справа № 2 -7229-2010  

  Р І Ш Е Н Н Я  

  І М Е Н Е М            У К  Р А Ї Н И  

  17 грудня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:  

  Головуючого         судді     Кузнецова Р.В.  

при секретарі         Копійко Г.С.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,  -  

  В С Т А Н О В И В :  

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки і просить суд постановити рішення, яким визнати, що поширені ОСОБА_2 відомості, про те що він, ОСОБА_1, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за розповсюдження наркотичних засобів серед студентів, не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати відомості, що ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію шляхом публічного вибачення. Зобов'язати ОСОБА_3 припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно ОСОБА_1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. та судові витрати.  

В  судовому засіданні позивач, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, а саме, що по відношенню до нього зроблені протиправні дії, які виразилися в тім, що ОСОБА_2 у листі до міністра освіти та науки України Табачника Д.В. за № М-2580 від 08.07.10р., розповсюдила відомості, що позивач неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за розповсюдження наркотичних засобів серед студентів. Між тим, відповідач у присутності викладачів кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук Слов`янського державного педагогічного університету, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6, публічно висловлювалась, що він, ОСОБА_1, скоїв злочин, а завідувач кафедрою, ОСОБА_4 не тільки не реагує, а навпаки,  його покриває. Неправомірними діями відповідача принижена його честь та гідність, ділова репутація, так як позивач працює старшим викладачем вищевказаної кафедри, а також йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, оскільки відповідач принизив його перед іншими людьми та поширив відомості стосовно того, що він скоїв злочин. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги, в зв’язку з тим, що він був ображений та принижений в присутності своїх колег , примушений був виправдовуватись перед ними.  

Відповідач надала суду заперечення по справі у яких вказала що з позовними вимоги не згодна, просила позов не задовольняти. В судовому засіданні вона пояснила що якщо нею і були поширені будь які відомості які стосуються неодноразового притягання ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за розповсюдження наркотичних засобів то данні відомості є правдивими та не можуть бути судом прийняті як розповсюдження відомостей які порочать честь та гідність ОСОБА_1  

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.  

В судовому засіданні було з достовірністю встановлено :  

ОСОБА_1 як вбачається з довідки наданої Слов»янським Державним Педагогічним Університетом працює старшим викладачем  кафедр и філософії, соціально-політичних та правових наук з 25.12.2006 року по  теперішній час.( а.с. 11).  

ОСОБА_2 у листі до міністра освіти та науки України Табачника Д.В. за № М-2580 від 08.07.10р., розповсюдила відомості, що позивач неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за розповсюдження наркотичних засобів серед студентів(а.с. 5-9).  
Згідно до показань свідка ОСОБА_6 яка працює на кафедрі філософії Слов»янського Державного педагогічного Університету було підтверджено що весною 2010 року на вченій раді на якій вона була присутньою, ОСОБА_2 заявила що ОСОБА_1 наркоман зі стажем, що він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за розповсюдження наркотичних засобів.( а.с.70)  

Згідно до показань свідка ОСОБА_5  який також працює на кафедрі філософії Слов»янського Державного педагогічного Університету, заступником завідуючого кафедрою, було підтверджено що ОСОБА_2 обвинуватила ОСОБА_1 у скоєнні злочину. (а.с.73-74 )  

Згідно довідки управління інформаційних технологій  ГУМВС України в Донецької області, серія ІНК   №  665218, від 27.07.2010р., він на території України засудженим за кримінальними справами не значиться і в розшуку не перебуває.(а.с. 10)  

Щодо заперечень наданих відповідачкою суд не може прийняти до уваги ці ствердження тому як згідно ст.62 Конституції України в якій зазначено « Особа Вважається невинуватою у вчинені злочину та не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено  в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.  

Щодо кримінальної справи №44-41357/3 за ст. 309 ч.1  у відношенні ОСОБА_1 то Слов»янським міськрайонним судом було винесено постанову від 05.08.2009 року якою ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності, та кримінальну справу по ст.309 ч.1 провадженням закрито( а.с.26).  

Відповідно до ч. 5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Право кожного на повагу до його честі та гідності визначено в ст.28 Конституції України, ст.270 ЦК України та відповідно до ст. 3 Конституції людина, її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються найвищою соціальною цінністю.  

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» з подальшими змінами та доповненнями при розгляді цивільних справ про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні з'ясовувати чи порочать поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають вони дійсності. Під поширенням відомостей, що принижують честь, гідність та ділову репутацію особи, слід розуміти повідомлення їх в любій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній особі.  

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності,  також ділової репутації фізичної або юридичної особи.  

Позивачка ОСОБА_2 не довела суду, що поширені нею відомості викладені правдиво та за своїм змістом відповідають дійсності, не надала доказів на їх підтвердження, а тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, а поширені відомості визнає такими, що порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача, підривають авторитет позивача і підлягають спростуванню.  

  З огляду на те, що правдивість поширених відомостей не доведена відповідними, об’єктивними, безспірними та достовірними доказами, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а поширені відповідачкою відомості такими, що підлягають спростуванню та відновленню порушеного права позивача.  

Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. підлягають частковому задоволенню. При визначенні розміру компенсації нанесеної відповідачами немайнової шкоди суд ураховує характер шкоди, ступінь зменшення престижу, ділової репутації позивача і доходить висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди в сумі 1500 грн, вважаючи такий розмір достатнім та відповідним завданим позивачу моральним стражданням.  

  На підставі викладеного, керуючись  ч.5 ст.55,28, 32  Конституції України, ст.23,270, 1166,1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», суд -  

  ВИРІШИВ:  

Визнати, що поширені ОСОБА_2 відомості, про те що, ОСОБА_1, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за розповсюдження наркотичних засобів серед студентів, не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію.  

Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати відомості, що ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивача шляхом публічного вибачення на наступному засіданні викладачів кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук Слов`янського державного педагогічного університету після набуття чинності судового рішення.  

Зобов'язати ОСОБА_3. припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно ОСОБА_1.  

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 який мешкає за адресою АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 грн.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 який мешкає за адресою АДРЕСА_1, судові  витрати у сумі 51.00 грн. судовий збір, та 75.00 грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя  Слов’янського  

міськрайонного суду                   Р.В. Кузнецов