Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-9262/10
Ім’ям України
(заочне)
28 грудня 2010 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:
головуючого - судді Литвиненка І.Ю.
при секретарі - Єременко Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -
В С Т А Н О В И В:
27 липня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідача – ОСОБА_3, визначивши третьою особою по справі ОСОБА_2, у якому просила щомісяця стягувати з нього аліменти на її користь на утримання їх доньки – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, у розмірі 25% від його заробітку, до досягнення нею 23 років.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 03 травня 1994 року розірвала шлюб із відповідачем і їх дитина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилася проживати з нею. З 2009 року донька вчиться на стаціонарному відділенні Полтавського факультету менеджменту і бізнесу Київського університету культури, на платній основі. Утримує доньку вона на свої кошти та на аліменти, які стягувалися з відповідача за рішенням суду. Враховуючи досягнення донькою повноліття, виплата аліментів на її утримання припинена, і враховуючи незначний розмір її заробітку, коштів на її утримання не вистачає. Відповідач є військовослужбовцем, отримає заробітну плату, інших дітей та осіб на утримання не має, а тому може продовжувати сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 25% від його заробітку, без погіршення матеріального стану. Вважає, що на підставі ст. 199 СК України має право на стягнення з нього аліментів на утримання доньки.
У судовому засіданні позивач свій позов підтримала, прохала його задовольнити у повному обсязі. Надала показання, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснила, що її висновок про те, що відповідач може і надалі продовжувати сплачувати аліменти на утримання доньки, ґрунтується на тому, що у шлюбі, у якому він зараз перебуває, він дітей не має, а його батьки, які мешкають у м. Полтаві, коштів на утримання не потребують, так як крім пенсії отримують кошти від функціонування торгівельної одиниці на базарі, власниками якої є.
Третя особа по справі – ОСОБА_2 вважала позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. Пояснення надала суду, аналогічні тексту позовної заяви та поясненням позивача. Додатково пояснила, що повністю знаходиться на утриманні матері, інших джерел доходу не має, а тому потребує матеріальної допомоги на час навчання.
Відповідач належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням, викликався до суду, однак поштовий конверт із судовою повісткою повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 39). Неотримання відповідачем конверту із судовою повісткою розцінюється судом, як відмова від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Позивач та третя особа не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідача. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.
Заслухавши позивача та третю особу по справі, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 199 СК України, якщо повнолітні донька чи син продовжують навчання і у зв’язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у шлюбі, який розірвано, про що 03 травня 1994 року видано свідоцтво (а.с. 3). Згідно зі свідоцтвом про народження, батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 5). Відповідно до довідки ЖЕК «Космічний» від 03 липня 2010 року, ОСОБА_1 проживає разом із донькою ОСОБА_2 (а.с. 6). Згідно із довідкою Полтавського факультету менеджменту і бізнесу Київського університету культури від 03 червня 2010 року, ОСОБА_2 є студенткою цього навчального закладу, вчиться на контрактній основі, стипендії не отримує, строк закінчення навчання – 30 червня 2013 року (а.с. 7). Відповідач ОСОБА_3 є військовослужбовцем та отримує заробітну плату (а.с. 10).
Враховуючи те, що ОСОБА_2 навчається на контрактній стаціонарній формі навчання, не має ніякого джерела доходів, а знаходиться на утриманні матері, суд приходить до висновку про те, що вона потребує матеріальної допомоги. З огляду на те, що відповідач не є інвалідом, знаходиться у працездатному (42 роки) віці, служить та отримує заробітну плату, він зобов’язаний та має можливість утримувати свою повнолітню доньку – ОСОБА_2 яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, так як працює та отримує грошові кошти. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі – щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання до досягнення неї 23 років, так як контракт на навчання укладений до 30 червня 2013 року, у тому лише до цього часу суд може стягти аліменти.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 200 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 75-76, 88, 169, 208-209, 212-215, 218, 224, 293, 367 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Щомісяця стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженого у м. Полтаві, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, у розмірі ј від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з 27 липня 2010 року і до закінчення дитиною навчання – до 30 червня 2013 року.
У задоволенні позовних вимог у іншій частині – відмовити.
Рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень на користь Держави.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні – протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Заочне рішення може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання ним копії рішення.
Суддя І.Ю. Литвиненко