ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 р. | № 35/523 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Кочерової Н.О., |
суддів: | Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
за участю представників сторін: |
від позивача – | Кіора А.І.; |
від відповідача – | не з'явилися; |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007р. |
у справі | №35/523 господарського суду Донецької області |
за позовом | ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" |
до | ТОВ "Комплект" |
про | стягнення 51 785,33 грн. |
ВСТАНОВИВ:
ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” м.Маріуполь звернулось з позовом до ТОВ “Комплект” м.Маріуполь про стягнення 60573,36 грн. боргу в зв'язку з неоплатою користування електромережами позивача та 2367,86 грн. пені.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.07 у справі № 35/523 ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” м.Маріуполь в позові відмовлено в зв’язку з визнанням договору № 2924 від 26.06.01 р., який був покладений позивачем в основу позовних вимог, таким, що був неукладеним.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007 у справі № 35/523 зазначене судове рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” просить скасувати ці судові рішення як такі, що прийняті з порушенням процесуального закону, зокрема ст. 49 Господарського процесуального кодексу України; справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку попередніми судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
Між сторонами у справі 26.03.2003 був укладений договір № 2924 “Про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача (ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”).
Предметом позову є стягнення боргу в сумі 60 573 грн. ( з урахуванням збільшення позивачем суми позову), який виник внаслідок неоплати за користування електричними мережами та сума компенсації за перетоки реактивної електроенергії.
Задовольняючи позов попередні судові інстанції прийшли до висновку про необгрунтованість позову з підстав, що викладені в їх мотивувальній частині.
Верховний Суд України в ч.3 п.1 Постанови Пленуму від 29.12.1976 № 11, з наступними змінами –“Про судове рішення” роз’яснив, що обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини справи, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте, місцевий та апеляційні господарські суди не дотримались наведених роз’яснень та вимог відповідно п.3 ст. 84, п.7 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України.
Суди не вжили заходів для встановлення дійсних обставин справи та правовідносин сторін, що унеможливило здійснення юридичних висновків, які грунтувались би на матеріалах справи.
Відповідно з додатком № 5 до Договору № 2924 від 26.06.2003 тариф на сумісне використання електричних мереж повинен враховувати фактичні затрати Основного споживача та погоджуватись з субспоживачем, а в разі недосягнення згоди –з територіальним представництвом НКРЕ, з послідуючим повідомленням про це субспоживача.
Але дотримання цього порядку при виставленні ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” рахунків судами не перевірялось. Вони обмежились лише констатацією факту про відсутність погодження цін з субспоживачем.
Виходячи з умов договору, для встановлення вартості плати за користування електричними мережами, наявність погодження її з субспоживачами не є визначальним, оскільки є можливість узгодити тариф з територіальним представництвом НКРЕ.
Але наявність такого узгодження судами не встановлювалась та не оцінювалась.
Крім того, в порушення приписів ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України судами не досліджені всі обставини, що стосуються обліку активної і реактивної електроенергії, відповідно з вказівками Вищого господарського суду України, які викладені в його постанові від 14.12.2006 у справі № 35/523, при направленні справи на новий розгляд.
Відповідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій, справа підлягає передачі на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007 та рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2007 у справі № 35/523 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко