Справа № 2н-46/10  

  У Х В А Л А  

  29 грудня 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в особі судді Борисенко В.В., при секретарі Мриц Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу,  

  В С Т А Н О В И В:  

  Судовим наказом № 2н-46/2010 від 10.12.2010р. стягнуто з ОСОБА_1, заявника у справі, на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» заборгованість за договором про надання послуг мобільного зв’язку в сумі 1627 гривень 93 коп., 25 гривень 50 коп. сплаченого судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1683 гривні 43 коп..  

20.12.2010р. боржник ОСОБА_1 подав суду письмову заяву про скасування судового наказу від 10.12.2010р., посилаючись на те, що послугами мобільного зв’язку він не користувався і договір було розірвано.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги поданої заяви та додатково пояснив, що не користувався послугами мобільного зв’язку, так як в с. Радохінці, де він проживає, не було належного покриття. З приводу цього він в вересні 2008р. усно звертався до працівників «МТС Україна», проте не звертався із письмовою заявою про розірвання договору про надання послуг. При цьому працівниками «МТС Україна» робилися якісь записи в журналі при його зверненнях. В вересні також отримав претензію на 17 грн., однак суму боргу не сплатив, бо думав, що договір вже розірвано.  

Представник стягувача – ПАТ «МТС Україна», в судовому засіданні пояснив, що за неналежне покриття компанія «МТС Україна» не несе відповідальності згідно договору та вони не можуть передбачити самостійно, де споживач буде користуватися мобільним зв’язком. Більше того, «МТС Україна» не нав’язувало укладення самого договору. Оскільки письмової заяви про розірвання договору від боржника не поступало, «МТС Україна» правомірно здійснювало нарахування.  В грудні 2008р. борг становив 17 грн. і боржнику надсилалася відповідна претензія, проте останній не відреагував належним чином на це. Просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.  

Заслухавши пояснення сторін та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу слід залишити без задоволення з наступних підстав.  

Згідно п.2.3.4 договору № 4370924/1.11977710 від 04.08.2008р., укладеного між сторонами у справі, абонент має право відмовитися від послуг та припинити дію договору шляхом його розірвання після повного використання первинного авансу, внесеного абонентом згідно п.1.3 цього договору, письмово попередивши про це оператора за сім календарних днів до припинення користування послугами. Для розірвання договору за своєю ініціативою абоненту необхідно особисто або через уповноваженого представника оформити заяву  про розірвання договору.  

Заявник ОСОБА_1 не представив суду жодних доказів на підтвердження того, що він у встановленому в договорі порядку намагався розірвати договір про надання послуг, а тому суд не вбачає підстав для задоволення його заяви та скасування судового наказу.  

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105-1 ЦПК України, суддя –  

  У Х В А Л И В:  

  Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу залишити без задоволення.  

  Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.  

  Суддя                                                             В.В. Борисенко  

  Ухвала набрала законної сили «      »   20    р.  

  Суддя                                                              В.В. Борисенко