Справа № 2-а-1539/2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2010 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області
у складі головуючого: судді Яроша С.О.
при секретарі: Прістенській Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Гуляйполе Запорізької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця про повернення виконавчого документу по примусовому виконанню виконавчого листа, -
В С Т А Н О В И В:
02.12.2010 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця про повернення виконавчого документу по примусовому виконанню виконавчого листа.
В позові позивач посилався на те, що на виконання рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 25.01.2010 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист від 27.05.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі 1200 грн., починаючи з 12.11.2009 року по 30.06.2010 року, з яким вона звернулась до Гуляйпільського РУЮ, однак виконавчий лист 12.08.2010 року був надісланий до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ, так як боржник отримує пенсію в Запорізькому Головному Управлінні Пенсійного фонду в Україні, 20.08.2010 року постановою державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, заборгованість по аліментам на 22.11.2010 року склала 7854 грн., на виконанні в Орджонікідзевському ВДВС Запорізького МУЮ знаходилось два виконавчих листа, за якими заборгованість становила 11134,36 грн., яку неможливо було погасити в стислі терміни з пенсійних відрахувань, вона неодноразово зверталась до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ з приводу можливості звернення стягнення на інше майно, на що їй було повідомлено, що з даного питання їй необхідно звертатися до ВДВС Гуляйпільського РУЮ, узгодивши свої дії з головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Міхайлідіс Ю.С. вона звернулася з заявою про повернення виконавчого листа №2-83/2010 року, на підставі якої була винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві, роз`яснень щодо правових наслідків повернення виконавчого листа відповідно до п.1 ст.40 їй не надали, за її заявою про прийняття виконавчого листа до провадження ВДВС Гуляйпільським РУЮ винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, правові наслідки повернення виконавчого листа стали їй відомі після винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, вважає, що при винесенні постанови про повернення виконавчого листа відповідачем порушені вимоги ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” : їй не роз`яснено її права та ст.7 цього закону: державний виконавець не повинен допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян, прохає визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Міхайлідіса Ю.С. від 22.11.2010 року про повернення виконавчого документа стягувачеві по примусовому виконанню виконавчого листа Гуляйпільського районного суду Запорізької області №2-83 від 27.05.2010 року.
27.12.2010 року відповідач надав суду письмові заперечення, в яких посилався на те, що 20.08.2010 року з Гуляйпільського ВДВС до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ надійшов виконавчий лист від 27.05.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів на утримання повнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,
2.
в твердій грошовій сумі 1200 грн., починаючи з 12.11.2009 року по 30.06.2010 року, 20.08.2010 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, копії якої були направлені сторонам та суду, 20.08.2010 року до бухгалтерії Запорізького Головного Управління Пенсійного фонду в Україні, 22.11.2010 року від стягувача надійшла письмова заява про повернення виконавчого листа без виконання, ним була винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві, вважає що в ст.5 Закону України ”Про виконавче провадження”, яка містить обов`язок відповідача ро`яснити права і обов`язки сторін у виконавчому провадженні, на яку посилається позивач як на підставу свого позову, відсутній обов`язок відповідача перешкоджати стягувачеві подавати заяву, переконувати стягувача відмовлятися від написаних ним заяв чи не задовольняти заяву стягувача, вважає, що ним не порушено ст.7 Закону України ”Про виконавче провадження”, так як він діяв у точній віповідності з законом: заява позивача була розглянута та задоволена, звертає увагу на те, що за виконавчим листом закінчився строк, встановлений судом для даного виду стягнення, прохав відмовити в задоволенні скарги.
У судовому засіданні позивач позов підтримала, суду пояснивши, що на виконання рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 25.01.2010 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист від 27.05.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі 1200 грн., починаючи з 12.11.2009 року по 30.06.2010 року, з яким вона звернулась до Гуляйпільського РУЮ, однак виконавчий лист 12.08.2010 року був надісланий до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ, так як боржник отримує пенсію в Запорізькому Головному Управлінні Пенсійного фонду в Україні, 20.08.2010 року постановою державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, заборгованість по аліментам на 22.11.2010 року склала 7854 грн., на виконанні в Орджонікідзевському ВДВС Запорізького МУЮ знаходилось два виконавчих листа, за якими заборгованість становила 11134,36 грн., яку неможливо було погасити в стислі терміни з пенсійних відрахувань, вона неодноразово зверталась до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ з приводу можливості звернення стягнення на інше майно, на що їй було повідомлено, що з даного питання їй необхідно звертатися до ВДВС Гуляйпільського РУЮ, узгодивши свої дії з головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Міхайлідіс Ю.С. вона звернулася з заявою про повернення виконавчого листа №2-83/2010 року, на підставі якої була винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві, роз`яснень щодо правових наслідків повернення виконавчого листа відповідно до п.1 ст.40 їй не надали, за її заявою про прийняття виконавчого листа до провадження ВДВС Гуляйпільським РУЮ винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, правові наслідки повернення виконавчого листа стали їй відомі після винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, вважає, що при винесенні постанови про повернення виконавчого листа відповідачем порушені вимоги ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” : їй не роз`яснено її права та ст.7 цього закону: державний виконавець не повинен допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян, прохає визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Міхайлідіса Ю.С. від 22.11.2010 року про повернення виконавчого документа стягувачеві по примусовому виконанню виконавчого листа Гуляйпільського районного суду Запорізької області №2-83 від 27.05.2010 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини.
25.01.2010 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист №2-83/2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів на утримання повнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі 1200 грн., починаючи з 12.11.2009 року по 30.06.2010 року.
06.07.2010 року позивач звернулася до відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області за примусовим виконанням виконавчого листа.
3.
12.08.2010 року виконавчий лист був направлений до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ за належністю.
20.08.2010 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Міхайлідісом Ю.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, копії якої були направлені сторонам та суду.
20.08.2010 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Міхайлідісом Ю.С. виконавчий лист був надісланий до бухгалтерії Запорізького Головного Управління Пенсійного фонду в Україні.
22.11.2010 року позивач звернулася до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ з письмовою заявою про повернення виконавчого листа без виконання.
22.11.2010 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Міхайлідісом Ю.С. була винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві.
22.11.2010 року позивач звернулася до відділу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області за примусовим виконанням виконавчого листа.
22.11.2010 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області Кравченко В.В. винесена постанова про відмову у відкриті виконавчого провадження, так як завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених п.2-6 ч.1 ст.40 Закону України “Про виконавче провадження”.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов необґрунтований і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 п.1) ст.17 КАС України фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб‘єкту владних повноважень.
Відповідно до ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, в яких однією із сторін є посадова особа органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративній справі про протиправність рішень? дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про виконавче провадження” держаний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні, або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз`яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.2 абзацу 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець роз`яснює сторонам їх права і обов`язки.
Відповідно до ч.1 п.1) ст.40 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, за письмовою заявою стягувача.
Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач надав суду належні докази, які підтверджують правомірність винесеної ним постанови.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на нероз`яснення їй її прав відповідачем, передбаченого ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” та обов`язку відповідача використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, передбаченого ст.7 Закону України “Про виконавче провадження”, так як ці обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, суд визнає правомірними дії відповідача щодо винесення постанови про повернення виконавчого листа та залишає її без змін.
4.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 104, 105, 158, 159-164, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.5,7,38,40,41 Закону України” Про виконавче провадження” суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця про повернення виконавчого документу по примусовому виконанню виконавчого листа залишити без задоволення.
З постановою в повному обсязі сторони можуть ознайомитися 05 січня 2011 року.
Постанова може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особою, яка була відсутня в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя