Судове рішення #12945676

                                                                                         Справа № 2-7720/2010р.                                                  

                                             Р І Ш Е Н Н Я

                          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                        

 19 листопада 2010  року     Зарічний районний суд м.Суми в складі:

                                               головуючого судді – Собини О.І.

                                               при секретарі – Біріній Ю.М.

                                               з участю адвоката – ОСОБА_1,

                                              представника  - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-тя особа: ОСОБА_5   про визнання правочину недійсним, -

                                   В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги мотивував тим, що відповідно до  заяви від 05.10.2007 року відповідач став учасником та  слухачем в тренінговій системі , яка належала ТОВ “Глобальна система тренінгів”, якою керував громадянин США ОСОБА_6. 11.10.2007 року , відповідач , бажаючи укласти договір позики з громадянином США ОСОБА_6 передав  грошові кошти в розмірі 80000 доларів США . ОСОБА_5 для подальшої передачі  вказаних  грошових коштів  громадянину США ОСОБА_6. Про отримання грошових коштів  в розмірі 202000 грн.00 коп., що еквівалентно 40000 доларів США, для подальшої передачі  вказаних грошових коштів США ОСОБА_6 ОСОБА_5 було видано ОСОБА_4 приходний касовий ордер . У зв”язку з тим, що на момент передачі відповідачем грошових коштів договір позики  підписаний з ОСОБА_6 не був  та враховуючи прохання відповідача  11.10.2007 року був підготовлений проект договору позики  для підписання його між ним  та ОСОБА_4 При цьому в тексті  проекту договору було зазначено, що він , ОСОБА_3, повинен діяти від свого імені, крім того одержати грошові кошти від відповідача та зобов”язаний їх йому повернути. Він знав, що грошові кошти , зазначені в договору № 17 від 11.10.2007 року ОСОБА_4 вже передав через ОСОБА_9 на користь громадянина США ОСОБА_6, тому вважав даний договір таким , що не породжує для нього ніяких правових наслідків. Відповідач знав, що грошові кошти в сумі 202000 грн.00 коп. будуть передані через ОСОБА_5 на користь громадянина США ОСОБА_6 та чекав від нього не тільки виконання вказаного договору, але й виплати процентів. Вподальшому, протягом 2007-2008 років ОСОБА_4  отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі понад 440000 грн.00 коп., в тому числі і у вигляді процентів. На даний час відповідач вимагає від нього повернення  вище вказаних грошових коштів, а тому він вимушений звернутись за захистом свого порушеного права. Вважає, що вказаний договір є недійсним, оскільки даний правочин не був направлений на реальне настання правових наслідків, а також у зв”язку з його безгрошовістю.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і суду пояснив, що дійсно він та відповідач  були учасниками компанії,  яка належить громадянину США ОСОБА_6 і ними вносились кошти в проекти, які пропонувались даним громадянином. Для цього учасниками компанії вносились грошові кошти, які приймались призначеними казначеями, в тому числі і ОСОБА_5. Відповідач прийняв участь в бізнес проекті ОСОБА_6 і вніс  11.10.2007 року  кошти в розмірі 80000 доларів США, які отримала його дружина в якості банківського кредиту, передавши в іпотеку банку квартиру. Оскільки відповідач бажав вкласти зазначені кошті в різні проекти, але на той момент діяв лише один проект , а дія інших була вже припинена, тому він передав ОСОБА_5 всі гроші з яких забажав щоб 40000 доларів, що на той час було еквівалетно 202000 грн.00 коп. були вкладені  в діючий проект, про що йому було видано прибутковий  касовий ордер , а на іншу частину коштів , які він бажав вкласти в інші проекти, дія яких вже припинилась ОСОБА_5 не мала можливості видати йому розписку без узгодження цього з головною бухгалтерією, тому відповідач наполегливо попросив його виписати на цю частину коштів, хоча б тимчасову розписку та укласти договір. Даний проект договору і розписку склав сам відповідач, а він лише підписав його . Будь-які кошти він від відповідача не отримував і не мав наміру отримувати, оскільки був досить забезпеченою людиною і , крім того, ніколи не взяв би в позику грошові кошти під 300% річних як зазначено в договорі.   Просить задовільнити його позовні вимоги і визнати зазначений договір недійсним, оскільки коштів він від відповідача не отримував і не мав наміру отримувати.

Відповідач в судовому засіданні  позов не визнав і зазначив, що на прохання позивача він 10.10.2007 року в приміщенні банку передав позивачу в позику грошові кошти в сумі 70000 доларів США, які його дружина отримала в кредит від банку , передавши в іпотеку квартиру. В цей день позивач не видав йому розписку про отримання коштів, а наступного дня видав йому розписку та підписав договір на отримання в позику коштів в сумі 202000 грн.00 коп., що на той час було еквівалентно 40000  доларів США. Хоча сума коштів зазначена в договору не відповідала сумі коштів фактично переданих позивачу, але він погодився на отримання зазначеної розписки та договору.  Повернення коштів він почав вимагати від позивача в 2010 році. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

3-тя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно була казначєєм в кампанії ОСОБА_6 і в її обов”язки входило приймати кошти від учасників компанії на різні бізнес-проекти  .  11.10.2007 року  ОСОБА_4  вніс їй кошти для передачі ОСОБА_6 в сумі 80000 доларів США, але оскільки він бажав, щоб дані кошти були вкладені в різні бізнес-проекти, але на той час діяв лише один бізнес-проект, тому він забажав щоб половина зазначених коштів , а саме 40000 доларів США, що еквівалентно  202 000 грн.00 коп. було вкладено в один бізнес-проект під 300 % річних на що вона видала прибутковий касовий ордер, а за іншу частину коштів вона повинна була узгодити з головною бухгалтерією, яка знаходилась в м.Севастополі чи можливо вкласти ці гроші в проекти дія  яких закінчилась. Вподальшому  з цих залишених 40000 доларів США відповідача 10000 доларів він вклав в придбання лімузіна, а по 15000 доларів вклав в два бізнес-проекти по розвитку міста. Оскільки 11.10.2007 року вона не мала можливості  видати відповідачу розписку на отримання від нього 40000 доларів США, а він наполягав на отриманні хоч будь-яких підтверджень передачі цих коштів, тому він почав наполягати щоб ОСОБА_3.В. видав йому таку розписку та підписав договір і вона бачила як відповідач сам заповнив договір та розписку , а позивач її підписав. Наполягає, що позивач 11.10.2007 року будь-яких коштів від відповідача не отримував, а всі кошти були передані їй для передачу ОСОБА_6. Кошти були в банківськиій упаковці і їїї ніхто не розпаковував  і не перераховував.   Просить задоволити позовні вимоги позивача в повному обсязі.  

Суд, заслухавши сторони, їх представників, свідків , дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволеню з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що сторони були учасниками компанії , яка належить громадянину США ОСОБА_6 і вкладали свої особисті кошти в бізнес-проекти зазначеного громадянина оформлюючи ці правочини як договори позики.  

Відповідач прийняв участь в бізнес проекті ОСОБА_6 і вніс  11.10.2007 року  кошти в розмірі 80000 доларів США, які  передав казначею компанії ОСОБА_5 Дані кошти були отримані дружиною відповідача в якості банківського кредиту під заставу квартири. На суму 202 000 грн.00 коп., що еквівалентно на той час 40000 доларів США ОСОБА_10 було видано ОСОБА_4 приходний ордер ВВВВ № 006050  ( а.с.11) .Оскільки відповідач бажав вкласти зазначені кошті в різні проекти, але на той момент діяв лише один  бізнес -проект , а дія інших була вже припинена, тому ОСОБА_5 не мала можливості видати йому  приходний ордер на іншу половину коштів  без узгодження цього з головною бухгалтерією, тому відповідач  попросив позивача  виписати на цю частину коштів, хоча б тимчасову розписку та укласти договір. Даний проект договору  № 17 від 11.10.2007 року і розписку склав сам відповідач, а позивач лише підписав його ( а.с.12) .

Зазначені обставини підтверджуються і поясненнями свідків ОСОБА_11, ,  ОСОБА_12, які суду пояснили що кошти відповідачем для ОСОБА_6 передавались через ОСОБА_5, яка була одним з казначєєв кампанії ОСОБА_6 про що відповідачу було видано приходний касовий ордер  на 202000 грн.00 коп. На іншу частину коштів ОСОБА_13 не мала можливості  видати приходний касовий ордер без узгодження  щодо їх призначення з головною бухгалтерією,  тому ОСОБА_4 сам  особисто заповнив договір позики та розписку про отримання ніби-то ОСОБА_3 в позику 202000 грн.00 коп. під 300% річних, хоча фактично будь-яких коштів від ОСОБА_4 він не отримував і не мав наміру отримувати тим більше під такі дуже високі відсотки.   Вподальшому , друга половина коштів, а саме 40000 доларів США були вкладені відповідачем в інші бізнес-проекти, від чого він отримував високі проценти. Крім того, у зв”язку з тим, що відповідачем  були вкладені в бізнес-проекти кошти отримані під заставу квартири, тому ОСОБА_6 відшкодовувались йому  щомісячні платежі за кредитним договором.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 також підтвердили, що відповідач був активним учасником  компанії , яка належить громадянину США ОСОБА_6 і неодноразово вкладав свої особисті кошти в бізнес-проекти, але  ОСОБА_3 ніколи не отримував в позику від ОСОБА_4 грошові кошти.

Суд критично відноситься до пояснень  ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з того приводу , що кошти в сумі 70000 доларів США були отримані позивачем від відповідача саме в приміщенні каси банку 10.10.2007 року, оскільки  предметом даного позову є визнання недійсним договору № 17 від 11.10.2007 року на отримання від відповідача позивачем в позику коштів в сумі 202 000 грн.00 коп., а не будь-які інші правочини які укладались сторонами в інші дні  та на інші кошти.    

Відповідно до ст.ст.202, 203 ч.5 ЦК України правочином є дія особи , спрямована на набуття , зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. Правочин  має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .Відповідно до ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених  родовими ознаками . Крім того, ч.1 ст.215   та ст.234 ЦК України передбачено, що  підставою недійсності правочину є недодержання  в момент вчинення правочину  стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п”ятою та шостою ст.203 ЦК України , а фіктивним є правочин , який вчинено  без наміру створенні  правових наслідків , які обумовлювалися цим правочином і фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України  обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що 11.10.2007 року відповідач не передавав  позивачеві  в позику кошти в сумі 202000 грн.00 коп., тому суд вважає , що на час підписання договору  з боку позивача не було дій спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені вказаним договором, а тому вказаний договір є фіктивними.

Крім того, сам  відповідач в письмовому запереченні на позов зазначав що він передав позивачеві грошові кошти саме в сумі 202000 грн.00 коп. і саме 11.10.2007 року про що було складено відповідний договір та розписку . В той же  час, в судовому засіданні він в заперечення про позовних вимог зазначив, що кошти  позивачу передав 10.10.2007 року і в сумі 70000 доларів США, але договір укладено не було, а тому він підтвердив той факт , що дійсно грошові кошти в сумі 202000 грн.00 коп. 11.10.2007 року ним позивачеві не передавались. Даний факт підтвердив і сам позивач по справі, а також 3-тя особа ОСОБА_13..

За таких підстав суд вважає за необхідне задовільнити позовні вимоги позивача та визнати договір № 17 від 11.10.2007 року  укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.   недійсними внаслідок їх фіктивності та безгрошовості.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3  судові витрати по справі в сумі 1820 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.202, 203 ч.5, 234, 236, 1046 ЦК України , ст.ст.10, , 60, 61 , 88, 208, 212, 213, 223 ЦПК України, суд, -

                           

                                 В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги  ОСОБА_3 задовільнити.

Визнати договір № 17 від 11.10.2007 року  укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4   недійсними внаслідок їх фіктивності та безгрошовості.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3  судові витрати по справі в сумі 1820 грн.00 коп.

                Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   Особи,  які  брали  участь  у  справі, але не були присутні у  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення, можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом  10  днів  з  дня  отримання  копії  цього  рішення.

               Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

                

 Суддя                                                        Собина О.І.

                                                                                                                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація