Справа №2-1503/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  29 грудня 2010 року  Котелевський районний суд Полтавської області в складі:  

  головуючого судді                   -       Якименко Т.О.,  

  при секретарі                           -        Балала Л.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що відповідач не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, не надає матеріальної допомоги, вчиняє в сім’ї сварки та виявляє щодо неї неповагу.  

У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала повністю,  просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - ОСОБА_2.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, проти розірвання шлюбу з позивачкою не заперечує.  

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, приходить до переконання, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.  

  Сторони зареєстрували шлюб 09 серпня 2003 року у Котелевському районному відділі  РАГС Полтавській області.  

В шлюбі сторони  мають одну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.  

  В даний час подружнє життя між ними не склалося в зв’язку з відсутність взаєморозуміння, різні погляди на життя та несумісність характерів, що призводить до постійних сварок. Подружжя спільно не проживає з жовтня 2010 року і відновлювати подружні відносини не бажають.  

Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.  

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім’ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.  

  Спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя сторони не мають.    

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягти судові витрати по сплаті судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

  Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, ч. 1 ст. 88, ст. 212 ЦПК України та  ст. ст. 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, п. п. «б» п. 5 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд  

  ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задоволити повністю.  

Шлюб, зареєстрований  09 серпня 2003 року у Котелевському районному відділі  РАГС Полтавській області за № 49 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.  

  Залишити   позивачці  ОСОБА_1 після розірвання шлюбу прізвище – ОСОБА_1.  

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп., а всього 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя