№ 2-96/2010  

РІШЕННЯ    

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

  27  травня     2010 року                                                     с. Петриківка  

  Петриківський райсуд Дніпропетровської області  у складі головуючої  судді Іщенко І.М. при секретарі  Клисак Н.Г., за участю сторін, розглянувши позовну заяву  ОСОБА_1 до Хутірської сільської ради, третіх осіб: державної нотаріальної контори Петриківського району, ОКП Бюро технічної  інвентаризації про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом  

  В С Т А Н О В И В  

В листопаді 2009 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом в якому зазначила, що у вересні 1987 року ОСОБА_2, який був рідним братом її чоловіка ОСОБА_3, буд виданий дозвіл на будівництво   житлового будинку за адресою АДРЕСА_1  

  ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і її чоловік ОСОБА_3 прийняв спадщину за законом на майно після смерті брата.  

За життя чоловік не мав змоги оформити  технічну документацію на житловий будинок який належав ОСОБА_2 за зазначеною адресою.  

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 і вона прийняла спадщину за законом.  

Просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.   у порядку спадщини  за законом.  

  В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позов підтримали.  

Відповідач –представник Хутірської сільради в судове засідання не зьявився , надійшло клопотання про розгляд справи без представника сільської ради ( а.с. 26, 33 ).  

  3-я особа - БТІ м. Дніпродзержинська направлено заяву про розгляд справи у відсутність представника ( а.с.25).  

  3-я особа – нотаріус Петриківського району Могильна Л.Г. позов визнала.  

  Заслухав позивача, її представника та  нотаріуса Петриківського району, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд вважає в позовних  вимогах ОСОБА_1 відмовити з наступного :  

  Як було встановлено в судовому засіданні, 20 травня 1987 року ОСОБА_2 було дозволено будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 ( а.с.41). який він збудував самовільно.  

  Відповідно до довідки Хутірської сільської ради ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав за адресою  АДРЕСА_1  

з 1991 року до дня своєї смерті , тобто до 12.01.1994 року ( а.с .8, 38).  

  24.09.1997 року  ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на його грошові внески ( а.с.13).  

  13.10. 1998 року позивач  ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 ( а.с.12), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.8).  

  Позивач звернулась до суду із позовом про визнання права власності на житловий будинок розташований  АДРЕСА_1, №  6 Петриківського району, який відповідно до технічного паспорту був самовільно забудований ОСОБА_2  ( а.с.5).  

  В суді позивачка не заперечувала, що будинок який побудував ОСОБА_2 в експлуатацію не здавався.  

  Відповідно до ст.331 ч.2  ЦК України  право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі) виникає з моменту завершення будівництва.  

Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття до експлуатації.  

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає  з моменту державної реєстрації.  

  Відповідно до п.1.6. Тимчасового положення  про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7.02.2002 року, реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти  нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТЇ,яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти.  

  Житловий АДРЕСА_1 до експлуатації прийнятий не був і тому позивач не має права набуття  власності на новостворено майно.  

  Посилання позивачки на  технічний висновок обстеження будівельних конструкцій житлового будинку який проведений в грудні 2009 року проектним інститутом « Дніпродзержинськгражданпроект» не має правового значення по суті заявлених вимог і не може бути підставою для   прийняття його в експлуатацію.  

Крім того, в   зазначеному висновку на який послалась  ОСОБА_1, зазначено, що частина конструкцій знаходиться у аварійному стані і не пригодні для нормальної експлуатації ( а.с.48).  

  Таким чином, позивачу необхідно відмовити в її вимогах про визнання права на житловий будинок. Позивач має право прийняти будинок  в експлуатацію відповідно до закону, а потім має право повторно звернутись до суду із зазначеними вимогами.  

  На підставі викладеного і керуючись ст.ст. ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України, 331 ЦПК України, суд  

  В И Р І Ш И В  

  В позовних вимогах ОСОБА_1 до Хутірської сільської ради, третіх осіб: державної нотаріальної контори Петриківського району, ОКП Бюро технічної  інвентаризації про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом – відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти’ денний строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.285 ЦПК України.  

  Суддя                                                                                          Іщенко І.М.