Справа № 2-9521
2010р .
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
у складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,
при секретарі: Димовій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянськ цивільну справу за позовом Бердянської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Комунальне підприємство „Житлосервіс-7” м. Бердянськ, виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин, -
ВСТАНОВИВ :
19.10.2010р. Бердянська міська рада Запорізької області звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 (а.с.2-4).
19.11.2010р. позивач уточнив свої вимоги та додатково просив визнати такими, що втратили право користування зазначеним житловим приміщенням громадян ОСОБА_1. та ОСОБА_2 (прізвище до укладення шлюбу - ОСОБА_1) та зобов’язати їх звільнити вказане жиле приміщення від стороннього майна, яке в ньому знаходиться. Крім того просили скасувати реєстрацію місця проживання цих відповідачів за вказаною адресою та позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування зазначеною квартирою, залишити без розгляду (а.с.33-35).
Ухвалою суду від 13.12.2010р. вказана вище заява про залишення частини позовних вимог (щодо ОСОБА_3.) без розгляду задоволена.
В обґрунтування своїх вимог позивач заявив, що згідно даних Комунального підприємства з технічної інвентаризації від 08.10.2010р. житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади міста Бердянська в особі Бердянської міської ради, АДРЕСА_1 цього будинку не приватизована.
Згідно відомостей Комунального підприємства «Житлосервіс-7» станом на 08.10.2010р. в зазначеній квартирі названого будинку зареєстровано місце проживання відповідачів по справі - ОСОБА_1, яка є наймачем цієї квартири та її повнолітньої доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка до укладення шлюбу - 16.10.2010р. мала прізвище „Бєсєдіна”. Квартирна плата щодо спірного житлового приміщення відповідачами протягом п’яти років зовсім не сплачувалась, а за 2010 рік комунальні послуги та заборгованість була сплачена жовтні місяці, тобто після звернення до суду з цим позовом, що підтверджується копією особистого рахунку НОМЕР_2.
05.04.2010р. комісією КП «Житлосервіс-7» в присутності мешканців квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 цього ж будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно, проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 цього будинку, про що складено акт, відповідно до яких в цій квартирі протягом довгого часу ніхто не мешкає, двері замкнуті на ключ, в двері вставлені рахунки на оплату за воду та тепло. Відсутність зазначених осіб за зареєстрованим місцем проживання підтверджується результатами повторних обстежень цієї ж квартири (АДРЕСА_1) комісією КП «Житлосервіс-7», за результатами яких складено акти від 13.07.2010р. та 11.10.2010р.
Територіальна громада міста Бердянська в особі Бердянської міської ради є власником спірного житлового приміщення. Відповідно до ст.ст. 10, 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" суб'єктами права комунальної власності територіальної громади є відповідні ради.
Також, позивач посилався на статтю 319 Цивільного кодексу України, яка встановлює право власника розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Розпорядження житловим фондом, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Бердянська здійснюється Бердянською міською радою та її виконавчим комітетом згідно з вимогами закону.
Відповідачі ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2 не проживають безперервно в квартирі АДРЕСА_1 понад шість місяців, тобто у період з 05.04.2010р. по 11.10.2010р., який підтверджено вказаними вище актами, але фактично зі слів сусідів та згідно названих актів обстеження відповідачі не проживають у спірній квартирі без поважних причин та не використовують її за призначенням більше п'яти років. За бронюванням квартири в установленому законом порядку відповідачі до виконавчого комітету Бердянської міської ради не зверталися. Раніше за цією ж адресою разом з відповідачами була зареєстрована та проживала рідна сестра відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка відповідно до рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з 01.01.1997р. визнана безвісно відсутньою, а знята з реєстраційного обліку відповідачами по справі лише після звернення до суду Бердянської міської ради з цим позовом – з 03.11.2010р.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також представник останньої за довіреністю ОСОБА_9 позовні вимоги не визнали і просив у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своїх заперечень пояснили, що вони ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2.), дійсно, приблизно з початку 2008 року не проживають в спірній квартирі АДРЕСА_1 за вищезазначеною адресою в зв’язку з тим, що з цього часу, в зв’язку з тяжким матеріальним становищем та працевлаштуванням відповідача ОСОБА_1 переїхали в м. Маріуполь Донецької області, де до цього часу по найму знімають житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4, куди фактично перевезли майже всі свої меблі і речі.
До спірної квартири, де залишилися належні їм трюмо, стіл, стілець, частково білизна, вони періодично навідувалися – приблизно один раз на тиждень, самий великий термін їх відсутності у цій квартирі складає три тижні. В зв’язку з тим, що в спірній квартирі був прорив води в трубопроводі, то поли, стіни та все вказане майно було залито, а речі погнили. Відповідач ОСОБА_1 почала працювати продавцем овочів та риби на центральному ринку в м. Маріуполь з початку 2008 року, графік роботи складав з 6-30 годин до 19-00 годин, без вихідних. Звільнилась з ринку у жовтні 2010 року, зараз поки ніде не працює, але по цей день продовжує проживати у Маріуполі за зазначеною адресою. Відповідач ОСОБА_2 після укладення шлюбу з ОСОБА_10 16.10.2010р. переїхала проживати до чоловіка та його батьків у м. Маріуполь, де її чоловік і працює. Вона та її чоловік мають намір проживати в спірній квартирі. Відповідач ОСОБА_2 в зв’язку з навчанням у навчальному закладі в м. Бердянськ три рази на рік – на період учбової сесії приїздила до Бердянська і проживала у спірній квартирі. Вважають, що позивач не довів факт їх безперервного проживання в спірній квартирі більше шести місяців. Заборгованість за комунальні послуги за 6 років сплатили лише після звернення позивача до суду з цим позовом – в жовтні-листопаді 2010 року.
Представники третіх осіб – Комунального підприємства „Житлосервіс-7” м. Бердянськ та виконкому Бердянської міської ради за довіреностями - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відповідно, не заперечували проти задоволення позовних вимог та вважали їх обґрунтованими.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, які підлягають задоволенню, оскільки вони в повному обсязі підтверджуються наданими документами і показаннями свідків.
Так, згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей термін за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а у разі суперечки – судом.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад установлені строки, проводиться в судовому порядку.
Відповідачі не надали суду належні та допустимі докази про поважність причин їх відсутності в спірній квартирі понад шести місяців та не використання її за призначенням.
Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15. факти не мешкання відповідача в спірній квартирі безперервно понад 6 місяців, підтвердили. Їм відомо, що відповідачі спроб вселитися в спірну квартиру не робили і їм в цьому ніхто не перешкоджав.
У судовому засіданні найшли своє підтвердження факти того, що відповідачі тривалий час – приблизно п’ять років не використовували спірне житлове приміщення за призначенням і не проживали в ньому без поважних причин безперервно понад шість місяців - з 05.04.2010р. по 11.10.2010р., постійно мешкають та працевлаштовані за межами м. Бердянськ Запорізької області, у м. Маріуполь Донецької області, і тому втратили право користуватися спірною квартирою. Щодо спростування вищезазначених обставин, які найшли своє підтвердження в судовому засіданні, відповідачі доказів не надали.
Відповідно до ст.ст. 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позовні вимоги в повному обсязі підтверджуються наданими копіями документів: актами обстеження спірного житлового приміщення від 05.04.2010р., 13.07.2010р. та 11.10.2010р. (а.с.5-7), довідкою КП по технічній інвентаризації від 08.10.2010р. № 1157 про знаходження спірної квартири на балансі територіальної громади м. Бердянськ (а.с.8), довідками про реєстрацію місця мешкання відповідачів в спірній квартирі № 794 від 08.10.2010р., № 32/7-23651 від 28.10.2010р., № 750 від 30.11.2010р. (а.с.9, 14, 69), свідоцтва про реєстрацію укладення шлюбу відповідачки ОСОБА_2 16.10.2010р. в Жовтневому відділі РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області (а.с.44), особовим рахунком № НОМЕР_1 БГС „Житлосервіс-7” , ЗАТ „Бердянське підприємство теплових мереж” № 4485 від 26.11.2010р. на ім’я ОСОБА_1 про несплату комунальних платежів за термін з 01.12.2003р. по 01.10.2010р. (а.с.10, 45-48), поштовими довідками про неможливість вручення судових повісток відповідачам по справі (а.с.59-62), оголошеннями у газеті про виклик відповідачів у судове засідання (а.с.20, 31), рішенням Бердянської міської ради № 31 від 28.01.2010р. про звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовів до суду (а.с.11).
Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідачів звільнити спірне жиле приміщення від стороннього майна, яке в ньому знаходиться, а також щодо скасування реєстрації місця їх проживання за вказаною адресою, задоволенню не підлягають, з огляду на те, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги Бердянської міської ради Запорізької області задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Бердянської міської ради Запорізької області понесені витрати при звернені до суду з позовом – на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді у розмірі 37,00 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд в порядку, передбаченому ст.ст. 292-296 ЦПК України, протягом 10 днів з дня його проголошення.
Сторони можуть отримати рішення суду в повному обсязі з 29.12.2010р. з 15-00 годин.
Суддя: О.Г. Пахоменко