Справа № 2-2713/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 грудня 2010 року                                                                                       м. Сімферополь      

Сімферопольський районний суд  Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді – Берберова Д.М.,

при секретарі – Аблаєве С.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1,  

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні у м. Сімферополь   цивільну справу   за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2, Бюро технічної інвентаризації Сімферопольського району, третя особа – Виконавчий комітет Сімферопольської районної ради,   про анулювання свідоцтва про право власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом  ,

  В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1 звернулась до суду до ОСОБА_2, Бюро технічної інвентаризації Сімферопольського району, третя особа – Виконавчий комітет Сімферопольської районної ради, про анулювання свідоцтва про право власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що її батьки після розлучення провели розподіл домоволодіння. Після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона та її брат ОСОБА_1 звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Після смерті її матері – ОСОБА_5. Яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона також звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Крім того за життя її мати оставила заповіт. Відповідно до якого частку домоволодіння заповіла позивачу. У зв’язку з тим. що її батько після розлучення збої матір’ю та розподілу спільного майна зареєстрував домоволодіння АДРЕСА_1 тільки на своє ім’я, вона не має можливості прийняти спадщину, яка залишилась після смерті її матері.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні, з підстав, викладених у позові.

У зв’язку з тим. що відповідач ОСОБА_1 мешкає у Чернігівському районі Чернігівської області судом було дано доручення про допит відповідача, та відповідно до протоколу судового засідання (а.с. 63-64) він позов не визнав, зазначив, що у будинку є також і його частка та він має на неї право та заперечував проти розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача - Бюро технічної інвентаризації Сімферопольського району, у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи й їх відсутності.

Третя особа - Виконавчий комітет Сімферопольської районної ради у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з Рішення народного суду Сімферопольського району від 23.04.1969 року за ОСОБА_5 було визнано право власності на Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_1. Вищезазначене домоволодіння було залишено у користуванні ОСОБА_3 зі стягненням на користь ОСОБА_5 грошової компенсації у розмірі 1 850 рублів (а.с. 6-7).

Згідно з актом судвиконавця від 09.06.1969 року у зв’язку з тим. що грошова компенсації у розмірі 1 850 рублів не сплачена в рахунок погашення боргу передано Ѕ частка домоволодіння АДРЕСА_1, підвал та Ѕ частка времянки (а.с. 8).

06.02.1986 року ОСОБА_5 склала заповіт, за яким заповіла належну їй частку домоволодіння АДРЕСА_1 своєї дочки – ОСОБА_1 (а.с. 9).

Рішенням № 47 від 17.06.1998 року виконавчий комітет Чистенської сільської ради закрепів за ОСОБА_5 Ѕ частку земельної ділянки, розташованої за адресою домоволодіння АДРЕСА_1, а іншу Ѕ частку  за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 10).

Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвали шлюб 15.04.1976 року, про що було зроблено актовий запис № 193 (а.с. 13).

Зі свідоцтва про смерть серії 1-АП № НОМЕР_1 від 05.04.1993 року вбачається що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що було зроблено актовий запис № 27 (а.с. 14).

Зі свідоцтва про смерть серії 1-АП № НОМЕР_2 від 29.05.2006 року вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що бу4ло зроблено відповідний актовий запис № 48 (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу № 215/93та з заявою про прийняття спадщини вернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 50-52).

Після смерті ОСОБА_5 було заведено спадкову справу № 235/2007, відповідно до якої з заявою про прийняття спадщини у вигляді частки домоволодіння АДРЕСА_1 звернулась ОСОБА_1 (а.с. 53-62).

Рішенням виконкому від 21.02.2007 року домоволодінню АДРЕСА_1 було привласнено АДРЕСА_1(а.с. 22).

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у вигляді будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, право власності на нього зареєстровано у цілому за ОСОБА_3 на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 10.06.1991 року (а.с. 18-19).

Проте, відповідно до записів у погосподарських книгах право власності на Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3, про що містяться відповідні записи у книзі № 23 за 1993 рік, та друга Ѕ частка зазначеного домоволодіння значиться за ОСОБА_5 на підставі рішення суду від 23.04.1969 року по справі № 2-382.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині визнання частково недійсним дублікат свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_1 та визнання за позивачем правоа влансоті на Ѕ та ј частки зазначеного домоволодіння у порядку спадкування за законом та заповітом.

Задовольняючи позов у цієї частині суд виходить з наступного.  

Відповідно до  статті 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Як встановлено ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.  

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась з заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її батька – ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2002 року № 7/5, реєстрація права власності на нерухоме майно може бути здійснена тільки за особою на ім’я якої видані правовстановлюючі документи.  

Відповідно до  статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповіт був посвідчений  відповідно до діючого на той час ЦК УСРС  (в ред. 1963 року) в органах виконавчої влади.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з завою про прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки позивач має перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки право власності на спірне домоволодіння зареєстроване тільки за ОСОБА_3, тоді як воно повинно було бути зареєстровано за ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у рівних частках, у зв’язку з чим суд визнає дублікат свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частку зазначеного домоволодіння.

На підставі наведеного, керуючись, статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І  Ш И В :  

Позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бюро технічної інвентаризації Сімферопольського району, третя особа – Виконавчий комітет Сімферопольської районної ради, про анулювання свідоцтва про право власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом –   задовольнити частково  .  

Визнати частково недійсним дублікат свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку домоволодіння з відповідною часткою господарських та побутових будівель АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті  ОСОБА_5, яка помела ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнати ОСОБА_1 право власності на ј частку домоволодіння з відповідною часткою господарських та побутових будівель АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті  ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя  (підпис)