Справа № 2-3584/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

16 грудня 2010 року                                                                                            м. Сімферополь

 Сімферопольський районний суд Автономної Республіки  Крим у складі:

Головуючого судді Берберова Д.М.,

при секретарі Аблаєве С.С.,

за участю: - позивача – ОСОБА_1,

розглянувши   у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі   цивільну справу   за позовом   ОСОБА_1   до ОСОБА_2,   про стягнення боргу  ,

  ВСТАНОВИВ:  

 Позивач звернувся до суду з позовом ОСОБА_2, про стягнення боргу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.04.2008 року він надав у борг кошти у розмірі 85 000 гривен. строком до 25.08.2010 року, з яких 20 000 гривен відповідач повинен був сплатити до 10.05.2010 року, а 65 000 гривен до 25.08.2010 року. Відповідач повернув тільки 40 000 гривен. Відповідно до умов договору займу передбачені санкції за неналежне виконання обов’язків у вигляді штрафу у розмірі 15 % від неповернутої суми, тобто 6 750 гривен, 20 % річних виходячи з неповернутої суми, що складає 1 356 гривен. Також позивач просить стягнути з відповідача зазначені суми з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1 305 гривен.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання належним чином, та відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

23.04.2008 року ОСОБА_1 уклав договір позики з ОСОБА_2, відповідно до п. 2.1. якого передавав йому 85 000 гривен. Строк сплати заборгованості, відповідно до п. 4.1. був зазначений так, що 20 000 гривен відповідач повинен повернути до 10.05.2010 року, а 65 000 гривен до 25.08.2010 року.  

За порушення умов зазначеного договору п. 6.1 передбачене, що ОСОБА_2 при простроченні повернення займу сплачує штраф у розмірі 15 % від неповернутої суми. Крім того, п. 6.2. договору передбачене, додатково до штрафу ще і стягнення 20 % річних від неповернутої суми боргу.

Як зазначено у Договорі займу від 23.04.2008 року кошти у сумі 85 000 гривен ОСОБА_2 отримав у повному обсязі 23.04.2008 року.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається  у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов  може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми  або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.  

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Задовольняючи позов в частині стягнення залишку суми боргу у розмірі 45 000 гривен, штрафу у розмірі 6 750 гривен та 20 % річних у розмірі 1 356 гривен, оскільки ці вимоги ґрунтуються на законі.  Суд приймає розрахунок позивача, щодо стягнення суми боргу як належний по справі доказ.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1 305 гривен, то суд також вважає їх обґрунтованими, оскільки розрахунок індексу інфляції, наведений в позовної заяві проведений з урахуванням  «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» - лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати.

На підставі ст. 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218, 224, 225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:  

       Позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу –   задовольнити  .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, борг у розмірі 45 000 гривен, штраф у розмірі 6 750 гривен, 20 % річних у розмірі 1 356 гривен, індекс інфляції у розмірі 1 305 гривен, судові витрати: 544,11 гривен судового сбіру, 120 гривен витрати на інформаційно-технічне забезпечення всього – 55 075,11 (п’ятдесят п’ять тисяч сімдесят п’ять гривен 11 копійок) гривен.

     Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

Суддя  (підпис)