П О С Т А Н О В А Справа № 2-а-4175/10
Ім'ям України
21 грудня 2010 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:
головуючого - судді Литвиненка І.Ю.
при секретарі - Єременко Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 у червні 2010 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача – УДАІ УМВС України у м. Києві про поновлення стоку на звернення до суду з позовом, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 3749171 від 05 лютого 2010 року, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 255 гривень, та закриття провадження по справі.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 28 травня 2010 року на роботі дізнався про те, що згідно із довідкою з адміністративної практики ДАІ м. Полтави, 05 лютого 2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення порушення Правил дорожнього руху у вигляді штрафу у сумі 255 гривень. Вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною з тих підстав, що правопорушення не вчиняв. Так, 05 лютого 2010 року, керуючи службовим автомобілем марки Ауді, моделі А-6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Сеченова у м. Києві, він заїхав в тупик. Виїжджаючи з нього знаків Дорожнього руху про заборону повороту направо та наліво не було, однак його зупинили працівники ДАІ, які повідомили йому про те, що він порушив Правила дорожнього руху. Протокол про адміністративне правопорушення у його присутності не складався, чим порушено вимоги низки внутрівідомчих актів МВС України та норми КпАП України, постанова при ньому не виносилася, що також є порушенням ст. 268 КпАП України. Враховуючи те, що про наявність цих документів він взнав пізніше, прохав поновити йому строк на звернення до суду із адміністративним позовом та скасувати зазначену постанову, як незаконну, провадження по справі закрити.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити позов у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснив, що інспектор ДАІ Кухаренко С.М., який зазначений у протоколі та постанові, як особа, що їх склала, йому не видав ні копії протоколу, ні копії постанови, чим порушив вимоги КпАП України. Неотримання ним цих документів, що підтверджується тим фактом, що у них він не розписався та відсутні свідки, які б посвідчили його відмову від підписання протоколу, і свідчить про те, що вони при ньому не складалися, а тому складені заднім числом. З тих підстав, що складені заднім числом, є незаконними. Крім того, вважає постанову незаконною і з тих підстав, що на ній відсутній реєстраційний номер.
Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, звернувся із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності. Позов не визнав з тих підстав, що проведеною, у зв’язку з позовом, перевіркою, з боку інспектора Кухаренка С.М., який складав протокол по справі про адміністративне правопорушення та виносив постанову у справі про адміністративне правопорушення, порушень вимог чинного законодавства України та нормативних актів МВС України не встановлено (а.с. 24).
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05 лютого 2010 року інспектором ДАІ Кухаренком С.М. складено протокол про адміністративне правопорушення (серію та номер розібрати неможливо), згідно з яким у цей день, о 19 годині 15 хвилині, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Ауді, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по пров. Коломийському у м. Києві з одностороннім рухом, проти руху, у порушення вимог дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено» чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України і від підпису і отримання копії постанови відмовився (а.с. 10). На підставі цього протоколу 05 лютого 2010 року інспектор Кухаренко С.М. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА (номер прочитати неможливо), якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді руху по провулку з одностороннім рухом, в порушення вимог п. 3.21 додатку 1 Правил дорожнього руху та піддав його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень (а.с. 11).
Нормою ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено, що звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі конституції України гарантується. Згідно з вимогами ч. 2, 3 ст. 256 КпАП України, протокол підписується особою, яка його склала та особою, яка притягається до відповідальності, а за наявності свідків і потерпілих, також і цими особами; у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є, наряду з іншими, дані, встановлені показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня винесення постанови. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову; нормами ч.ч. 4 та 5 цієї статті КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Згідно з вимогами ст. 88 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні; належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також допустимість та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно з розділом 33 Правил дорожнього руху, знак 3.21 є заборонним знаком і забороняє в’їзд.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обстави справи випливає наступне. Відповідачем у листі з проханням розглянути позов за його відсутності зазначено, що у діях інспектора Кухаренка С.М., який складав протокол по справі про адміністративне правопорушення та виносив постанову у справі про адміністративне правопорушення, порушень вимог чинного законодавства України та нормативних актів МВС України не встановлено. Суд вважає, що за даних обставин такого загального висновку недостатньо для того, щоб спростувати твердження позивача про те, що інспектором і протокол, і постанову винесено за його відсутності, заднім числом, так як відповідач, як суб’єкт владних повноважень, повинен спростовувати кожну із тез позивача про невідповідність дій інспектора вимогам чинного законодавства. Як свідчить практика розгляду справ про адміністративні правопорушення, при відмові особи проставити у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення свій підпис, ця відмова посвідчується підписом свідків, при їх наявності, а за їх відсутності, у протокол вноситься запис про те, що посвідчити відмову неможливо за відсутності свідків. Враховуючи те, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не надано суду таких доказів, які спростовують твердження позивача про те, що на перехресті вул. Сеченова та провул. Коломийському у м. Києві 05 лютого 2010 року було не було встановлено знаків дорожнього руху, які забороняли йому рух, та те, що не надано доказів, що протокол складений, а постанова винесена у його присутності, суд вважає факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, недоведеним. З цих підстав, внаслідок недоведеності вини позивача у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АА (номер розібрати не можна) від 05 лютого 2010 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, підлягає скасуванню. Внаслідок того, що постанова підлягає скасуванню, підстав закривати провадження по справі немає.
Також суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про поновлення йому строку на звернення до суду із постановою про адміністративне правопорушення, так як про наявність постанови, яку він оскаржує, він дізнався із довідки адміністративної практики ДАІ м. Полтави (а.с. 5-6) і тому причина пропуску цього строку є поважною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 14-1, 247, 251, 256, 287-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 88, 99, 100, 102, 160-163, 171-2 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА (номер не читається) від 05 лютого 2010 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України – скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Литвиненко
- Номер: б/н
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-4175/10
- Суд: Білопільський районний суд Сумської області
- Суддя: Литвиненко Ігор Юрійович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.07.2015
- Дата етапу: 23.07.2015