Справа: № 2 – 191/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2010 року . м. Дніпродзержинськ .
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Єременко А.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною , визнання права власності , зобов’язання вчинити певні дії ,
В С Т А Н О В И В
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою , у якій просила визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 , оскільки 2 листопада 2004 року уклала договір про задаток з ОСОБА_3 за купівлю будинку , передала ОСОБА_3 500 доларів США з обумовленої вартості будинку 4500 доларів США , 8 листопада 2004 року сплатила ще 2500 доларів США обумовленої вартості будинку , сплатила 9957 гривень 05 копійок заборгованості за комунальні послуги . Неодноразово зверталася до відповідачів з проханням нотаріально посвідчити угоду , але вони ухиляється від нотаріального посвідчення угоди .
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлений позов підтримала та пояснила , що у 2004 році вирішила придбати будинок . Через агентство нерухомості познайомилася з ОСОБА_3 та дала задаток 500 доларів США . Вартість будинку визначили у 4500 доларів США . Ще по розписці віддала ОСОБА_3 2500 доларів США . У ОСОБА_3 була неповнолітня дитина і вирішили оформити угоду після досягнення дитиною повноліття . Погасила заборгованість за комунальні послуги на загальну суму близько 10000 гривень . 25 травня 2007 року дитині відповідачки виповнилося 18 років . Відповідачка пояснила , що вони бажають продати будинок за 16000 доларів США . Але вважає , що на 2004 – 2005 рік виплатила всю суму за будинок . Домовлялася про купівлю-продаж будинку з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Гроші віддавала ОСОБА_3 . Їй ОСОБА_3 дала довіреність на користування будинком та сплату комунальних платежів .
Відповідачка ОСОБА_3 від свого імені та за довіреністю від ОСОБА_2 заявлений позов не визнала і пояснила , що у них з позивачкою була домовленість за купівлю будинку АДРЕСА_1 за 4500 доларів США на 2004 рік . ОСОБА_1 дала задаток 500 доларів США . Грошей у ОСОБА_1 на купівлю будинку не було . Вона не була у змозі продати квартиру та за пропонувала віддавати вартість будинку частками . Не може сказати скільки всього сплатила ОСОБА_1 . Будинок приведено у нежитловий стан , у будинку зареєстрована ОСОБА_4 . У ОСОБА_1 не було грошей на купівлю-продаж будинку . Мова йшла про оренду будинку . ОСОБА_1 давала гроші за те , що мешкала у будинку . До нотаріуса ОСОБА_1 ніколи їх не запрошувала .
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не явилася , письмово просила розглядати справу без її участі , заявлений позов не визнала .
Представник третьої особи у судове засідання не явився , належним чином повідомлений про розгляд справи , тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність .
Суд , вислухавши пояснення сторін , вивчивши матеріали справи , вважає , що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено , що на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 вересня 2000 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 належить будинок АДРЕСА_1 . 2 листопада 2004 року ОСОБА_5 уклала договір про задаток з ОСОБА_3 за купівлю будинку АДРЕСА_1 у простій письмовій формі , передала ОСОБА_3 500 доларів США з обумовленої вартості будинку 4500 доларів США .
Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України 2003 року у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним .
Свідок ОСОБА_6 пояснила , що дізналася про те , що ОСОБА_1 продавала квартиру 4 – 5 років тому назад . Хотіла придбати цю квартиру , дала ОСОБА_1 задаток у сумі 1500 доларів США . Вона вибралася із квартири і збиралася купляти будинок . Зробила у будинку ремонт . Через деякий час ОСОБА_1 повернула гроші .
Свідок ОСОБА_7 пояснив , що знає чоловіка ОСОБА_1 , який йому говорив , що вони купили будинок 5 років тому . Ходив на будинок , лагодив дах на гаражі , зробив зливну яму , підводив воду , робив сходи . У спальній кімнаті була обвалена стеля , будинок знаходився у непридатному для проживання стані .
Свідок ОСОБА_8 пояснив , що ОСОБА_3 придбала будинок на при кінці 1999 року . Не знав про те , щоб ОСОБА_3 продавала будинок ОСОБА_1 . У 2004 році ОСОБА_3 залишила будинок , тому що переїздила до м. Дніпропетровська та дала можливість проживати в ньому позивачці . У травні 2010 року допомагав перевозити речі у будинок . Будинок знаходився у жахливому стані , у ньому не робився ремонт . Знав про те , що у будинку повинна проживати була ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_9 пояснила , що ОСОБА_3 переїздила у м. Дніпропетровськ та здала наймачам будинок за довіреністю близько 5 років тому . Будинок знаходився у нормальному стані . У червні 2010 року побачила будинок у жахливому стані . Ні про яку купівлю-продаж ніколи мови не було . ОСОБА_3 казала , що будинок залишається ОСОБА_4 . У будинку залишалися речі : меблі , паласи, піаніно .
Оскільки власниками будинку є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а договір про задаток укладався тільки з ОСОБА_3 , а не всіма власниками , тому суд приходить до висновку , що сторони не домовлялися щодо усіх істотних умов договору , не відбулося повне або часткове виконання договору і не можливо застосувати ч. 2 ст. 220 ЦК України 2003 року .
Керуючись ст. 203 , 215 , 220 , 328 ГК України 2003 року , ст. 8 , 15 , 60 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною , визнання права власності , зобов’язання вчинити певні дії відмовити .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його оголошення .
Суддя С.А. Скиба