№2-а-461/10  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 грудня 2010 року         Млинівський районний суд Рівненської області  

в складі: головуючого судді   Одемчук Є.В.  

при секретарі   Шендера Є.В.  

за участю позивача   ОСОБА_1  

представника відповідача   лейтенанта міліції Губіша Віталія Богдановича  

Розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області, інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне старшини міліції Незасиновського Валерія Миколайовича  про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень ,-  

В С Т А Н О В И В :  

16 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Рівненській області, інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне старшини міліції Незасиновського Валерія Миколайовича  про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень.  

В судовому засіданні позивач просить позов задоволити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.  

Представник відповідача – УДАІ УМВС України в Рівненській області в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що згідно протоколу та постанови ОСОБА_1 порушив правила обгону, чим вчинив адміністративне правопорушення.  

Відповідач – інспектор ДПС ВДАІ м. Рівне старшина міліція Незасиновський Валерій Миколайович в судове засідання не з’явився, хоча про день слухання справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неявка відповідача, який є суб’єктом владних повноважень не перешкоджає розгляду справи та винесенню рішення на підставі наявних у справі доказів.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи 06 грудня 2010 року, інспектором ДПС ВДАІ м. Рівне старшина міліція Незасиновським Валерієм Миколайовичем була винесена постанова серії ВК № 182288 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 450 гривень.  

Згідно змісту даної постанови 06 грудня 2010 року о 20 годині 30 хвилини, керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1, рухався по вул.. Макарова м. Рівне, порушив правила обгону, здійснив обгін на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, чим порушив п. 14.6 «е» Правил дорожнього руху України.  

Так, при розгляді адміністративної справи згідно ст.280 КУпАП не було з’ясовано чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу. Не було взято до уваги те, що рухався із дотриманням усіх правил дорожнього руху, як по правій так і по лівій полосі жоден транспортний засіб не рухався і ніякої перешкоди не створив. Заперечує факт порушення, оскільки інспектор зупинив його для перевірки документів по базі даних «Угон».  

З винесеною постановою не згідний, у своїх діях не вбачає порушень правил дорожнього руху, проте інспектор ВДАІ на противагу усним та письмовим поясненням склав протокол про адміністративне правопорушення.  

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівник міліції не прийняв будь-які доводи позивача, не перевірив їх; відповідно до ст.268 КУпАП права та обов’язки не роз’яснив.  

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Окрім копії постанови серії ВК № 182288 від 06.12.2010 року та копії протоколу у суду немає інших доказів вини ОСОБА_1.  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які послався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.  

При таких обставинах позов підлягає до задоволення, а постанова підлягає скасуванню.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 283, 284, 288 КУпАП, п. 2 ч.1 ст. 18, ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -  

            П О С Т А Н О В И В :  

Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області, інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне старшини міліції Незасиновського Валерія Миколайовича  про оскарження постанови суб’єкта владних повноважень задоволити.  

Постанову серія ВК № 182288 від 06.12.2010 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС ВДАІ м. Рівне старшина міліція Незасиновським Валерієм Миколайовичем визнати протиправною та скасувати.  

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.  

    С У Д Д Я:                                                                             Є.В. Одемчук  

  З оригіналом згідно  

Голова Млинівського райсуду                                                                      П.В. Феськов