Справа №-2-61\10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 листопада 2010 року. Суд Червоногвард1йського району міста Макіївки
у складі:
Головуючого: судді Кононихіної Н. Ю.
При секретарі: Негрій І. І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в Місті Макіївці
Цивільну справу за позовом
Дочірньої компанії «Газ України» НАК Нафтогаз України»
до
Управління по обліку , розподілу та приватизації житла м. Макіївки
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Управліючої компанії «Ал*янс-Град» у якості третьої особи
«про відміну наказу про приватизацію квартири, та визнання свідоцтва про право власності і договору куплі - продажу квартири недійсними і виселення »
встановив :
Із позовом до суду звернувся представник Дочірньої компанії «Газ України» НАК Нафтогаз України» до Управління по обліку , розподілу та приватизації житла м. Макіївки , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Управліючої компанії «Ал*янс-Град» у якості третьої особи «про відміну наказу про приватизацію квартири, та визнання свідоцтва про право власності і договору куплі - продажу квартири недійсними і виселення »
Із матеріалів позову вбачається :
у відповідності з Договором № 4 від 22.12.1999 року ВАТ "Макіївжитлобуд" продав однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, Донецькій філії Дочірньої Компанії "Торговий , дім "Газ України", у рахунок боргів. У відповідності з Актом приймання - передачі від 01.02.2000 року , реєстраційного посвідчення Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки від 03.08.2000р. квартира була поставлена на бухгалтерський облік Донецької філії Дочірньої Компанії "Торговий дім "Газ України".
Відповідно до протоколу № 2 засідання спостережної ради НАК "Нафтогаз України" від 26 грудня 2000 року та наказу НАК "Нафтогаз України" від 18.01.2001р. № 14 "Про вжиття заходів у зв'язку зі створенням Дочірньої Компанії "Газ України" (із змінами та доповненнями наказ № 40 від 08.02.2001р.. акти приймання – передачи засобів за балансовим рахунком 103 „ Будівлі та споруди", баланс.) Дочірня Компанія "Торговий дім "Газ України" реорганізовано і її правонаступником визнано Дочірню Компанію "Газ України" Донецька філія Дочірньої Компанії "Газ України" є регіональним представником Компанії у Донецькій області.
01 листопада 2000 року, на підставі виписки із протоколу засідання профспілкового комітету та адміністрації філії № 6 від 25.09.2000р., Виконавчий Комітет міської Ради Народних Депутатів міста Макіївки видав Ордер на житлове приміщення № 325 серія ШК, ОСОБА_2 та її дітям на вселення у зазначену квартиру, які у теперішній час мешкають за адресою: АДРЕСА_2. Підставою для надання Ордеру було рішення ВК № 568.
28.02.2004 року ОСОБА_2 звільнилась за власним бажанням з Донецької Філії Дочірньої Компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", на той час мала неповнолітніх дітей, висилятись з займаної житлової площі не збиралась, сама Компанія не вживала заходів по виселенню ОСОБА_2 та її сім'ї з житла. Листом № 1/35-07-115 від 25.03.2005 р. "Бюро Технічної Інвентаризації м. Макіївки" на запит філії підтвердила, що однокімнатна квартира, яка знаходиться за
адресою : АДРЕСА_1, є власністю ДК "Торговий дім "Газ України" на підставі договору купівлі - продажу від 22.12.1999 р. № 04.
01.03.2007 р. Донецькою філією ДК "Газ України" була отримана інформація, що однокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, приватизована.
Листом Управління по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки"за № 30-08/403 від 21.03.2007 року повідомлялось, що 08.12.2005 року наказом Управління №2987 однокімнатна квартира яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, була передана у спільну часткову власність ОСОБА_2 та її дітям.
З листа № 1/35-07-254 від 05.04.2007р. "Бюро Технічної Інвентаризації м. Макіївки" стало відомо, що однокімнатна квартира яка знаходиться за адресою ; АДРЕСА_2, продана гр. ОСОБА_4 на підставаі договору купівлі-продажу від 26.01.06 року
У зв'язку з вищенаведеним, Позивач вважає що „ Управління по обліку, розподілу та приватизації житла м. Макіївки грубо порушило норми Законодавства України, ст..8, 9 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" при проведенні приватизації однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, тим що не вчинило ніяких дій спрямованих на встановлення справжнього власника квартири на час надання наказу про приватизацию квартири. А тому необхідно визнати недійсними і послідуючий договір купівлі- продажу квартири ОСОБА_4 та повернути спірне майно у власність Позивача .
У судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені вимоги .
У судовому засіданні представник Управління по обліку ,розподілу та приватизації житла м.Макіївки позов не визнав та пояснив , що 11.11.05 року до « Упраління» звернулася ОСОБА_2 з проханням підготовувати та оформити документи на передачу у власність займаного нею на умовах договору найму житлового приміщення та видати свідоцтво про право власності на квартиру , що знаходилася за адресою : АДРЕСА_1 . При цьому вона надала такі документи як заява про оформлення документів про приватизацію від 11.11.05 року , ордер на житлове приміщення від 01.11.00 року № 325, копію особового рахунку , наданого адміністацією КП Жилсервісу № 6 м. Макіївки , довідку про склад сім*ї наймача від 09.11.05 року , технічну характеристику квартири , надану адміністрацією житлого органі та БТІ м. Макіївки .
З наданих документів встановлено , що ОСОБА_2 на момент подачі заяви і весь період приватизації житлового приміщення ,яке належало до державного житлового фонду , - не було ніяких підстав у відмові приватизації, тому приватизація вищезазначеного житлового приміщення відбулася згідно заяви Відповідачів у порядку , передбаченному чинним законодавством . Керуючись чинним законодавством, працівниками Управління були підготовлені відповідні документи по приватизації квартири , займаної Відповідачами ОСОБА_2 , та прийнятий наказ і видане свідоцтво про право власності . У зв*язку із чим «Управління» не є належим відповідачем у даній цивільній справі .
ОСОБА_2 щодо спірної квартири виявила законне бажання використати своє законнее право на приватизацію жилого приміщення державного житлового фонду . Згідно ст.1,2 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонрду « приватизація державного житлового фонду - це відчудження квартир , кімнат у квартирах та одноквартирних будинках , де мешкають два і більше наймачів , та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлого фонду , на користь громадян Укараїни , тобто «Управління», як орган приватизації державного житлового фонду, яке знаходиться у віданні Макіївської міської Ради , реалізувало право на приватизацію займаного Відповідачами житла на умовах договору найму . Представк Відповідача наголосив , що до об*єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків , одноквартирні будинкуи, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках ,де мешкають два і більше наймачів , які використовуються громадянами на умовах найму що в даннному випадку і підтверджували документі із житлового органу .
Відповідно до п.20 « Положень про порядок передачі квартир у власність громадян « при офопмимленні заяви на приватизацію квартири громадянин бере на підприємстві , що обслуговує житловий будитнок , довідку про склад сім*ї та займані приміщення .
Згідно ст, 24 Житлового кодксу України жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово- експлуатаційною організацією . В данному випадку - це КП Жилсервіс № 6 м. Макіївки, а після його реоганізації - КП Жилсервіс № 1, після його ліквідації ТОВ «Управліюча компанія «Ал*янс-Град» . Договір найму жилого приміщення в будинках державного житлового фонду укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово- експлуатаційною організацією і наймачем - громадянином , на ім*я якого виданий ордер .Ордер на спірне жиле приміщення був виданий ОСОБА_2 на підставі рішення про надання вказаної квартири адміністрації і профсілкового комітету Донецького філіалу ДК «Торговий Дім « Газ України « НАК « Нафтогаз України « , затвердженим виконавичим комітетом Макіївської міської Ради . Тобто Відповідач ОСОБА_2 уклала договір найму житлового приміщення з тією житлово-експлуатаційною організацією , яка виконувала усі вимоги за дотриманням будинку у нормальному стані для проживання у ньому громадян . Документи для приватизації житла одержала у КП Жилсервіс № 6 м. Макіївки , які передбачені законодавство .
Твердження Позивача , що Дочірня Компанія «Газ Укараїни» є власником цієї квартири - не вірні , тому що спірна квартира на момент приватизації була власністю Держави , квартира була придбана ДК «Торговий Дім « Газ України « НАК « Нафтогаз України « за кошти Держави . До того ж форма власності ДК «Газ Укараїни» - державна , відповідно їх фонд - державний .
У судовому засіданні ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та пояснив , що на підставаі договору купівлі-продажу від 26.01.06 року він придбав спірну квартиру у Відповідачів ОСОБА_2 , квартира не знаходилася у залогу , арешті чи забороні . Відповідач не знав про спори , щодо права власності на квартиру . Договір між сторонами був виконаний реально , тому що він передав ОСОБА_2 гроші за вказане майно і вселився у квартирі . Відповідно ОСОБА_2 прийняли грошові кошти згідно вказаного у договорі та виїхали із житла . Згідно ст. 202 ,203 ЦК України вказана угода є законною , сторонами виконані усі вимоги до цього згідно чинного законодавства. Згідно ст. 204 ЦК Укараїни суд повинен враховувати презумпцію правомірності угоди ,як її враховува ОСОБА_4 і поки Повизачем не доведено іншого .Тому ОСОБА_4 є добросовісним нрабувачем квартири згідно ст. 388 ЦК України та не може бути у нього витребуване , тим більше він не може бути виселений з квартири ,яка належить йому на праві влансості . Квартира вийшла із володіння ДК «Торговий Дім « Газ України « НАК « Нафтогаз України « та не надійшла у володіння ДК «Газ Укараїни» із халатності працівників підприємств , тому квартири не було у передаточному балансі при реорганізації підприємств , право власності ДК «Газ Укараїни» на спірну квартиру не доведено .
У судовому засіданні представнк третьої особи ТОВ «Управляючої компанії «Ал*янс-Град» позовні вимоги не визнав та пояснив що з аінтересованою особою по справі на момент розгляду позову по суті вказане комунальне підприємство «Жилсервіс № 6» Червоногвардійського району м. Макіївки.
Згідно рішення Макіївської міськради від 28.01.09 року № 44\11 «Про реорганізацію комунальних підприємств Червоногвардійського району « та від 29.04.09 року № 47\14 припинена діяльність такої юридичної особи як Комунальне підприємство «Жилсервіс № 6», правонаступником реорганізованого підприємства визначене комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №14».
Згідно рішення Макіївської міськради від 29.04.09 року № 47\14 «Про внесення змін до рішення міської ради від 28.01.09 року № 44\11 «Про реорганізацію комунальних підприємств Червоногвардійського району» - діяльність юридичної особи КП «Жилсервіс № 6» м. Макіївки була припинена шляхом приєднання до комунального підприємства «Жилсервіс №1», яке і визнане правонаступником КП «Жилсервіс № 6» м. Макіївки, а також зареєстроване у ЄДРПОУ як юридична особа з 11.09.02 року згідно свідоцтва про Державну реєстрацію.
Рішенням Макіївської міськради від 22.07.09 року № 794 «Про безоплатну передачу на баланс керуючої компанії ТОВ «Альянс-Град» житлового фонду» спірне житло, яке знаходиться у АДРЕСА_1 було передане з балансу комунального підприємства «Жилсервіс № 1» на баланс керуючої компанії ТОВ «Альянс-Град».
Тому третьою особою по справі правильно визнати ТОВ «Управляючої компанії «Ал*янс-Град» ,
тому що усі житлові органи Макіївської міськради експлуатували спірне житло згідно і дотримуючись п.5,32,33 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями , обслуговували їх технічно , ремонтували , займалися благоустроєм , санітарно обслуговували , здійснювали усі дії на договірній основі із власниками житла,або уповноважуваним органом ,яким є Управління міського житлово-комунального господарства Макіївської міськради . Спірне житло не виходило із відання житлових органів і Управління міського житлово-комунального господарства Макіївської міськради , представник Позивача не довів у судовому засіданні право власності на спірну квартиру .
У судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала , дала пояснення аналогічні показанням представника Управління по обліку ,розподілу та приватизації житла м.Макіївки .
У судовому засіданні ОСОБА_7 позовні вимоги не визнала .
У судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав .
Суд, вислухавши сторони , вивчивши матеріали справи , вважає , що у задоволенні позову слід відмовити на підставі ст. 24,58,61 ЖК України , ст. 2 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» , п.20,36 Положення про порядок передачі квартир у власність громадян , п.5,32,33 Правил користування приміщеннями житлових будинків і їх прибудинковими територіями .
У судовому засіданні встановлено :
Згідно зі свідоцтвом про право власності, виданим 09.12.1999р. Макіївським бюро технічної
інвентаризації, ВАТ "Макіївжилбуд" на праві колективної власності належала однокімнатна квартира АДРЕСА_1. 22.12.1999р. між ВАТ "Макіївжилбуд" та ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" був підписаний договір № 4, за умовами якого ВАТ "Макіївжилбуд" виступило продавцем, а ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" покупцем однокімнатної квартири, розташованої за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 26/32. 01.02.2000р. між ВАТ "Макіївжилбуд" та ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підписаний акт №4 передачі квартири АДРЕСА_1 у власність ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Згідно з реєстраційним посвідченням від 03.08.2000р. ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є власником вказаної вище квартири.
Відповідно до витягу з протоколу №6 від 25.09.2000р. спільного засідання профспілкового
комітету та адміністрації Донецької філії ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вирішено виділити квартиру АДРЕСА_1 родині ОСОБА_2, яка складається з трьох осіб. 01.11.2000р. виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м.Макіївки родині ОСОБА_2 було видано ордер на житлове приміщення №325.
Виходячи зі змісту протоколу №2 від 26.12.2000р. засідання спостережної ради НАК
"Нафтогаз України" вирішено створити ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" шляхом
реорганізації ДК "Торговий дім "Газ України" та ДК "Укртрансгаз" в частині відокремлення і
передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем
постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз" новоствореній компанії. Відповідно до довідки №2056 Київського міського управління статистики 12.02.2001р. ДК
"Газ України" НАК "Нафтогаз України" було внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
За приписом п.4.1 статуту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" остання є
правонаступником реорганізованої ДК "Торговий дім "Газ України" та ДК "Укртрансгаз" в частині відокремлення і передачі функцій та майновий прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз".
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, за твердженням позивача, у зв'язку з
реорганізацією ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до нього перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1.
28.02.2004р. ОСОБА_2 звільнилась за власним бажанням з Донецької філії ДК "Газ
України" НАК "Нафтогаз України".
Як вказує Позивач, 01.03.2007р. ним було отримано інформацію, згідно з якою однокімнатна
квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, була приватизована,
зокрема, згідно з наказом відповідача №2987 від 08.12.2005р. передана у спільну часткову власність ОСОБА_2 та її дітям.
Відповідно до п.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"
державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.
За твердженням позивача, з його боку згоди на приватизацію вказаної квартири надано не
було.
Крім того , у судовому засіданні встановлено , що спірна однокімнатна квартира яка знаходиться за адресою ; АДРЕСА_2, продана гр. ОСОБА_4 на підставаі договору купівлі-продажу від 26.01.06 року , посвідченого приватним нотаріусом макіївського нотаріального округу Улановим В. М., зареєстрованого у БТІ м. Макіївки 11.03.06 року .
Але суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні повозу враховуюче наступне :
Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання визначаються Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"
приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами,
створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування,
державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або
оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. -
Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Згідно з Положенням про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженим
наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992р. N56, передбачено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення. Оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданими до неї довідкою про склад сім'ї та займані приміщення, а також документом, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, подаються громадянином до органу приватизації місцевої державної адміністрації, виконкому місцевої Ради народних депутатів, чи державного підприємства, організації, установи, де вони реєструються.
Як встановлено судом, у відповідності з вимогами законодавства з метою приватизації
однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 на адресу відповідача було надано заяву від 11.11.2005р. на приватизацію квартири за встановленою формою, а також довідку про склад родини та займаних приміщеннях.
Статтею 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті2 Цього Закону .
Таким чином, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких орган т^шватизЯції набиває права
відмовити у приватизації житла
Зокрема, згідно з п.2 ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
За висновками суду, враховуючи надані пояснення сторін, та третіх осіб, спірне житлове
приміщення не відноситься до об'єктів, перелічених у п.2 ст.2 Закону України "Про приватизацію
державного житлового фонду".
Одночасно, позивачем до матеріалів справи не надано будь-яких доказів, які б
підтверджували надання спірній квартирі статусу службової.
За таких обставин, з урахуванням ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" суд дійшов висновку, що на момент звернення ОСОБА_2 до відповідача з заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 у відповідача були відсутні будь-які підстави для відмови у вчиненні відповідних дій.
Крім цього, судом також прийнято до уваги той факт, що згідно з наявними у справі документами право власності на спірне житлове приміщення було зареєстроване за ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (реєстраційне посвідчення від 03.08.2000р.). За твердженням позивача, він набув права власності на спірне майно саме внаслідок реорганізації ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
За приписом ст.37 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент проведення реорганізації ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України") юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
Згідно зі статутом позивача ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є правонаступником реорганізованої ДК "Торговий дім "Газ України" та ДК "Укртрансгаз" в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз", тобто, є правонаступником ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" лише у певній частині прав та обов'язків.
Як встановлено судом, всупереч вимогам ст.ст.27 Цивільного процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували передачу йому від ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" квартири АДРЕСА_1.
Відсутність в матеріалах справи документів, які б підтверджували наявність у позивача права власності на спірне житлове приміщення, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Суд також приймає до уваги ті обставини, що відповідно до ст.58 Житлового кодексу України
на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Як встановлено судом, на підставі рішення №568 від 18.10.2000р. відповідачем було видано
ОСОБА_2 ордер №325 на право зайняття житлового приміщення однокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Статтею 59 Житлового кодексу України передбачено, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його
видачі. Виходячи з того, що ордер №325 від 01.11.2000р., про наявність якого знав позивач, у встановлений термін не оскаржувався та не був визнаний недійсним, суд дійшов висновку про відсутність порушень прав позивача при вселенні родини ОСОБА_2 до спірного приміщення.
Посилання позивача на відсутність його згоди на приватизацію спірної квартири судом до
уваги не приймаються. Зокрема, згідно з п.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", на який посилається позивач в обгрунтування позовних вимог, державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. Проте, як встановлено судом, житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 до комунальної власності не передавалось, внаслідок чого посилання позивача на п.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" є неправомірними.
Крім цього, виходячи зі змісту протоколу №6 від 25.09.2000р. спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації Донецької філії ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" квартира АДРЕСА_1 родині ОСОБА_2 була саме виділена, а не передана у тимчасове користування.
А також згідно п.1.6,1.7 ,1.9 ,2.1 ,1.10 Інструкції «Про порядок державної реєстрації права власності на об*єкти нерухомого майна , що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб» від 26.07.98 року - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не проводили реєстрацію права власності на спірну квартиру у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно . У той же час свідоцтво про право власності на житло на спірну квартирі , видане Управлінням з приватизації житла Макіївської міськради 08.12.2005 року наказом № 2987 відносно Відповідачів ОСОБА_2 - зареєстроване у Державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.12.05 року . Договір купівлі-продажу спірної квартири , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 26.1.06 року, посвідчений приватним нотаріусом Макіївського нотаріального округу Улановим В. М. , зареєстрований у Державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.03.06 року .
Згідно Ст. 10,60,61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень. За висновками суду, всупереч вимогам ст.ст.10,60,61 Цивільного процесуального кодексу України Позивачем відповідних доказів, які б підтверджували незаконність приватизації родиною ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, до матеріалів справи не надано.
Одночасно, судом встановлено, що всі необхідні документи, які передбачені діючим законодавством для приватизації державного житлового фонду, під час приватизації квартири АДРЕСА_1 були надані відповідачу - Управлінню з приватизації житла м. Макіївки - родиною ОСОБА_2. Таким чином, приватизація державного житлового фонду, зокрема, спірної квартири АДРЕСА_1 була проведена у відповідності до вимог законодавства.
За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для визнання незаконною та відміну приватизації квартири АДРЕСА_1, приймаючи до уваги недоведеність позивачем виникнення у нього права на спірне майно, позов про визнання приватизації однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, такою, що не відповідає чинному законодавству України та її відміну, підлягає залишенню без задоволення.
На теперішній час власником спірного житла є ОСОБА_4 на підставаі договору купівлі-продажу від 26.01.06 року , посвідченого приватиним нотаріусом макіївського нотаріального округу Улановим В. М., зареєстрованого у БТІ м. Макіївки 11.03.06 року , він придбав спірну квартиру у Відповідачів ОСОБА_2 , квартира на момент укладання угоди купівлі-продажу не знаходилася у залогу , арешті чи забороні . Відповідач не знав про спори , щодо права власності на квартиру . Договір між сторонами був виконаний реально , тому що ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 гроші за вказане майно 60600 гр._згідно договору і вселився у квартиру . Відповідно ОСОБА_2 прийняли грошові кошти згідно вказаного у договорі та виїхали із житла . Згідно ст. 202 ,203 ЦК України вказана угода є законною , сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виконані усі вимоги до цього договору згідно чинного законодавства , у тому числі зобов*язання державної реєстрації нерухомого майна . Згідно ст. 204 ЦК України суд враховує презумпцію правомірності угоди , поки Повизачем не доведено іншого .Тому ОСОБА_4 є добросовісним набувачем квартири згідно ст. 388 ЦК України , та вказана квартира не може бути у нього витребувана , тим більше він не може бути виселений з квартири ,яка належить йому на праві влансості . У той же час з вини працівників ДК «Газ Укараїни» спірне житло не надійшло на баланс підприємства , не було зареєстроване у Державному Реестрі права власності на нерухоме майно . Тому право власності ДК «Газ Укараїни» на спірну квартиру не доведено . Фактично квартира весь час знаходилася у господарському віданні Макіївської міськради .
У даному спорі суд виходить з того , що перебування майна,у тому числі приміщень , споруд і будинків на балансі підприємства \ організації \ ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності , то незалежно від того , на балансі якого підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності . А як з*ясовано у судовому засіданні - спірна квартира на момент приватизації була власністю Держави , квартира була придбана ДК «Торговий Дім « Газ України « НАК « Нафтогаз України « за кошти Держави . До того ж форма власності ДК «Газ Укараїни» - державна , відповідно їх фонд - державний . Таким чином спір у даному разі йдеться не про визнання ,підтвердження права власності чи усунення перешкод ,а про те - яке підприємство мало право повного господарського відання чи оперативного управління державним майном . Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку , визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов*язань на конкретну дату . Баланс не визначає підстав знаходження майна у вланості чи володіння підприємства . Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування, передача підприємтсв у володіння майна безпосередньо власником уповноважуваним ним органом \ чи підприємством , яке володіє майном на праві повного господарського відання .
У даному разі підприємство КП Жилсерві № 6 УЖКГ Макіївської міськради мало право повного господарського відання чи оперативного управління державним майном у вигляді спірної квартири . Відповідач ОСОБА_2 уклала договір найму житлового приміщення з тією житлово-експлуатаційною організацією , яка виконувала усі вимоги за дотриманням будинку у нормальному стані для проживання у ньому громадян . Спірне житло знаходилося у фактичному господарському віданні Комунального підприємства «Жилсервіс № 6» Червоногвардійського району м. Макіївки. Управління житлового комунального господарства Макіївської міськради . Згідно рішення Макіївської міськради від 28.01.09 року № 44\11 «Про реорганізацію комунальних підприємств Червоногвардійського району « та від 29.04.09 року № 47\14 припинена діяльність такої юридичної особи як Комунальне підприємство «Жилсервіс № 6», правонаступником реорганізованого підприємства визначене комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №14». Згідно рішення Макіївської міськради від 29.04.09 року № 47\14 «Про внесення змін до рішення міської ради від 28.01.09 року № 44\11 «Про реорганізацію комунальних підприємств Червоногвардійського району» - діяльність юридичної особи КП «Жилсервіс № 6» м. Макіївки була припинена шляхом приєднання до комунального підприємства «Жилсервіс №1», яке і визнане правонаступником КП «Жилсервіс № 6» м. Макіївки, а також зареєстроване у ЄДРПОУ як юридична особа Рішенням Макіївської міськради від 22.07.09 року № 794 «Про безоплатну передачу на баланс керуючої компанії ТОВ «Альянс-Град» житлового фонду» спірне житло, яке знаходиться у АДРЕСА_1 було передане з балансу комунального підприємства «Жилсервіс № 1» на баланс керуючої компанії ТОВ «Альянс-Град».
Тому суд вважає , що Позивач не довів у судовому засіданні як попередню незаконність приватизації спірного житла та і послідуючу угоду купівлі-продажу квартири . У задоволенні позову у цій частині слід відмовити . Продовжувані спори у судах порушують конституційне право власника квартири ОСОБА_4 , тобто порушують право на повне володіння , користування розпорядження власністю , що неприпустимо .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24,58,61 ЖК України , ст. 2 ,8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» , п.20,36 Положення про порядок передачі квартир у власність громадян , п.5,32,33 Правил користування приміщеннями житлових будинків і їх прибудинковими територіями , 202,203,388 ЦК України , 5,10,60,61,208,209,212-215 ЦПК України , суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії «Газ України» НАК Нафтогаз України» до Управління по обліку , розподілу та приватизації житла м. Макіївки , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Управліючої компанії «Ал*янс-Град» у якості третьої особи «про відміну наказу про приватизацію квартири, та визнання свідоцтва про право власності і договору куплі - продажу квартири недійсними і виселення »
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який постановив оскаржуване судове рішення
СУДДЯ:
Справа №-2-61\10
У Х В А Л А
12 листопада 2010 року. Суд Червоногвард1йського району міста Макіївки
у складі:
Головуючого: судді Кононихіної Н. Ю.
При секретарі: Негрій І. І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в Місті Макіївці
Цивільну справу за позовом
Дочірньої компанії «Газ України» НАК Нафтогаз України»
до
Управління по обліку , розподілу та приватизації житла м. Макіївки
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Управліючої компанії «Ал*янс-Град» у якості третьої особи
«про відміну наказу про приватизацію квартири, та визнання свідоцтва про право власності і договору куплі - продажу квартири недійсними і виселення »
встановив :
Із позовом до суду звернувся представник Дочірньої компанії «Газ України» НАК Нафтогаз України» до Управління по обліку , розподілу та приватизації житла м. Макіївки , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Управліючої компанії «Ал*янс-Град» у якості третьої особи «про відміну наказу про приватизацію квартири, та визнання свідоцтва про право власності і договору куплі - продажу квартири недійсними і виселення »
У даному разі підприємство КП Жилсерві № 6 УЖКГ Макіївської міськради мало право повного господарського відання чи оперативного управління державним майном у вигляді спірної квартири . Відповідач ОСОБА_2 уклала договір найму житлового приміщення з тією житлово-експлуатаційною організацією , яка виконувала усі вимоги за дотриманням будинку у нормальному стані для проживання у ньому громадян . Спірне житло знаходилося у фактичному господарському віданні Комунального підприємства «Жилсервіс № 6» Червоногвардійського району м. Макіївки. Управління житлового комунального господарства Макіївської міськради . Згідно рішення Макіївської міськради від 28.01.09 року № 44\11 «Про реорганізацію комунальних підприємств Червоногвардійського району « та від 29.04.09 року № 47\14 припинена діяльність такої юридичної особи як Комунальне підприємство «Жилсервіс № 6», правонаступником реорганізованого підприємства визначене комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №14». Згідно рішення Макіївської міськради від 29.04.09 року № 47\14 «Про внесення змін до рішення міської ради від 28.01.09 року № 44\11 «Про реорганізацію комунальних підприємств Червоногвардійського району» - діяльність юридичної особи КП «Жилсервіс № 6» м. Макіївки була припинена шляхом приєднання до комунального підприємства «Жилсервіс №1», яке і визнане правонаступником КП «Жилсервіс № 6» м. Макіївки, а також зареєстроване у ЄДРПОУ як юридична особа Рішенням Макіївської міськради від 22.07.09 року № 794 «Про безоплатну передачу на баланс керуючої компанії ТОВ «Альянс-Град» житлового фонду» спірне житло, яке знаходиться у АДРЕСА_1 було передане з балансу комунального підприємства «Жилсервіс № 1» на баланс Управляючої компанії ТОВ «Альянс-Град».
Тому третьою особою по справі необхідно визнати ТОВ Управляючої компанії «Альянс-Град», виключивши КП Жилсервіс № 6 м. Макіївки .
На підставі викладеного та керуючись ст. 34,35 ЦПК України , суд
У Х В А Л И В :
Третьою особою по справі визнати ТОВ Управляючої компанії «Альянс-Град», виключивши КП Жилсервіс № 6 м. Макіївки .
СУДДЯ :