№ 2-27/2010  

З А О Ч Н Е    РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  30 листопада    2010 року                                                с. Петриківка  

  Петриківський райсуд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі  Горбулі М.Г, розглянувши позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, отриманих за договором позики  

В С Т А Н О В И В  

В травні 2009 року до суду звернувся ОСОБА_1  .   до ОСОБА_2 із позовом в  якому зазначив, що у листопаді 2007 року до нього звернувся ОСОБА_2 із проханням  надати йому позику грошових коштів в розмірі 50 000 грн і  він надав йому зазначену суму грошей. Відповідач  зобов’язався  протягом року повернути гроші, але в установлений термін він повернув тільки 37 500 грн, а решту 12500 грн не повернув.  

  20.02.2008 року відповідач у рахунок неповернутої частини позики передав йому автомобіль НОМЕР_1 по довіреності   завіреного нотаріусом Дніпродзержинського нотаріального округу.  

  8.09.2008 року ОСОБА_2 нотаріально скасував  зазначену довіреність, після чого  автомобіль відповідачу був повернутий, а зобов’язання повернути борг у розмірі 12500 грн залишились не виконаними.  

  Крім того, за період користування автомобілем відповідача він на власні кошти зробив капітальний ремонт на загальну суму 4305 грн, які відповідач відмовився йому  повертати.  

Просит суд стягнути із ОСОБА_2 на його користь заборгованість в розмірі 16 805 грн, із яких 12500 сума заборгованості за договором позики і 4 305 грн кошти витрачені ним на ремонт автомобіля відповідача, а також стягнути судові витрати в розмірі 698 грн, а саме судовий збір в розмірі 168 грн, інформаційне-технічне забезпечення – 30 грн, послуги юристів – 500 грн.  

  У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, пояснивши, що договір позики грошових коштів в письмовій формі між сторонами  не укладався, розписки про отримання  ОСОБА_2 в листопаді 2007 року  50  000 грн від  ОСОБА_1, та повернення йому боргу від відповідача  в розмірі 37 500 грн відсутні.  

  Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписки про одержання судової повістки ( а.с. 30, 31, 34, 40), причини неявки суд не повідомив.  

Зі їгоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.  

  Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини..  

  Матеріалами справи встановлено, що 20 лютого 2008 року  ОСОБА_4 передав свій автомобіль НОМЕР_2 ОСОБА_1 за рахунок заборгованості в розмірі 12 500 грн.( а.с.21).  

  Зазначена обставина  підтверджується копією довіреності  від імені ОСОБА_2 від 20 лютого 2008 року належним чином  завіреною  нотаріусом про право ОСОБА_1 або ОСОБА_5  експлуатації та  розпорядження  автомобілем ВАЗ-2105 дер.знак № НОМЕР_3 .  

Термін довіреності діяв до 25 лютого 2011 року. ( а.с.7 )  

  Але 8 вересня 2008 року відповідач скасував зазначену довіреність чим  припинив  повноваження позивача користуватись і розпоряджатись його автомобілем ( а.с. 8).  

  Відповідно до ст.. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавець є юридична особа – незалежно від суми.  

Договір позики грошових коштів  між сторонами в письмовій формі не укладався, докази про отримання 50 000 грн відповідачем позивач не надав.  

Як пояснив представник позивача в суді, сторони займались підприємницькою діяльністю в ООО « Гарт» розташованого в с. Елизаветівка Петриківського району і відповідач позичав грозі на погашення боргів у зв’язку з цією діяльністю.  

  Посилання представника позивача на те. Що ОСОБА_1с. були повернуті гроші в розмірі 37 500 грн також нічим не підтверджуються і тому не мають правового значення по справі.  

  Надання  право експлуатації  з правом розпорядження  відповідачем автомобіля ВАЗ-2105 дер.знак № НОМЕР_3  позивачу або іншій особі  ОСОБА_5 не має  юридичного значення для вирішення спору про повернення позивачу  грошових коштів в розмірі 12 500 грн, так як власник по довіреності є ОСОБА_2 і він мав право свою довіреність скасування  в установленому порядку і ці дії позивачем окремо  не оскаржувались.  

  Вимоги позивача про стягнення коштів в розмірі 4 305 грн за ремонт автомобіля  відповідача нічим не підтверджується. Суд критично відноситься до довідки  наданою  позивачем  про ремонт автомобіля автомобіля ВАЗ-2105 дер.знак № НОМЕР_3  без дати,  з печаткою особи-підприємця ОСОБА_6 ( а.с.20).  

Крім того, спори про відшкодування шкоди розглядаються судами  окремо від вимог повернення грошей за договором позики, так як вони є різними вимогами.  

Позивач ОСОБА_1 не позбавлений можливості пред’явити позов на загальних підставах для відшкодування шкоди.  

  Таким чином, що позивачем не надані достатні докази  про надання ним грошової позики відповідачу, угода не укладена в письмовій формі, відсутні докази про повернення коштів позивачу, суд вважає відмовити в його позовних вимогах.  

  Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224, 226 ЦПК України, ст.1047 ЦК України  

  В И Р І Ш И В  

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, отриманих за договором позики – відмовити.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача  протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

Позивач має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом  10 днів з дня отримання копії.  

  Суддя                                                                                          Іщенко І.М.