Справа № 2-а-2087/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 грудня  2010  року                                                      м. Хорол

Хорольський районний суд  Полтавської області в складі судді  Личковахи О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження  в залі суду в м.Хоролі цивільну справу за   позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов”язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії,  

 В С Т А Н О В И В:

 Позивач   ОСОБА_1 з  вернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов”язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії.

В заяві вказував, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Хорольському районі.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796 - XIІ йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії повинні виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30  % мінімальної пенсії за віком .  

Позивач вважає, що відповідач всупереч рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 невірно нараховує йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю. Згідно довідок відповідача від 24.11.2010 року № 1432/02 йому була нарахована та виплачена додаткова пенсія з 15.06.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 105,90 грн., з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року – в сумі 106,35 грн., з 01.10.2010 року по даний час – 108,45 грн. За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами , при визначенні розміру додаткової пенсії застосуванню підлягає ст.51 Закону України  № 796 з урахуванням визначення поняття мінімальної пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

Як вказував позивач, зі змісту частини 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слідує, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду ,заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру мінімуму.

Позивач вказував, що на свою заяву від 24.11.2010 року про проведення перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю,  згідно вимог ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком він фактично отримав від відповідача відмову повідомленням останнього від 24.11.2010 року за № 1432/02.Бездіяльність відповідача  в цьому питанні він вважає протиправною.

Позивач просив визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області у непроведенні йому перерахунку  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 15.06.2010 року протиправною, зобов”язати відповідача здійснити йому перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст.28 Закону України “Про  загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , та провести відповідні виплати з 15.06.2010 року, та зобов”язати відповідача проводити йому перерахунок пенсії в разі збільшення мінімальної пенсії за віком чи зміни прожиткового мінімуму у відповідності до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився,  подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав  та просив їх задоволити.

 Відповідач управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області в судове засідання свого представника не направив, але подав письмове клопотання про  розгляд справи  за відсутності його представника, позовні вимоги позивача не визнав, подавши заперечення. З огляду на наявність вказаних клопотань відповідно до ч.4 ст.122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.  

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( Категорія 2 ), що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. НОМЕР_1 від 03.04.1996 року.  

Враховуючи зазначений статус позивача, останньому , згідно повідомлення та довідки управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області від 24.11.2010 року № 1432/02 з 15.06.2010 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення у 1986 році відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розрахунок розміру додаткової пенсії проводиться згідно постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” у розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Згідно п.2 Постанови КМУ від 03.01.2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, надбавки, підвищення та додаткові пенсії з 01.01.2002 року обчислювалися, виходячи з розміру 19 грн.91 коп. Після прийняття Постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 “Про    деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» і на сьогоднішній день при вирішенні питання встановлення розміру додаткової пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, органи Пенсійного фонду керуються даною постановою.

Доводи відповідача про те, що ним позивачу правомірно, протягом зазначеного періоду, нараховувалася і виплачувалася додаткова пенсія відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із змінами, внесеними Законом України № 107-VI від 28.12.2007 року, та Постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року, на думку суду, сформовані на підставі неправильного розуміння змісту вказаних норм чинного законодавства, спростовуються наданими доказами та матеріалами справи, а тому не можуть бути застосовані судом при прийняті рішення. Вказаний висновок суду зроблено на підставі наступного.  

Дійсно, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року було внесено зміни до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема змінено розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в бік зменшення, визначивши її у процентах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

З дотриманням зазначених змін, які були внесені Законом України № 107-VI від 28.12.2007 року, фактично прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 13 пункту 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Відповідно до ч. 2 ст. 152  Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року особам зі статусом учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії повинна нараховуватися та сплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачена ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності підпункту 13 пункту 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню,  і в подальшому ні у 2009 р., ні у 2010 р. ніякими законодавчими актами зміни в редакцію ст.51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не вносилися. Отже, позивачу відповідачем повинна нараховуватися і сплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю , з 15.06.2010 року у розмірах, передбачених ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсій позивачу, в даному випадку, на думку суду, виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказаний висновок суду зроблений на підставі того, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України № 1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Позиція відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовувати прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, як розмір мінімальної пенсії за віком, під час обчислення зазначеного виду додаткової пенсії позивачу немає підстав, є необґрунтованою, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України, та права на отримання пенсії в розмірі, передбаченому ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами та з огляду на вищенаведене, на думку суду, при визначені позивачу розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,  з 15.06.2010 року підлягає застосуванню ч.1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України  № 530 від 28.05.2008 року, яка суттєво обмежує і погіршує конституційні права позивача.  

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка, беручи до уваги рішення Конституційного Суду  України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року, є чинною на даний час, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.  

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, з підстав, наведених вище, на думку суду, підлягають до задоволення вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , з 15.06.2010 року .

Беручи до уваги викладене вище, на думку суду, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області у непроведенні йому перерахунку  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 15.06.2010 року є законними, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Крім того, суд, не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про зобов’язання відповідача здійснювати в подальшому, в разі збільшення розміру мінімальної пенсії за віком чи розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки дані дії є одним з обов’язків відповідача, який закріплено Законом, а тому зобов’язувати відповідача вчиняти дії, які є його обов’язком, в майбутньому, не маючи при цьому доказів їх невиконання після розгляду справи судом, немає підстав.

Суд також вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, установлений ст.99 КАС України, оскільки про порушення своїх прав відповідачем за вказаний період часу він дізнався за два місяці до дня звернення до суду з даним позовом, що не спростовано відповідачем. До суду з даним позовом позивач звернувся 30.11.2010 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.  

На підставі наведеного , керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 11 ч.2, 17, 94, 122 ч.4, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.51,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року ,ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд

 П О С Т А Н О В И В :  

 Позов   ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов”язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, задоволити частково.  

 Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області у непроведенні   ОСОБА_1   перерахунку  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 15.06.2010 року.

 Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області здійснити   ОСОБА_1    перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з встановленого законом  мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати, починаючи  з 15.06.2010 року .

 В іншій частині позовних вимог   ОСОБА_1   відмовити.

   Судовий збір у справі віднести за рахунок держави.  

 Постанову може бути оскаржено шляхом подання  апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний Полтавської області  протягом десяти днів з дня отримання її копії .

  Головуючий: