Копія:                                                                     Справа №2-760

2010 р.

      РІШЕННЯ  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

      04 жовтня 2010 року                                                      смт Розівка

      Розівський районний суд Запорізької області  

 у складі:

 головуючого судді                     Аксьоненка В.І.,

 при секретарі судового засідання           Мащенко Н.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :  

      07 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано між сторонами 19 березня 2009 року у Приморському відділі реєстрації актів громадянського стану Маріупольського МУЮ  Донецької області, актовий запис №62. Позивачка ОСОБА_1 вказала, що від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  Одруження з відповідачем виявилось не вдалим. За таких обставин вона вимушена звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим та суперечить їхнім інтересам.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги по тих підставах, які нею були викладені в позовній заяві, просила задовольнити її позов. Додатково пояснила, що одруження з відповідачем виявилося невдалим, вони вже майже рік проживають окремо і в кожного є своя сім’я.  

Відповідач ОСОБА_2 суду повідомив про те, що ним визнаються обставини, зазначені у позовній заяві, та він їх не оспорює. Тому не заперечив проти розірвання шлюбу.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Із свідоцтва про одруження встановлено, що сторони одружились 19 березня 2009 року у  Приморському відділі реєстрації актів громадянського стану Маріупольського МУЮ  Донецької області,  про що зроблено актовий запис №62.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

З матеріалів справи вбачається, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося, вони мешкають окремо та кожен має свою сім’ю. Подружні стосунки між сторонами фактично припинилися. Спору про поділ спільного майна подружжя між сторонами на час розгляду даної справи немає. Згода про утримання дитини між сторонами досягнута.  

Сторони зазначені обставини у справі не оспорювали, фактично їх визнали, тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

У судовому засіданні сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.  

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивачку ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя.  

 Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

 Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст.24,110-112 СК України, ст.ст.10,11,60,88,130,174,209,212-215 ЦПК України, суд–

  В И Р І Ш И В :  

      Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

 Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 березня 2009 року у  Приморському відділі реєстрації актів громадянського стану Маріупольського МУЮ  Донецької області,  актовий запис №62.

 Стягнути з ОСОБА_2 держмито в сумі 8,50 грн.

 Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано.  

 Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції – Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя          /підпис/             В.І. Аксьоненко