Справа № 2-8983\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2010 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя в складі:
Головуючого, судді : О.Д.Опанасюка
при секретарі : Н.М.Євсєєнко
З участю представника позивача: ОСОБА_1
Відповідачки: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
УСТАНОВИВ:
13.10.2010 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї пені за договором позики у розмірі 85400 грн.
22.11.2010 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_3, відповідно до якої остання просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 527360 грн., і судові витрати у загальному розмірі 1820 грн. Позивачка мотивує вимоги тим, що між нею і ОСОБА_2 20.03.2010 року укладено договір позики строком на 1 місяць, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала позику у розмірі 320000 грн. з виплатою пені у розмірі 0,3 % від несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення заборгованості. Оскільки заборгованість за договором позики не повернута, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 суму позики у розмірі 320000 грн. та пеню у розмірі 207360 грн.
У судовому засіданні 3.12.2010 року представник позивачки за довіреністю ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, уточнивши , що позивачка просить стягнути заборгованість на користь саме неї – ОСОБА_3, а не на користь ОСОБА_4, як помилково зазначено у уточненій позовній заяві. Представник позивача пояснив, що пеня нарахована за 216 днів прострочення виконання, а сума позики, пені і судових витрат просить стягнути з ОСОБА_2, оскільки на час надання позики не було відомо про зміну відповідачкою прізвища, а договір укладався на підставі копії паспорту, який був наданий відповідачкою раніше , тобто на прізвище «ОСОБА_2» .
Відповідачка ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги визнала у повному обсязі, підтвердивши як факт укладання договору позики з ОСОБА_3, так і факт отримання позики у розмірі 320000 грн. Проти задоволення позову не заперечувала.
Позивачка ОСОБА_3 у судове засідання 3.12.2010 року не з’явилася, повідомлена у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду у порядку ст.76 ЦПК України - через її представника , причини нез’явлення суду не повідомила.
Суд, відповідно до ст.169 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутності позивачки, на підставі наявних у справі доказів з урахуванням того, що немає необхідності заслуховувати її особисті пояснення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, відповідачки, вивчивши матеріали справи вважає позовні вимоги позивачки обґрунтованими та законними, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд встановив, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 20.03.2010 року був укладений договір позики, відповідно до якого відповідачка отримала позику - грошові кошти у розмірі 320000 грн. зі строком повернення позики не пізніше 20.04.2010 року (далі – договір позики) (л.с.4).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти , а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей (ст.1046 ЦК України).
Позивачка умови договору виконала у повному обсязі, відповідачкою була отримана сума позики у розмірі та строки, встановлені договором позики , що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_2 про отримання суми позики у повному обсязі (л.с.4), і відсутністю претензій останньої до ОСОБА_3
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 ЦК України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ч.1 ЦК України).
Відповідно до п.1 договору позики, строк повернення позики встановлений - не пізніше 20.04.2010 року.
Порушенням зобов’язання є його невиконання ( ст.610 ЦК України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний повернути суму боргу ( ч.2 ст. 625, ч.1 ст.1050 ЦК України).
Сума позики не була повернута відповідачкою, у зв’язку з чим позивачка була вимушена звернутися до суду за захистом порушеного права.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про доведеність вимог позивачки в частині порушення відповідачкою умов договору позики в частині повернення її суми. З ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 суму позики у розмірі 320000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п.4 договору позики за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання позичальник зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 0,3 % від несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання або шляхом передачі у власність позикодавця іншого майна в рахунок погашення заборгованості за даним договором.
Відповідачкою прострочено виконання договору на 216 днів – з 21.04.2010 р. (наступного дня після закінчення строку повернення суми позики) по 22.11.2010 року (з урахуванням вимог позивачки про стягнення заборгованості станом на 22.11.2010 року), а сума пені складає 207360 грн. (320000 х 0,3% = 960 грн. (за 1 день прострочення виконання) х 216 днів).
З урахуванням викладеного, а також того, що судом безперечно встановлений факт порушення відповідачкою умов договору позики, суд вважає доказаними вимоги позивачки і в частині стягнення з відповідачки пені у розмірі 207360 грн.
Судом також встановлено, що відповідачкою ОСОБА_2 змінено прізвище на «ОСОБА_2» у зв’язку з розірванням шлюбу (л.д.10-11).
У судовому засіданні представник позивача підтвердив факт надання позики ОСОБА_2, на теперішній час – ОСОБА_2, а відповідачка ОСОБА_2 підтвердила, що саме вона , як ОСОБА_2, отримала суму позики за договором позики.
Таким чином, з відповідачки ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 527360 грн. (320000 грн. (сума позики) + 207360 грн. (пеня).
На підставі ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_2. належить стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційне - технічне забезпечення у розмірі 120 гривен , а всього стягнути судові витрати у розмірі 1820 грн. (л.с.1-2, 17).
Керуючись ст.ст. 15-16, 203-204, 206-208, 525- 526, 530, 546-551, 610-612, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.7, 10, 60, 79, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 529180 грн. (п’ятсот двадцять дев’ять тисяч сто вісімдесят гривен).
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку, передбаченому ст.ст.292, 294 ЦПК України.
Суддя: