Справа № 1-217/2010 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2010 року Липовецький районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді ПОРОХОВОГО Г.І.
при секретарі ПОПРОЦЬКІЙ О.А.
з участю прокурора ДОВГАЛЮК Л.І.
адвоката
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Липовець
кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, в вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України
- в вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.296 КК України
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 22 травня 2010 року біля 01:00 год. та ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні дискотеки та вулиці біля магазину по вул. Леніна в селі Лукашова Липовецького району, де проходила дискотека, грубо порушуючи норми моралі та громадський порядок, безпричинно нанесли ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин зовнішнього носа, перелом коренів 1-го. 2-го зубів верхньої шелепи справа, неповні вивихи 1-ю. 2-го зубів на верхній щелепі зліва, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №1315 від 13.07.2010 року належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Кримінальне переслідування стосовно ОСОБА_2 виділено в окреме провадження у зв’язку з його розшуком.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і дав показання про те, що біля 22:30 год. 21 травня 2010 год. він зайшов на дискотеку, яка знаходиться в приміщенні магазину. Там двоє незнайомців його запитали, де можна придбати горілку. Він сказав, що магазин закритий і він не знає де ще можна купи горілку. Вони якось образливо виразилися стосовно його села, що в ньому не можна знайти горілки, тому це його обурило і вони йому не сподобались. Цього вечора він пив лише пиво. Біля 00:00 год. 22 травня 2010 року він побачив, що один із цих незнайомців танцює на дискотеці, де і він був. Він вирішив його провчити за те, що він образливо виразився стосовно його села, тому підійшов до нього і двічі дарив його кулаком в обличчя. Цей хлопець стояв у вуглі і на підлогу він не падав. Його відтягнув в сторону ОСОБА_4. Цим часом цей хлопець на ім'я ОСОБА_3 вибіг на вулицю. Чи ще хтось бив ОСОБА_3 в приміщенні дискотеки він не бачив. На дискотеці тоді були присутні ОСОБА_2, ОСОБА_5. Всі дівчата були на вулиці. Коли ОСОБА_4 його відпустив, то він вийшов на вулицю і побачив, що ОСОБА_3 біжить в сторону пам'ятника, а за ним бігли ОСОБА_2. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і він біг останній. Коли вони наздогнали ОСОБА_3, то він одразу один раз вдарив його рукою в обличчя. ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 ногою і той внаслідок цього удару впав на землю. Коли ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3, то йому на руку бризнула кров. На землі ОСОБА_3 ніхто на бив. В вчиненому щиро кається, частково відшкодував завдані збитки.
. Вина підсудного доведена повністю показами потерпілого ОСОБА_3 свідків та матеріалами кримінальної справи.
Потерпілий ОСОБА_3 суду засвідчив, що 21 травня 2010 року біля 22:00 год. він разом із своїм товаришем ОСОБА_7 поїхав на велосипеді в село Лукашкова, Липовецького району. Разом із ним він пішов на дискотеку, яка знаходиться в приміщенні магазину в даному селі. Там вони танцювали разом із їх знайомими дівчатами на ім'я ОСОБА_16 і ОСОБА_6. Вони нічого ввечері спиртного не вживали, лише вдень випили пиво. Неподалік танцювала компанія невідомих хлопців та дівчат. Коли його товариш вийшов на вулицю, то до нього підійшов хлопець середнього зросту та світлим волоссям і запитав у нього чому вій сюди прийшов. Він відповів, що просто потанцювати і цей хлопець безпричинно кілька раз вдарив його руками в обличчя. Потім підбіг ще один та вдарив його і він впав на підлогу, де його почали бити ногами. Він відчував, що його б'є не менше чотирьох чоловік, але не бачив їх, адже закрив обличчя руками. Потім він встав та хотів вибігти з приміщення. Але на середині танцювальної площадки його хтось взяв за одяг та вдарив в обличчя рукою, проте він вирвався і вибіг на вулицю, де побіг в сторону від даною магазину. Коли він тікав, то побачив, що за ним біжить біля п’ять чоловік. Потім на ходу він хотів подзвонити матері, але не встиг, адже його наздогнали і збили з ніг. Телефон випав з рук і він закрився руками, лежачи на землі. Його били ногами біля 4-5 чоловік. Коли вони перестали, то він взяв в руки телефон, проте його знов вибили і хтось взяв телефон в руки. Він сказав віддайте телефон, але потім хтось вдарив його і він втратив свідомість. Коли він прийшов до свідомості то біля нього нікого вже не було. Потім підійшла компанія біля 3-х хлопців і однієї дівчини. Вони запитали у нього хто сто він та звідки, запропонували завести додому, проте він відмовився, адже боявся, що вони його теж можуть відвести в сторону і побити. Потім він знайшов телефон і подзвонив ОСОБА_7 С, який прийшов до нього і вони поїхали на велосипедах додому. З дому він із матір'ю пішов на швидку допомогу. Тієї ж ночі його було і госпіталізовано в Лиловецькій ЦРЛ де він лікувався до 2 червня 2010 року. Потім він лікувався амбулаторно вдома, відвідуючи лікарню щодня близько трьох тижнів. Коли він приїхав додому то виявив зникнення золотого ланцюга та 200 грн.. які лежали нього в кишені спортивної куртки. Внаслідок даної бійки в нього було пошкоджено мобільний телефон «Нокіа 1600», одяг: спортивна кофта, штани та футболка. Золотий ланцюг він втратив в приміщеній магазину, де його о схопили за одяг. Заявлений цивільний позов підтримує у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_7 суду засвідчив що 21 травня 2010 року біля 22:00 год. він разом із своїм товаришем ОСОБА_8 поїхав на велосипеді в село Лукашкова, Липовецького району, на дискотеку, яка знаходиться в приміщенні магазину в даному селі. Там вони танцювали разом із їх знайомими дівчатами. Спиртного вони не вживали, лише вдень випили пиво. Неподалік танцювала компанія невідомих хлопців та дівчат. Коли він вийшов на вулицю, то до нього підійшов хлопець середнього зросту та світлим волоссям і запитав у нього чому вій сюди прийшов. Він відповів, що просто потанцювати і цей хлопець безпричинно кілька раз вдарив його руками. ОСОБА_3 також побили ці хлопці.
Відповідно до вимог ст..306 КПК України суд оголосив свідчення свідка ОСОБА_9 с яких слід, що він в період час з 00:00 до 01:00 год. 22 травня 2010 року сидів на лавках зі своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_11. В цей період часу вони побачили, що від приміщення дискотеки, що знаходиться в магазині побіг натовп. В темноті він не бачив хто саме біжить. Він почув, що хтось когось б’є а тому підбіг до цього натовпу разом із ОСОБА_10 До них також підійшов ОСОБА_4. Вони втрьох почали розбороняти дану бійку. Билось біля 4-5 чоловік. Він з ОСОБА_4 відтягну подалі ОСОБА_1. ОСОБА_6 відтягнув в сторону хлопця, якого били. Напевно, що не всі бились, а хтось просто дивися, адже ОСОБА_10 ніхто не заважав забрати потерпілого в сторону. Потім ОСОБА_1 хтось забрав до магазину, а він з ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_12, який був уже на дорозі разом із хлопцем якого били. Вони цього немісцевого хлопця розпитували хто він і звідки. Він сказав, що його звати ОСОБА_3 і він з міста Липовця. ОСОБА_3 потім комусь дзвонив і сказав, що його побили. Потім він встав і пішов по дорозі, а вони розійшлись по домах. Хто ще крім ОСОБА_1 бився із ОСОБА_8 він не бачив.
Свідок ОСОБА_5 суду засвідчив, що він 22 травня 2010 року біля 00:00 год. був в приміщенні дискотеки, що знаходиться в магазині по вул. Леніна в селі Лукашкова. Приблизно в цей час він побачив, що ОСОБА_1 вдарив немісцевого хлопця на імені ОСОБА_3 в обличчя рукою. Після того ОСОБА_3 спокійно вийшов на вулицю. Дану бійку розборонив ОСОБА_4. Потім, коли ОСОБА_3 вийшов на вулицю, то ОСОБА_1 вийшов за ним. Він разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_2 вибігли на вулицю та наздогнали ОСОБА_3, бо думали, що він б'ється з ОСОБА_1 Коли вони підійшли, то ОСОБА_3 стояв сам. Потім підбіг ОСОБА_1 та одразу вдарив ОСОБА_3 рукою в обличчя. Він з ОСОБА_4 забрав ОСОБА_1 в сторону, щоб він не бився. В цей момент ОСОБА_14 вдарив ногою в обличчя ОСОБА_3 і він побачив, що на його білу футболку бризнула кров. ОСОБА_3 від цього удару впав на землю. Потім вони відвели в сторону ОСОБА_1 ОСОБА_3 більше ніхто не бив. Того вечора він бачив, що ОСОБА_3 був у стані алкогольного сп'яніння, адже чув від нього запах алкоголю
Свідок ОСОБА_13 суду засвідчив про те, що він 22 травня 2010 року біля 00:00 год. сидів на лавці біля приміщення дискотеки, що знаходиться в магазині по вул. Леніна в селі Лукашкова. Приблизно в цей час він побачив немісцевого хлопця на ім'я ОСОБА_3, який вибіг з дискотеки, а потім зупинився і сказав навіщо його б'ють, а потім пішов далі. Потім за ОСОБА_8 побіг ОСОБА_5. ОСОБА_2, які його наздогнали і просто з ним говорили. Він теж до підійшов. Потім підбіг ОСОБА_1 та одразу вдарив ОСОБА_8 рукою в обличчя. Він бачив, як ОСОБА_5 з ОСОБА_4 забрав ОСОБА_1 в сторону, щоб він не бився. ОСОБА_3 присів, а ОСОБА_2 вдарив його ногою в обличчя і ОСОБА_8 впав на землю, а ОСОБА_2 ще раз вдарив його ногою в голову. Коли ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_8, то він побачив, що на його білу футболку бризнула кров, хоч він стояв за 2 м. від них. Потім хлопці відвели в сторону ОСОБА_1 ОСОБА_8 більше ніхто не бив.
Крім повного визнання своєї вини та показів потерпілого та свідків вина ОСОБА_1 в скоєнні ними злочину передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, підтверджується:
- довідкою з Липовецької ЦРП про те, що з 22.5.2010 р. в даному закладі знаходився не стаціонарному лікуванні ОСОБА_3 із діагнозом струс головного мозку, забій зовнішнього носа, переломи коренів зубів, (а.с. 9)
- висновком судово-медичного експерта №1315 від 13.07.2010 р. відповідно до якого ОСОБА_3 отримав гілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми: струсу головного мозку, забою м'яких тканин зовнішнього носа, перелом коренів 1-ю. 2-го зубів верхньої щелепи справа, неповні вивихи 1-ю, 2-го зубів на верхній шелепі зліва, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6. але не більше 21 день) розлад здоров'я чи незначну стійку втрату (до 10%) загальної працездатності. (ас.47.)
Проаналізувавши та оцінивши всі зібрані під час судового слідства докази, суд дії ОСОБА_1 . кваліфікує за ч2 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненою групою осіб.
При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно.
До обставин що пом'якшують його покарання суд відносить щиро розкаявся в вчиненому злочині, частково добровільно відшкодував завдані збитки потерпілій.
До обставин що обтяжують покарання суд відносить, вчинення злочину особою що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Виходячи з наведеного суд вважає що покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді обмеження волі.
Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, а також обставини що пом’якшують його відповідальність, як особа він характеризується лише позитивно, частково відшкодував завдані злочином матеріальні збитки, від злочину тяжких наслідків не настало, ці обставини істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину і дають суду підстави звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання відповідно до ст. 75 КК України.
Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків, суд виходить з того, що досудовим слідством не наведено достатньо обґрунтованих доказів вартості відшкодування, адже суду надані мише позовні заяви про його відшкодування, не надано вартість пошкодженого майна на час вчинення злочину. За таких обставин суд прийшов до висновку про необхідність цивільні позови, в частині відшкодування матеріальних збитків, слід залишити без розгляду, та надати потерпілим можливість відшкодування в цивільному порядку.
Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування моральних збитків, суд враховує глибину моральних та фізичних страждань потерпілого, а також матеріальний стан цивільного відповідача, за таких обставин позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, оскільки шкода виникла у наслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України , -ст.65 КК України
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним в вчинені злочину передбаченого ст. 296 ч.2 КК України та призначити покарання у виді З (трьох) років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням та іспитовим строком 2 (два) роки з умовою що протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 а не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.
Заявлений потерпілим цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків залишити без розгляду.
Заявлений потерпілим цивільний позов в частині відшкодування моральних збитків задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 п'ять тисяч гривень, а в решті заявленого позову відмовити.
Вирок може бути оскаржено до кримінальної палати апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
С У Д Д Я: (Г.І. ПОРОХОВИЙ.)