Справа № 2-1147
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
у складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,
при секретарі: Димовій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_12, територіальної громади м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради Запорізької області, про визнання неналежними особі самовільно збудованих будівель та споруд, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 24.10.1996р., йому на праві власності належить 1/14 частина житлового будинку АДРЕСА_1, що фактично складає квартиру № 11. Інші частки цього ж будинку належать 12 співвідповідачам по справі.
Між позивачем та відповідачами існує роздільний по квартирний порядок користування кімнатами будинку та надвірними спорудами, який склався при колишніх власниках.
Домоволодіння по АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці площею 2052 м2, по нормам 2058,0 м2. До складу належної позивачу 1/14 частини домоволодіння входять приміщення кв.11: коридор І, площею 5,3 м2; кімната 6, площею 12,6 м2; кухня 5, площею 10,2 м2. Всього загальною площею 28,1 м2, із них житлова площа 12,6 м2, допоміжна – 10,2 м2.
Відповідно до даних технічного паспорту на будинок станом на 11.09.2009р., на території домоволодіння знаходяться наступні самовільні споруди: тамбур „Б-7”, сіни „В-4”, літні кухні „Ч-1” та „М”, сараї „Ч” та „Щ-1” та вбиральня-душ „К”, крім того в будинку „В” самовільно переобладнано кімнату 5 квартири 13. Всі ці споруди та переобладнання зробили інші співмешканці та співвласники, позивач за весь цей час в цьому домоволодінні не проживав.
Наявність вищезазначених самочинно збудованих споруд перешкоджає позивачу розпорядитися своєю часткою будинку, договір про відчуження якої підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації в силу припису ст. 657 ЦК України. Адже відповідно до п. 63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. N 20/5, крім правовстановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Коли з витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно видно, що власник, наприклад, житлового будинку здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову, у тому числі перепланування житлового будинку, переобладнання нежитлового приміщення в житлове і навпаки, або звів чи зводить господарські, побутові будівлі та споруди без установленого дозволу або без належно затвердженого проекту чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, нотаріус вимагає подання рішення органу місцевого самоврядування про дозвіл здійснити перебудову, прибудову, перепланування чи звести господарські, побутові будівлі та споруди. При відсутності такого рішення нотаріус відмовляє в посвідченні договору відчуження житлового будинку, власником якого здійснено таку перебудову, прибудову, переобладнання чи зведено господарські побутові будівлі та споруди.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на ст.ст. 319, 391 Ц України, відповідно до яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядженням своїм майном.
У зв'язку з цим позивач вимушений захистити своє право власності на частку житлового будинку, усунувши перешкоди в здійсненні розпорядження належною йому часткою, шляхом визнання в судовому порядку того, що вищезазначені самочинно збудовані споруди та переобладнання йому не належать.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_13 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
У судове засідання відповідачі не з’явились та направили письмові заяви в яких просили розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню і в порядку ст. 174 ЦПК України є підстави ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги визнаються відповідачами по справі, підтверджуються наданими письмовими доказами та визнання відповідачами позовних вимог не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права відповідає ч.2 ст. 16 ЦК України. За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 16, 319, 391 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 60, 174, 212 – 215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неналежними ОСОБА_1 самочинно збудовані споруди – тамбур „Б-7”, сіни „В-4”, літні кухні „Ч-1” та „М”, сараї „Ч” та „Щ-І” та вбиральня-душ „К”, і самовільно переобладнаної кімнати № 5 квартири № 13 в будинку „В”, які знаходяться на території домоволодіння № 28 по вулиці Дюміна в м. Бердянськ Запорізької області.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд в порядку, передбаченому ст.ст. 292-296 ЦПК України, протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду .
Сторони можуть отримати повне рішення суду з 01.12.2010р. з 15-00 годин.
Суддя: О.Г. Пахоменко