Справа № 2-1034, 2010 року  

  Р І Ш Е Н Н Я  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  14 грудня 2010 року     Ставищенський районний суд Київської області в складі:  

головуючої – судді:       Скороход Т. Н.,  

при секретарі:       Соколовій О.А.,  

за участю позивача:                                          ОСОБА_1,  

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської районної державної адміністрації, Управління Держкомзему  в Ставищенському районі про визнання державного акта недійсним,  -  

  ВСТАНОВИВ:  

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2, спадщину після смерті якого прийняв він (позивач) як спадкоємець за заповітом, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.  

На час смерті його батько ОСОБА_2 був власником земельної частки (паю), яка належала йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2.  

Восени 2004 року ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯБ № 136368 на ім’я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ставищенської РДА від 19 серпня 2004 року № 546 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,222 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та зареєстрованого 25 серпня 2004 року у Книзі Записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2624.  

При отриманні вказаного Державного акта у ОСОБА_2 був вилучений сертифікат, який був правовстановлюючим документом при реалізації права на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".  

Проте, оформити право на спадщину на вказану земельну ділянку (виділену в натурі земельну частку (пай)) він позбавлений можливості, оскільки вказаний правовстановлюючий документ не може бути прийнятий для вчинення нотаріальних дій, так як не відповідає вимогам законодавства, зокрема, як вбачається із повідомлення Ставищенського РВ КОФ ДП „Центр державного земельного кадастру” № 565 від 23.11.2010 року  запис про державну реєстрацію вказаного державного акту у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі здійснений 5 липня 2005 року за № 010534900253 на ім’я ОСОБА_2, крім того реєстраційний номер, присвоєний державному акту, має складатися із дванадцятирозрядного числа тоді як реєстраційний номер вказаного документу є чотирирозрядним.  

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на бланку серії ЯБ № 136368 на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації від 19 серпня 2004 року № 546 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,222 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.  

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві.  

Представники відповідачів Ставищенської районної державної адміністрації та Управління Держкомзему у Ставищенському районі в судове засідання не прибули. Відповідачі - Ставищенська районна державна адміністрації та Управління Держкомзему у Ставищенському районі направили до суду листи, в яких позовні вимоги визнали, просять справу розглядати без участі їх представників.  

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, письмові заяви відповідачів Ставищенської районної державної адміністрації та Управління Держкомзему у Ставищенському районі про визнання позову та перевіривши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.  

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2, спадщину після смерті якого прийняв позивач, як спадкоємець за заповітом, посвідченим 29 листопада 2005 року секретарем виконкому Іванівської сільської ради, за реєстром № 106, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.  

На час смерті ОСОБА_2 був власником земельної частки (паю), яка належала йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2.  

Восени 2004 року ОСОБА_2 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯБ № 136368 на ім’я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ставищенської РДА від 19 серпня 2004 року № 546 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,222 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зареєстрованого 25 серпня 2004 року у Книзі Записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2624.  

Проте, оформити право на спадщину на вказану земельну ділянку (виділену в натурі земельну частку (пай)) позивач позбавлений можливості, оскільки вказаний правовстановлюючий документ не може бути прийнятий для вчинення нотаріальних дій, так як не відповідає вимогам законодавства, зокрема, як вбачається із повідомлення Ставищенського РВ КОФ ДП „Центр державного земельного кадастру” № 565 від 23.11.2010 року запис про державну реєстрацію вказаного державного акту у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі здійснений 5 липня 2005 року за № 010534900253 на ім’я ОСОБА_2, крім того реєстраційний номер, присвоєний державному акту, має складатися із дванадцятирозрядного числа тоді як реєстраційний номер вказаного документу є чотирирозрядним.  

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  

Згідно частини 1 статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та  його державної реєстрації.  

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" №19-52-ІV  (набрав чинності 03.08.2004 року) регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Згідно статті 3 вказаного Закону права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.  

Відповідно до п.п.2.9, 3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право  приватної власності на землю,  право колективної власності на  землю,  право власності на  землю і  право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року та зареєстрованої в Мінюсті України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, заповнення, видача та державна реєстрація державних  актів  на  право  власності  на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.  

У відповідності до п.п. 8.1, 8.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему №174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962, з наступними змінами, реєстраційний  номер  присвоюється  державному  акту  на право  власності  на  земельну  ділянку в момент здійснення його державної реєстрації. Реєстраційний номер складається: з дворозрядного числа,  яке відповідає номеру розділу книги реєстрації;  двохрозрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року;  трирозрядного числа, яке є  кодом оператора (реєстратора),  що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі;  п'ятирозрядного числа,  що починається з одиниці  з початку  нового  року  та  збільшується  на  одиницю  при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на  земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.  

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що вищевказаний державний акт на право власності на землю не відповідає вимогам вищевказаного законодавства, оскільки дата державної реєстрації вказана в оригіналі Державного акта не відповідає запису в Державній книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, крім того, реєстраційний номер, що йому присвоєний (2624), є не дванадцятирозрядним числом, а чотирирозрядним, і оскільки позов відповідачами визнається, - суд приходить до висновку, що цей державний акт на право власності на землю слід визнати недійсним, а позовні вимоги слід задовольнити.  

Оскільки відповідачі до пред’явлення позову про визнання державного акта недійсним і в судовому засіданні не оспорювали цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на них не може бути покладений обов’язок по відшкодуванню судових витрат.  

Керуючись ст. 125 ЗК України, ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" №19-52-ІV, п. п. 2.9, 3.1, 3 2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року та зареєстрованої в Мінюсті України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, п.п. 8.1, 8.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему №174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962 (з наступними змінами), ст. ст. 3, 10, 11, 60, 131, 213-215 ЦПК України,  суд, -  

  ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на бланку серії ЯБ № 136368 на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації від 19 серпня 2004 року № 546 на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,222 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва - недійсним.  

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя