Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-4993/10
Ім’ям України
(заочне)
23 грудня 2010 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:
головуючого – судді Литвиненка І.Ю.
при секретарі - Єременко Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, треті особи – інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, приватне підприємство «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання права власності на самочинне будівництво про визначення розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою до відповідача - виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, визначивши третіми особами по справі інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, Четверту Полтавську державну нотаріальну контору, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, прохаючи визначити розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності у АДРЕСА_2 у м. Полтаві по 1/3 частині за ними та за покійним ОСОБА_6; визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке належало ОСОБА_6 – на 1/3 частину зазначеної житлової квартири, яке складається із кімнати (5) пл. 8,3 кв.м., кімнати (6) пл. 11,5 кв.м., кімнати (7) пл. 15,7 кв.м., кухні (4) пл. 5,4 кв.м., ванної кімнати (3) пл. 2,0 кв.м., вбиральні (2) пл. 1,2 кв.м., коридору (1) пл. 4,3 кв.м. та балкону пл. 1,4 кв.м.; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину балкону площею 1,4 кв.м., який прибудовано до АДРЕСА_2 у м. Полтаві; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину балкону площею 1,4 кв.м., який прибудовано до АДРЕСА_2 у м. Полтаві (а.с. 6-9). Ухвалою суду від 13 липня 2010 року до участі у розгляді справи залучено, як відповідача, територіальну громаду м. Полтави в особі Полтавської міської ради та як третіх осіб без права самостійних позовних вимог на стороні відповідача, ПП «ПБТІ «Інвентаризатор», управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради та управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради (а.с. 44-45).
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що 05 листопада 1995 року ЖКВ Полтавського заводу «Знамено» видано свідоцтво про право власності на АДРЕСА_2 у м. Полтаві на трьох осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 без визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності. У 1997 році до квартири вони добудували балкон площею 1,4 кв.м. правовстановлюючих документів на який не мають. 03 червня 2009 року ОСОБА_6 помер. У державній нотаріальній конторі, куди вони звернулися за отриманням свідоцтва про право на спадщину, у видачі свідоцтва їм відмовили та пояснили, що спочатку треба визначити розмір частки кожного із співвласників у квартирі і отримати документ, який посвідчує право власності на балкон. У Октябрській районній у м. Полтаві раді та у інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області їм роз’яснили, що право власності на нерухоме майно визнається тільки судом. Враховуючи те, що згідно з висновками технічного обстеження балкону його стан задовільний і відповідає будівельним нормам і правилам, а також те, що сусіди - ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не заперечують проти визнання за ними права власності на балкон, прохають суд задовольнити позов.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, прохала позов задовольнити у повному обсязі. Надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснила, що балкон будувався ними на власні кошти з дозволу ЖКВ Полтавського заводу «Знамено». На цей час ні ГЖЕД, ні зазначені сусіди не заперечують проти визнання за ними права власності на балкон. Зробити це іншим шляхом, як через суд, вона не може. Визнання права власності на балкон потрібно їй для того, щоб його успадкував її син ОСОБА_2, так як її син ОСОБА_6 помер. Вона зверталася до Полтавської міської ради з приводу виділення їй землі під уже збудований балкон, але у цьому їй відмовили, роз’яснивши, що виділяють землю лише на комерційні цілі.
Позивач ОСОБА_2 також свої позовні вимоги підтримав, прохав позов задовольнити у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні тексту позовної заяви та поясненням ОСОБА_1
Представник відповідача - територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 63).
Представник відповідача - виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у частині визначення розміру ідеальних часток у праві спільної сумісної власності з тих підстав, що у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири), вважається, що частки кожного співвласника є рівними і законом не передбачено звернення до суду для оформлення права на спадщину (а.с. 40-41).
Представник третьої особи - Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори, до суду не з’явився, звернувся із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с. 36).
Представник третьої особи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, також до суду не з’явився, звернувся із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечуючи проти позовних вимог у разі, якщо заперечень не має Октябрська районна у м. Полтаві рада (а.с. 38).
Представник третьої особи - ПП «ПБТІ «Інвентаризатор», теж до суду не з’явився, звернувся із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с. 68).
Третя особа - управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, але її представник до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 65).
Третя особа - управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, але її представник до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 64).
Треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до суду із письмовими заявами про розгляд справи за їх відсутності, прохаючи позовні вимоги у частині визнання права власності на балкон задовольнити (а.с. 48-53).
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача (територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради), повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Позивачі не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника відповідача. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.
Заслухавши пояснення позивачів та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 05 листопада 1997 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та покійному ОСОБА_6 належить на праві приватної спільної сумісної власності АДРЕСА_2 (колишня Раднаркомівська) у м. Полтаві, загальною площею 49,3 кв.м. (а.с. 14). 03 червня 2009 року ОСОБА_6 помер (а.с. 10). Згідно з довідкою № 963, виданою 07 жовтня 2009 року ГЖЕД № 2 УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради, у АДРЕСА_2 у м. Полтаві зареєстровані та мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 11). Відповідно до запису у технічному паспорті на АДРЕСА_2 у м. Полтаві від 28 жовтня 1997 року, самочинним будівництвом є балкон площею 1,4 кв.м. (а.с. 12-13). Згідно з висновками: за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового АДРЕСА_1 у м. Полтаві, виконаного Полтавської філією ДП «НДІ проектреконструкція» та судовим експертом ОСОБА_7, ринкова вартість балкону, добудованого до АДРЕСА_2 у м. Полтаві, площею 5,20 кв.м. становить 16204 гривні, він знаходиться у задовільному стані, а його конструкції придатні для подальшої експлуатації, дефектів та ушкоджень, які б здатність конструкцій житлового будинку нести навантаження, відсутні (а.с. 15-31). Відповідно до листа начальника ЖКВ Полтавського заводу «Знамено» до ЖКВ управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 03 грудня 2007 року, добудова ОСОБА_1 балкону до АДРЕСА_2 у м. Полтаві зроблена з дозволу ЖКВ Полтавського заводу «Знамено» тому, що будинок є відомчим (а.с. 33).
Згідно з вимогами п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та з моменту державної реєстрації . Згідно з вимогами ч. 1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними та законом. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 376 ЦК України, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена їй для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому законом порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Нормою ч. 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що суд, на вимогу власника земельної ділянки, може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Згідно з вимогами ст. 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України, право власності чи користування на земельну ділянку виникає моменту державної реєстрації цього права.
З наведених норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин справи виплаває наступне. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та покійному ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 05 листопада 1997 року, на праві спільної приватної власності належить АДРЕСА_2 у м. Полтаві. Враховуючи те, що інших співвласників квартири, крім зазначених у свідоцтві про право власності на житло немає, частки у спільній сумісній власності на цю квартиру ОСОБА_1, ОСОБА_2 та покійного ОСОБА_6 слід вважати рівними. До зазначеної квартири її власниками добудовано балкон, який побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цього будівництва, без належного дозволу та без належно затвердженого будівельного проекту, а тому ця споруда є самочинним будівництвом. Враховуючи те, що у встановленому чинним законодавством порядку земельну ділянку під самочинно збудоване нерухоме майно ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2, ні покійному ОСОБА_6 не виділено, так як державного акту про виділення земельної ділянки суду не надано, визнати за позивачами право власності на це самочинно побудоване нерухоме майно не можна. Однією з функцій нотаріату є оформлення та видача свідоцтва про право власності на спадкове майно. Враховуючи те, що позивачами не надано суду доказів відмови державного нотаріуса у видачі їм свідоцтва про право на спадщину, тобто порушення нотаріусом їх прав, які підлягають захисту, спору з приводу правомірності дій нотаріуса по оформленню спадкового майна, який повинен вирішити суд, також немає. Тому позовні вимоги щодо визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спадкове майно задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 331, 369, 372, 376 ЦК України, ст.ст. 116, 125 ЗК України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, 60, 75-76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 293 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визначити розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 – по 1/3 частці за кожною особою.
У задоволенні позовних вимог у іншій частині позову – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні – протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Заочне рішення може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання ним копії рішення.
Суддя І.Ю. Литвиненко