000гривень. На підтвердження даного договору позики, сторонами 27.08.2009 року укладено письмову угоду про погашення заборгованості, згідно умов якої, ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості, зобов’язався в строк до 28.08.2009 передати у власність ОСОБА_1 незавершене виробництво соняшнику (посіви), розташоване на земельній ділянці площею 300 га., з мінімальним обсягом урожайності в розмірі 250 тонн соняшника. Угода підписана сторонами у двох екземплярах для кожної із сторін, та є письмовим доказом позики. Із пояснень, допитаних у судовому засіданні свідків та матеріалів справи, суд не вбачає доказів психічного тиску на ОСОБА_2 при підписанні угоди про погашення заборгованості від 27.08.2009р.
Угода про погашення заборгованості ОСОБА_2 неоспорена, крім того на виконання умов угоди, робітниками ОСОБА_1 були проведені роботи по збиранню соняшника на полях, які належать ОСОБА_2, але необхідну кількість врожаю соняшнику, відповідно до умов угоди, зібрано не було, тому ОСОБА_1 заявлені вимоги щодо стягнення боргу.
Відповідач-позивач не надав даних про те, що борг або не мав місце, або він був повернутий, а тому він підлягає стягненню з ОСОБА_2
Крім того, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В обґрунтування зустрічних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди не дійсною в наслідок вчинення під впливом психічного тиску, будь які докази, крім особистих пояснень ОСОБА_2 та його представника суду не надані. Факт порушення кримінальної справи, не є доказом здійснення психічного тиску з боку ОСОБА_1 на ОСОБА_2 при укладенні угоди 27.08.2009р.
Таким чином, оскільки із укладеної угоди про погашення заборгованості від 27.08.2009р., підтверджено факт договору позики, даних про повернення позики суду не надано, тому суд вважає, що вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 357000 гривень, з урахуванням індексу інфляції та трьома відсотками річних, в загальній сумі 394823,31грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди не дійсною в наслідок вчинення під впливом психічного тиску слід відмовити за необґрунтованістю.
Відмова в задоволенні зустрічних позовних вимог не позбавляє права ОСОБА_2 захистити свої майнові права іншим способом, в тому числі, в разі доведеності в кримінальному судочинстві вини певних осіб щодо примушування його до виконання цивільно-правових обов’язків, позивач зможе заявити відповідний позов про відшкодування за рахунок таких осіб майнової шкоди в повному обсязі.
На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у сумі 1700 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Керуючись ст.11, 207, 526-527, 530, 1047, 1050, 1051 ЦК України, ст.ст. 11,15, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, суму боргу в розмірі 357000 гривень, з урахуванням індексу інфляції та трьома відсотками річних, а разом 394823 (триста дев’яносто чотири тисячі вісімсот двадцять три) гривні 31 копійку, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.
Уточненні зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди не дійсною в наслідок вчинення під впливом психічного тиску – відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області, через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий - А.В.Чалий