№2-а-413/10  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 листопада 2010 року         Млинівський районний суд Рівненської області  

в складі: головуючого судді   Одемчук Є.В.  

при секретарі   Шендера Є.В.  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Волинській області, інспектора  з а/п ВДАІ Луцького району  УДАІ УМВС України у Волинській області старшого лейтенанта міліції Климука Павла Олексійовича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,-  

В С Т А Н О В И В :  

19 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Волинській області, інспектора  з а/п ВДАІ Луцького району  УДАІ УМВС України у Волинській області старшого лейтенанта міліції Климука Павла Олексійовича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.  

В судовому засіданні позивач не з»явився, надіслав заяву в якій просить позов задоволити та проводити розгляд справи без його участі в зв»язку з відрядженням.  

Представник відповідача не з’явився, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.  

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку що позовна заява підлягає до задоволення з огляду  на наступне.  

Як вбачається з матеріалів справи, 13 листопада 2010 року інспектором з а/п ВДАІ Луцького району УДАІ УМВС України у Волинській області старшим лейтенантом міліції Климуком П.О. винесено постанову серії АСІ № 050149 від 13 листопада 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч.2 ст.122 КУпАП, за порушення правил обгону.  

Із зазначеної постанови вбачається, що 13 листопада 2010 року ОСОБА_1  вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. яке, згідно постанови, полягає в тому, що він 13 листопада 2010 року о 12 год. 10 хв. керував автомобілем «Хонда Акорд», реєстраційний номер НОМЕР_1. здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки.  

Так, при розгляді адміністративної справи згідно ст.280 КУпАП не було з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи є обставини, що пом"якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу. Інспектор не прийняв будь-які доводи позивача, не перевірив їх; відповідно до ст.268 КУпАП його права та обов"язки не роз"яснив. Не було взято до уваги, що 13 листопада 2010 року  ОСОБА_1 дійсно керував у вказаний час власним автомобілем по автодорозі Луцьк - Рованці. Попереду нього з обочини на проїзну частину дороги виїхав вантажний автомобіль з причепом, з якого падав вантаж (буряки). ОСОБА_1     з метою уникнення падіння буряків на свій автомобіль змушений був здійснити об'їзд вантажного автомобіля. Оскільки даний автомобіль рухався зі швидкістю приблизно 20-30 км/год. Будь-яких матеріалів фіксації дорожньої обстановки в частині поставленого йому у вину правопорушення відповідачем не зібрано. Разом з тим, згідно із ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, тому обов'язком відповідачів є надання такої інформації суду в разі заперечення проти мого позову.  

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які послався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.  

Окрім постанови серія АСІ № 050149 від 13 листопада 2010  року, та протоколу серії АС1 від 13 листопада 2010 року винесеної  у суду немає інших доказів вини ОСОБА_1.  

При таких обставинах позов підлягає до задоволення, а постанова підлягає скасуванню.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 283, 284, 288 КУпАП, п. 2 ч.1 ст. 18, ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -  

            П О С Т А Н О В И В :  

Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Волинській області, інспектора  з а/п ВДАІ Луцького району  УДАІ УМВС України у Волинській області старшого лейтенанта міліції Климука Павла Олексійовича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити.  

Постанову серія АСІ № 050149 від 13 листопада 2010  року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором з а/п ВДАІ Луцького району  УДАІ УМВС України у Волинській області старшого лейтенанта міліції Климуком Павлом Олексійовичем визнати протиправною та скасувати.  

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.  

    С У Д Д Я:                                                                                 Є.В. Одемчук  

  З оригіналом згідно  

Голова Млинівського райсуду                                                                  П.В. Феськов