U      

  П О С Т А Н О В А  

          І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И                                 Справа 2-А-867-10  

26.10. 2010 року                 м. Шостка.  

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області  

у особі судді БОНДАРЕНКО Л.С.  

розглянувши   справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області,  

- про  зобов'язання  нарахувати та виплатити недоплачену державну соціальну допомогу як "дитині війни" за період з  липня 2007р. по  грудЕнЬ 2007 р., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 р., за 2009 рік та з 01.01.2010 року по 1.09.2010р.  

В С Т А Н О В И В:    

  Позивач  в обгрунтування своїх позовних вимог  посилається на те, що він належить до соціальної категорії "дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни",  з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Верховна Рада України, Законом України № 3235-1У, від 20.12. 2005 року, "Про Державний бюджет на 2006 рік" та Законом України №  489 У, від 19.12. 2006 року, "Про Державний бюджет на 2007 рік призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Однак, Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007, від 09 липня 2007 року, визнав такими що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" про призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідач всупереч рішення Конституційного Суду України не здійснював йому нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.  З січня 2008 року, відповідач розпочав виплачувати йому соціальну допомогу як "дитині війни", але у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, всупереч 30 % встановленим Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  

  Відповідач позов не визнав та у своїх запереченнях вказав на те, що позивач як "дитина війни" дійсно має право отримувати підвищену пенсію на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007, від 09.07. 2007 року, набрало чинності з моменту його прийняття ,але на законодавчому рівні порядок здійснення цих виплат, орган який повинен проводити ці виплати, джерело їх фінансування та розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно враховувати при здійсненні цих виплат визначеними не були.  

Крім того п. 41 розділу 2 Закону України  № 107, від 28.12. 2007 року, "Про Державний бюджет на 2008 рік" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та вказано на те, що розмір державної соціальної допомоги "дітям війни" виплачується у розмірі надбавки, яка встановлена для учасників війни, а саме,  - 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року позивачу ця набавка виплачувалась у повному обсязі. Рішенням Конституційного суду № 10-рп, від 22.05. 2008 року, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині внесення змін до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" набрало законної сили з моменту його прийняття, зворотної дії в часі воно не має, тому підстави для перерахування та виплати йому державної соціальної допомоги в період з 01 січня 2008 року до 22.05. 2008 року відсутні. Щодо виплат після 22.05. 2008 року та в період  з 09.07. 2007 року по 31.12. 2007 року, то на законодавчому рівні порядок здійснення цих виплат, орган який повинен проводити ці виплати, джерело їх фінансування та розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно враховувати при здійсненні цих виплат визначеними не були. Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' є необгрунтованими, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 цієї статті застосовується для визначення розмірів пенсії призначеної за цим законом. В силу цього дії Управління Пенсійного фонду України в м.  Шостка були правомірними. Позивач також пропустив строк звернення до суду визначений ст. 99 КАС України. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.  

  В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились надавши суду заяви про розгляд справи без їх участі а тому суд дійшов висновку про доцільність  розглянути справу у відсутності сторін, на підставі  доказів що є у справі .  

  Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених по ній доказів, суд дійшов висновку про  задоволення позову з наступних підстав.  

  Позивач має статус "дитини війни", що підтверджується копією її  пенсійного посвідчення  (а. с. 8.9).  

        Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

  Із заперечень відповідача встановлено те, що він не здійснював протягом 2006 -2007 років цих виплат позивачу, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини ( мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян які мають статус "дітей війни", з 01 січня 2008 року відповідач виплачував йому це підвищення у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність .  

  Відповідно ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

  Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.  

  Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07. 2007 року, № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України  "Про Державний бюджет на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян),  

визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є не конституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

  Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень  

статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.  

  Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про їх неконституційність.  

  Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвали рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачці доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07. 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.  

Отже, відповідач, з 09.07. 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та виплачувати позивачу відповідні доплати до кінця 2007 року.  

  Щодо вимог  про зобов'язання відповідача нараховувати їй та виплачувати  у 2008 році щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги  обгрунтованими виходячи з наступного.  

  Відповідно п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни, крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії чи щомісячного грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.  

З  01 січня 2008 року позивачці нараховувалось та виплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що підтверджується самим позивачем, запереченням відповідача та довідкою про ці виплати .  

  Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п.п. 61, 62, 63, 66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет  на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  

      ( справа щодо предмету та змісту закону "про державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".  

  Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.  

  Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05. 2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  в редакції яка діяла до 01.01. 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України  "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 22.05. 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме нараховувати та здійснювати виплати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

  Відповідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

  Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України. Забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.  

  Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.  

  Щодо його доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" то суд зазначає наступне.  

  Сторони не заперечують того, що позивач, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір чи встановлював інший розмір немає.  

  З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії, встановленої ст. 64 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

  Крім того, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

  Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам які мають статус "дітей війни".  

  Пенсійний Фонд України діє у відповідності до положення "Про пенсійний фонд України"  здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" рішення про призначення чи перерахунок пенсії приймаються районними (міськими) управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

  Таким чином, прямий обов'язок по нарахуванні та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладений саме на Управління Пенсійного фонду України у м. Шостка Сумської області, тобто за місцем його проживання.  

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача виплачувати йому з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 20.09.2010 року щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком суд вважає обгрунтованими, виходячи з того, що відповідач повинен був провести нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з січня 2009 року та січня  

        2010р., оскільки на 2009 рік та на 2010р. дія положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не зупинялась і сам відповідач не надав належного обгрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилась часткове нарахування та виплата вказаного підвищення в цей період.    

  Між тим, виходячи зі змісту позову та для більш повного захисту порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2. ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню  приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язати його нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії як "дитині війни" з 09.07. 2007 року по 31.12. 2007 року та з 22.05. 2008 року по 31.12. 2008 року за 2009 рік та по день розгляду справи по суті - тобто до 19.10.2010 року.  

  Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94  КАС України.    

  Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 6-14, 71, 94, 95, 100, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  

П О С Т А Н О В И В :  

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області задовІльнити.  

  Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Шостка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її до 30% мінімальної пенсії за віком, з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року за 2009 рік та з 01.01.2010 року по 19.10.2010 рік.  

  Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 гривні 40 КОП..    

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд, через Шосткинський міськрайсуд протягом  10 днів з дня отримання копії постанови.  

    Суддя :             Л.С.БОНДАРЕНКО.